Рішення № 81374819, 23.04.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12732/18

Провадження № 2-а/263/147/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

за участю секретаря Лапаног Т.Г.,

розглянувши справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області 17 вересня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 23 серпня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 розглянутий протокол від 16 серпня 2018 року № 401/05-99-46-10 та винесено постанову від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. Відповідно до змісту постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10, ОСОБА_1 не сплатила єдиний внесок за І квартал 2018 року, а саме: (не сплатила у повному обсязі) у строк не пізніше 19 квітня 2018 року, фактично сплачено 18 липня 2018 року у розмірі 2112 грн., а нараховано 2457,18 грн., чим порушила положення п. 2 ст. 6 Розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки була позбавлена можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Зазначила, що розгляд справи здійснений без її участі, у передбаченому законом порядку про дату та час її не повідомлено. У зв’язку з чим, керуючись ст. ст. 33, 165-1, 245, 251, 252, 268, 278, 279, 283, 287-289 КУпАП, ст. ст. 6, 18, 19, 50, 162 КАС України позивач, просить суд поновити строк на оскарження постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП; визнати постанову заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 680 грн. незаконною, скасувати її , провадження у справі закрити.

23 квітня 2019 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини. Відповідно до п. 12 ст. 9 Розділу ІІІ Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. При перевірці своєчасності сплати єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 встановлено, що остання несвоєчасно сплатила єдиний внесок за І квартал 2018 року по строку не пізніше 19 квітня 2019 року, остаточно сплачено – 18 липня 2018 року у розмірі 2112 грн., внаслідок чого порушила положення п. 2 ст. 6 Розділу ІІІ Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП. Підставою для складання протоколу від 16 серпня 2018 року № 401/05-99-46-10 про адміністративне правопорушення є рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 липня 2018 року № НОМЕР_1, яке отримано 30 липня 2018 року ФОП ОСОБА_1, про що свідчить особистий підпис. У п. 8 протоколу від 16 серпня 2048 року № 401/05-99-46-10 про адміністративне правопорушення допущена технічна помилка, а саме: зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 28 серпня 2018 року замість 23 серпня 2018 року. Щодо технічної помилки представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась ревізором-інспектором. На підставі діючого законодавства розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2018 року № 401/05-99-46-10 та додані до нього матеріали про адміністративне правопорушення, 23 серпня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 розглянутий протокол від 16 серпня 2018 року № 401/05-99-46-10 та винесено постанову від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 вересня 2018 року зазначену позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2018 року зазначену позовну заяву повернуто позивачу з усіма додатками.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2018 року у справі № 263/12732/18 скасовано.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі, призначений судовий розгляд справи по суті, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов та позивачу для надання відповіді на відзив, роз’яснено строки та порядок надання суду доказів.

23 квітня 2019 року представником відповідача до канцелярії суду подