Вирок № 81375498, 23.04.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/4/19

Провадження № 1-кп/346/248/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Коломия

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді: П»ятковського В.І.,

суддів Веселова В.М., Потятинника Ю.Р.

з участю: секретаря : Іванишин Х.І.,

прокурорів : Демуса О.Б., Ільницького М.Б.

потерпілого : ОСОБА_1

обвинувачених : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників Антошко Р.В., Федорука І.М., Микитюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальні провадження з обвинувальним актом про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Успенка, Лутугінського району, Луганської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше неодноразово судимого3, останній раз 07 червня 2007 року Ялтинським міським судом АР Крим за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч. 3, 187 ч. 2, 187 ч. 3, 70 КК України до дев"яти років позбавлення волі із конфіскацією майна, звільненого 23 жовтня 2015 року по відбуттю терміну покарання, вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2018 року, за яким він засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України з призначенням покарання три роки позбавлення волі та звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік, відповідно до ст. 75 КК УКраїни,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, страждаючого серцевим захворюванням, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Кринички, Гощанського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні хвора мати та неповнолітній брат, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 186 ч. 5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку лютого 2018 року ОСОБА_8, уродженцю с. Уторопи, Косівського району, стало відомо, що житель села ОСОБА_1 нещодавно продав належний йому автомобіль марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1, за що отримав значну суму грошових коштів в іноземній валюті.

Цього ж дня у ОСОБА_8 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1, про що повідомив свого знайомого, раніше неодноразово судимого за вчинення корисливих злочинів ОСОБА_2.

Після цього, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_8 вчинити розбійний напад з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1, на що той погодився, але повідомив, що безпосередньої участі у вчиненні злочину взяти не зможе, так як є уродженцем с. Уторопи Косівського району та може бути впізнаний потерпілими.

Надалі ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, як пособник, намалював схему місця розташування господарства потерпілого в селі, чим сприяв вчиненню злочину, а також погодив розподіл викрадених грошових коштів.

На початку лютого 2018 року ОСОБА_2, з метою реалізації спільного з ОСОБА_8 злочинного умислу, спрямованого на вчинення розбійного нападу на помешкання потерпілого ОСОБА_1 та заволодінням його майном та незаконного збагачення шляхом учинення інших злочинів проти власності, вирішив створити стійке об'єднання у формі організованої групи для скоєння умисних злочинів.

Усвідомлюючи, що запланований злочин, потребує ретельної та довготривалої підготовки, ОСОБА_2 вирішив завербувати до складу групи знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими при зустрічах склали план та обговорили його з усіма учасниками групи, розподілили ролі кожного з учасників. При цьому кожен з учасників організованої групи погодив свою роль, а також єдині правила поведінки та способи конспірації.

ОСОБА_2, як організатор, керував підготовкою до вчинення злочину та у відповідності до взятих на себе зобов'язань повинен був здійснювати координацію дій членів організованої групи безпосередньо під час вчинення злочину.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відведено роль виконавців злочину.

10 лютого 2018 року ОСОБА_2, здійснюючи ретельну підготовку до вчинення злочину, з метою чіткої координації дій членів організованої групи на місці, викликав знайомого ОСОБА_9, який займається пасажирськими перевезеннями, на власному автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_7, та заплативши грошову винагороду і не повідомляючи про свої злочинні наміри, спільно з ОСОБА_3 поїхали в с. Уторопи, Косівського району, Івано-Франківської області.

11 лютого 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказаному автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_9, прибули в с. Уторопи, присілок Насарат Косівського району Івано-Франківської області, де провели огляд місцевості, господарства потерпілого, встановили шляхи підходу і відходу після вчинення злочину, а потім повернулися додому.

17 лютого 2018 року у вечірній час ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, на виконання злочинного плану, зібралися разом у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та викликавши ОСОБА_9, і не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, знову запропонували за грошову оплату відвезти їх у Івано-Франківську область, з чим той погодився.

18 лютого 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вказаному автомобіля прибули в с. Уторопи, присілок Насарат Косівського району Івано-Франківської області.

19 лютого 2018 року, приблизно о 01.00 год. обвинувачені вийшли з автомобіля та пішли до господарства ОСОБА_1, а ОСОБА_2 взяв із собою заздалегідь підготовлену для нанесення тілесних ушкоджень сокиру. ОСОБА_9 залишився у автомобілі.

Прибувши до господарства потерпілого, члени організованої групи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно відведеної їм ролі, зайшли на подвір'я, де ОСОБА_2 шляхом пошкодження скла у віконній рамі веранди відчинив із внутрішнього боку за допомогою ключа, що був у серцевині замка, вхідні двері та спільно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проник до приміщення житлового будинку потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_10, які в той час спали.

Перебуваючи в приміщенні кімнати житлового будинку, обвинувачені діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, вчинили напад на потерпілих з метою заволодіння їх майном.

Під час нападу ОСОБА_3 утримував лежачого на ліжку ОСОБА_1, а ОСОБА_2, застосовуючи щодо нього фізичне насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, почав його душити, стискаючи руками шию, після чого наніс потерпілому два удари заздалегідь підготовленою сокирою в ділянку правого плеча та лівого кульшового суглобу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого плеча, правого плечового суглоба та грудної клітки, синця та садна в ділянці лівого кульшового суглоба, які, згідно з висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, вимагаючи при цьому у потерпілого передати грошові кошти.

ОСОБА_4 у свою чергу утримував потерпілу ОСОБА_10, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я, таким же способом, як до її чоловіка.

Після застосування фізичного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, щодо ОСОБА_1 та погрози такого насильства щодо ОСОБА_10, обвинувачені відкрито заволоділи грошовими коштами потерпілих в сумі 6 900 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 19 лютого 2018 року становить 186 231 гривень.

Після вчинення злочину обвинувачені з викраденими грошима покинули місце події та автомобілем ОСОБА_9 направилися в с. Обарів Рівненського району Рівненської області, де розподілили порівну викрадені грошові кошти між собою та ОСОБА_8, розпорядившись ними на власний розсуд.

У результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_10 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 186 231 грн.

Крім того, ОСОБА_2, проживаючи спільно із ОСОБА_5, неодноразово був у її матері ОСОБА_11 у с. Садки Острозького району Рівненської області та бачив, що остання зберігає золоті вироби.

В середині березня 2018 року уОСОБА_2 виник умисел на заволодіння ними.

Для реалізації задуманого, ОСОБА_2 вирішив залучили членів створеної ним організованої групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими склали та обговорили план, розподіливши ролі кожного з учасників. При цьому кожен із учасників організованої групи погодив свою роль, а також єдині правила поведінки та способи конспірації.

ОСОБА_2, як організатор, керував підготовкою до вчинення злочину та повинен був здійснювати координацію дій членів організованої групи безпосередньо під час вчинення злочину.

Вступивши у злочинну змову з ОСОБА_8, якому повідомив про намір вчинення відкритого викрадення майна ОСОБА_11, ОСОБА_2 залучив його як пособника до вчинення злочину для збуту викрадених золотих виробів, на що той погодився за окрему оплату.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відведено роль виконавців скоєння злочину.

24 березня 2018 року, у вечірній час, на виконання злочинного плану обвинувачені зібралися разом у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та викликали ОСОБА_9, який прибув на власному автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_7, і не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, запропонували за грошову оплату відвезти їх в с. Садки, Острозького району, Рівненської області, з чим той погодився.

Цього ж дня, приблизно о 22.00 год., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою відкритого викрадення чужого майна, діючи повторно, на зазначеному автомобілі, за кермом якого знаходився ОСОБА_9, прибули у вказане село, де вийшовши із автомобіля та взявши з собою заздалегідь підготовлені маски для обличчя, пішли до господарства ОСОБА_11.

ОСОБА_9 залишився чекати на них в автомобілі.

Прибувши до господарства потерпілої, члени організованої групи зайшли на подвір'я, де ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягнувши на обличчя маски, підійшли до будинку і ОСОБА_2 шляхом пошкодження скла відчинив із внутрішнього боку металеву застібку вхідних дверей та спільно із ОСОБА_3 проник до приміщення. ОСОБА_4, відповідно до відведеної йому ролі, залишився чекати на подвір'ї, спостерігаючи за обстановкою і в разі виникнення небезпеки щодо їх викриття, завчасно сповістити співучасників.

Перебуваючи в кімнаті будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, відкрито заволоділи майном ОСОБА_11, застосовуючи щодо неї фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме: ОСОБА_3 силою утримував потерпілу на ліжку, а ОСОБА_2 закривши рукою рот, умисно наніс три удари кулаком у обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді рани на спинці носа посередині, синців на верхній та нижній повіках лівого ока, на лівій щоці, на верхній губі зліва біля зовнішнього кута, на підборідді зліва з переходом на ліву верхню бокову поверхню шиї, які, згідно з висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи грошовими коштами потерпілої в сумі 5000 грн., мобільним телефоном «Нокіа» чорного кольору вартістю 800 грн. та золотим кільцем із рожевим каменем 583 проби загальною вагою 7,79 грама, чистою вагою без каменю 5,4 грама, вартість якого, згідно з висновком експерта, за закупівельними цінами Національного банку України на дорогоцінні метали в брухті становить 3461 грн 67 коп.

Після вчинення злочину обвинувачені з викраденими грошима і майном покинули місце події та автомобілем ОСОБА_9 поїхали в с. Обарів Рівненського району Рівненської області. Дорогою ОСОБА_2 з відома всіх співучасників викинув викрадений мобільний телефон «Нокіа».

Прибувши у село ОСОБА_2, як організатор, розподілив порівну між членами організованої групи викрадені у потерпілої грошові кошти і передав ОСОБА_8 для збуту викрадене золоте кільце.

25 березня 2018 року ОСОБА_8, з метою заздалегідь обіцяного збуту викраденого, здав золоте кільце із рожевим каменему ломбард «Заставно - кредитиний дім», що по вул. Винниченка, 16 в м. Луцьк, отримавши 3228 грн. та передав їх ОСОБА_2, який в свою чергу, розподілив їх порівну між членами групи та ОСОБА_8.

У результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_11 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 9261 грн. 67 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав та послідовно в повній мірі підтвердив обставини вчинених ним злочинів.

Зокрема, зазначив, що проживав у с. Обарів Рівненської області у цивільному шлюбі із ОСОБА_5 та виховували п»ятеро дітей, одна з яких є спільною. Доходи сі»ї складались із його тимчасових заробітків на будівництві і коштів не вистачало. Взимку 2018 року у м. Рівне, де на той час працював, познайомився із ОСОБА_8, який запропонував пограбувати ОСОБА_10, знаючи що той отримав значну суму грошей від продажу автомобіля і йому було відомо де потерпілий їх зберігає, так як був у того в гостях. ОСОБА_8 намалював схему будинку ОСОБА_10 та вони разом розробили план, однак, особистої участі у вчиненні злочину він взяти не міг, так як потерпілі могли його упізнати, тому вирішили залучити до цього ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

У визначений день разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирушили автомобілем «Мазда», за кермом якого був знайомий таксист ОСОБА_9, у с. Уторопи, де за кілька днів до того він вже був з ОСОБА_3, оглядаючи місцевість та територію господарства потерпілого. Дорогою розповів мету поїздки та складений план дій іншим обвинуваченим.

Прибувши на місце та підійшовши до господарства потерпілих, витягнув скло із вхідних дверей веранди та діставши із середини приміщення ключ, відімкнув їх і всі троє потрапили до будинку. В цей час прокинувся ОСОБА_1, і ОСОБА_3, утримуючи потерпілого на ліжку, затулив йому рукою рота, а він наніс кілька ударів обухом сокири, яку мав із собою по плечі та бедру ОСОБА_1. ОСОБА_4 в цей час утримував ОСОБА_10, яка також прокинулась.

Дізнавшись, за допомогою фізичної сили та погроз, у потерпілих де заховані гроші, взяли їх та вийшли з будинку. Далі на автомобілі під керуванням Панасаюка, який очікував їх, поїхали в с. Обарів Рівненської області до ОСОБА_8, де розділили гроші порівну.

Щодо відкритого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що проживаючи у цивільному шлюбі із дочкою потерпілої, часто бував у неї дома та знав, що та має ювелірні вироби із золота.

В березні 2018 року у нього виник умисел на заволодіння майном потерпілої, для реалізації якого залучив ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Спільно склавши план та розподіливши ролі кожного з учасників, 24 березня 2018 року він, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 автомобілем «Мазда», за кермом якого був ОСОБА_9, виїхали с. Садки Острозького району Рівненської області до місця проживання потерпілої.

Перебуваючи на території господарства ОСОБА_11 та одягнувши на лице заготовлені маски, він зняв скло вхідних дверей, відчинив їх з внутрішнього боку та разом із ОСОБА_3 зайшли до будинку, а ОСОБА_4 залишився на подвір»ї, щоб в разі виникнення небезпеки викриття повідомити їх.

В кімнаті будинку ОСОБА_3 силою утримував потерпілу на ліжку, а він наніс три удари кулаком в обличчя, заволодівши її грошима, телефоном і золотим кільцем із каменем, після чого вийшли з будинку і побігли до автомобіля ОСОБА_9, який чекав їх неподалік.

Дорогою додому, викинув з вікна автомобіля мобільний телефон потерпілої, а прибувши в с. Обарів, розподілив гроші між учасниками. Золоте кільце, згідно попередньої домовленості, передав ОСОБА_8 для реалізації.

У вчиненому щиро розкаюється. Просить врахувати скрутне матеріальне становище його сім»ї, що на утриманні має п»ятеро неповнолітніх дітей і не карати суворо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 також визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів у повному обсязі, пояснивши суду, що ОСОБА_2 запропонував йому та ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами подружжя ОСОБА_10, про обставини вчинення злочину дізнались дорогою до місця проживання потерпілих. Вже під час вчинення злочину силою утримував на ліжку ОСОБА_1, тримаючи його за шию руками.

За кілька днів до вчинення злочину їздив із ОСОБА_2 у с. Уторопи, однак мета поїздки йому не була відома, про наміри ОСОБА_2 дізнався безпосередньо в день вчинення злочину. Грошові кошти, якими заволоділи в ході злочинних дій, були поділені порівну між учасниками.

Так само відбувалось і під час вчинення заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11. Зазначив, що ОСОБА_2 розподілив між ним та ОСОБА_4 роль кожного у вчиненні злочину, а після його вчинення, розподілив між ними викрадені грошові кошти.

У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тілесних ушкоджень потерпілим не завдавав, просив у них вибачення та взявши до уваги незадовільний стан його здоров»я, та що потребує постійного амбулаторного і періодичного стаціонарного лікування через захворювання серця, не карати суворо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 теж визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів в повному обсязі, пояснивши суду, що знайомий ОСОБА_2 запропонував йому заробити грошей на що погодився, так як знав що той працює на будівництвах. Про злочинні наміри ОСОБА_2 йому не було відомо, а дізнався про них дорогою до будинку потерпілих.

В лютому 2018 року, під час вчинення злочину утримував на ліжку потерпілу ОСОБА_10, проте їй не погрожував, а навпаки заспокоюював. ОСОБА_3 в цей час утримував ОСОБА_1, а ОСОБА_2 нанісши останньому удари обухом сокири, та довідавшись де господарі тримують гроші, одержав їх із схованки в печі, після чого всі разом покинули будинок. Повернувшись у с. Обарів ОСОБА_2 порівну розподілив між ними викрадені гроші.

Після цього, в березні 2018 року разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули в с. Садки Острозького району до господарства ОСОБА_11. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягнули на лице привезені із собою маски та проникли в будинок, а він залишився на подвір»ї щоб попередити їх в разі виникнення небезпеки. Після вчинення злочину, всі разом поїхали назад в с. Обарів, де ОСОБА_2 розподілив між ними викрадені гроші.

У вчиненому щиро розкаюється. Просить суд врахувати тяжке матеріальне становище, яке склалось в його сім»ї через смерть батька на виробництві та серцеву хворобу матері і наявність на утриманні неповнолітнього брата та не карати суворо.

На винуватість обвинувачених також вказав у своїх показаннях потерпілий ОСОБА_1, зазначивши, що вночі 19 лютого 2018 року до його будинку в с. Уторопи Косівського району проникли обвинувачені, один з яких утримував на ліжку дружину, інший тримав за шию його, а третій вдарив кілька разів обухом сокири в плече та в бедро. При цьому нападники погрожували фізичною розправою та вимагали гроші. Побоюючись за власне життя та життя дружини, дістав з-під печі банку із грошима, які отримав від продажу автомобіля та віддав обвинуваченим.

Потерпілий також вказав, що про наявність у нього грошей в сумі 6300 доларів США, які він отримаав від продажу автомобіля, знав ОСОБА_8, який бував у нього в гостях, і знав де він ховає гроші.

Вважає, що злочин було ретельно сплановано, всі дії злочинців були чіткі і злагоджені. Місцевість обвинуваченим також була відома, оскільки за кілька днів до вчинення злочину їх бачили у селі.

На даний час заподіяна майнова шкода йому повернута. Скоєне обвинуваченим пробачає, з приводу покарання покладається на погляд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз"яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином колегія суддів вважає, що дії обвинувачених правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбої), шляхом проникнення у житло в складі організованої групи а ОСОБА_2 крім того, як особою яка раніше вчинила розбій, та за ч. 5 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний із проникненням у житло в складі організованої групи

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов"язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.

У п. 3 постанови зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Відповідно до положення ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням обставин, які враховуються при призначенні покарання, колегія суддів доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання, визначене санкціями ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 186 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченим, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про осіб обвинувачених, те що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, а ОСОБА_2 неодноразово судимий, в тому числі і за корисливі злочини, на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебувають, а також думку потерпілого який на суворому покаранні не наполягає.

Обставинами, що пом"якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України колегія суддів визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що пом"якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів колегія суддів вважає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання і навчання, те що до кримінальної відповідальності притягуються вперше, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебувають.

Крім того, ОСОБА_3 має тяжке захворювання серця, у 2017 році переніс гострий інфаркт міокарду ІІ типу та на даний час йому встановлено діагноз : стенокардія, післяінфарктний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії з високим ризиком ускладнень, а ОСОБА_4 втратив батька внаслідок травми на виробництві, в зв"язку з чим перебуває на обліку у Рівненському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування як особа, яка має право на страхові виплати, і фактично є єдиним працездатним членом сім"ї, так як його мати хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ типу з високим ризиком ускладнень, а брат, ОСОБА_4 2002 року народження є неповнолітнім, тому вважає за можливе застосувати до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ст.ст. 187 ч.4, 186 ч. 5 КК України, що буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 67 КК України є рецидив злочину.

Витрати за проведення експертиз стягнути з винуватих осіб.

Речовими доказами розпорядитися у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 186 ч. 5 КК України та призначити йому покарання :

-за ст. 187 ч. 4 КК України - вісім років два місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;

-за ст. 186 ч. 5 КК України - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання - вісім років два місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 05 липня 2018 року, з часу фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 186 ч. 5 КК України та застосувавши ст. 69 КК України, призначити покарання :

-за ст. 187 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

-за ст. 186 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання - чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 05 липня 2018 року, з часу фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 186 ч. 5 КК України та застосувавши ст. 69 КК України, призначити покарання :

-за ст. 187 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - п"ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

-за ст. 186 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України- п"ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - п"ять років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 06 липня 2018 року, з часу фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 81518,65 гривень.

Речові докази після вступу вироку у законну силу :

-повідомлення № 1287/7 від 11 липня 2018 року з ломбарду «Заставно-кредитний дім», вісім оптичних носії інформації - дисків формату DVD-R та три диски формату СD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-недопалок синього кольору марки «Pall Mall»; фрагмент сліду взуття; сліди пальців рук, фактура матеріалу, слід біологічного походження слід підошви взуття відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 19 лютого 2018 року; слід протектора шини автомобіля, недопалок сигарети «Winston», два недопалки сигарет «Rothmans Royals», порожню пачку від сигарет «Rothmans Royals», недопалок сигарети «Прима», недопалок сигарети «Parliament», згорток газети «ЗР - Інформ», сліди пальця руки та дві кулі калібром 7,62- знищити;

-автомобіль марки Мазда 626 реєстраційний номер НОМЕР_7 - повернути власнику ОСОБА_9;

-мобільний телефон марки «Нокіа» С 5» IMEI: НОМЕР_8 та сім картка до мобільного оператора «Київстар»; мобільний телефон марки «Айфон 4S» ІМЕІ: НОМЕР_9; карта пам'яті об'ємом 8 ГБ; пластиковий тримач від сім-картки із наявним надписом НОМЕР_35; дві сім-картки, перша із яких: ПрАТ «Київстар» із надписом 8938003992575171668 F, друга: «Вадафон» із надписом «680401068458»; чоловічу куртку чорного кольору; спортивні штани чорного кольору, спортивну шапку сірого кольору; три пари чоловічого взуття - звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна;

-мобільний телефон марки «Флай» ІМЕІ: НОМЕР_10; ІМЕІ 2: НОМЕР_11 із сім-карткою мобільного оператора «Лайфсел» із надписом 170507183823; мобільну батарею із надписом « IPn SBLAck, ІМЕІ: НОМЕР_12 від 14 березня 2017 року»; три паперові коробки світло-коричневого кольору із надписом чорного кольору «BAOFEN»; шкіряну куртку чорного кольору із металевим замком; спортивну куртку чорного кольору, із зеленими вставками; спортивні штани чорного кольору; дві флеш-карти чорного кольору; мобільний телефон марки «Моторолла» ІМЕІ:НОМЕР_13 т. НОМЕР_14 - звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна;

- мобільний телефон марки «Samsung» GT-S 8500» імеі: НОМЕР_15 із сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар» № НОМЕР_2, гаманець чорного кольору із грошовими коштами в сумі 643 грн., купюрами номіналом 500 грн., серія ФБ 8537178, 100 грн., серія ГВ5319334, 20 грн. серія СБ9477797, 10 грн., серія СГ 2982485, ХЄ6667633, 2 грн, СИ9073306, 1 грн. УЗ7316263, рукавиці чорного кольору шкіряні, тканинна балаклава чорного кольору із двома прорізами для очей, спортивні штани чорного кольору з емблемою «Nike», спортивні штани синього кольору з емблемою «Adidas», куртку чорного кольору з емблемою на спині «Billdong», кофту сірого кольору із капюшоном, дві пари спортивних кросівок, чорного кольору, одна пара 43 розміру, другу без розпізнавальних знаків, спортивні штани чорного кольору марки «Adidas», джинсові штани чорного кольору, мобільний телефон марки «Моторола Верізон», мобільний телефон марки «Леново» імеі: НОМЕР_16, НОМЕР_17, із стартовим пакетом «Лайф» № НОМЕР_3, мобільний телефон марки «Днорт Моторола» імеі: НОМЕР_18, із сім картою «Київстар» НОМЕР_19, мобільний телефон марки «Самсунг» імеі: НОМЕР_20, НОМЕР_21 із сім картою «Лайфсел» НОМЕР_4, мобільний телефон марки «Самсунг» імеі: НОМЕР_22 із сім картою № НОМЕР_5, мобільний телефон марки «Самсунг» імеі: НОМЕР_23, НОМЕР_24 із сім картою № НОМЕР_6, господарську сокиру з дерев'яною ручкою - звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна;

- зимові кросівки чорно-білого кольору марки «FILD», кросівки білого кольору марки «Starter», кросівки марки «Adidas», кеди марки «Sohoblue», кросівки чорного кольору марки «Adidas», куртку чорна з капюшоном марки «CLVB», куртка синтетична чорного кольору марки «Nike», куртка з капюшоном балонова чорного кольору марки «G-STAR», куртка чорного кольору з капюшоном марки «Rossignjl», куртку з капюшоном чорного кольору марки «SPAR», куртка з капюшоном балонова темно-синього кольору марки «Reserved», куртку від спортивного костюму чорного кольору марки «Adidas», куртку чорного кольору марки «Diplomat», шапку чорного кольору із трьома білими смужками, шапку чорного кольору марки «Adidas», кепку із надписом «Surong», шапку чорного кольору марки «Sport», п'ять чорних робочих рукавиць, дві рукавиці чорного кольору марки «Romer», мобільний телефон марки «Nokia 1100» імеі: НОМЕР_34 із сім картою мобільного оператора «Київстар» із зазначенням ідентифікаційного номера картки 8938003992419968837F, мобільний телефон марки «Nokia 1203» імеі: НОМЕР_25, мобільний телефон марки «Samsung Duos GT-E1200» імеі 1: НОМЕР_26, імеі 2: НОМЕР_26, мобільний телефон марки «LG GX 300» імеі: НОМЕР_27 із сім картою мобільного оператора «Life» та картою пам'яті мікро SD 2 GB, мобільний телефон марки «Samsung GT-S5620» імеі: НОМЕР_28, мобільний телефон марки «LG Т 515» імеі:НОМЕР_29 із сім картою мобільного оператора «МТС» із зазначенням ідентифікаційного номера картки 8938001740400032499, мобільний телефон марки «Nokia Х1-01» імеі: НОМЕР_30, мобільний телефон марки «МТС - 547» імеі: НОМЕР_31, мобільний телефон марки «Nokia Х1-01» імеі: НОМЕР_32, мобільний телефон марки «iPhone», картонну коробку від мобільного телефону марки «Blackvicw A8» імеі: НОМЕР_33, налобний ліхтарик чорного кольору марки «Yajia» - звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Головуючий суддя П'ятковський В. І.

Судді Веселов В.М.

Потятинник Ю.Р.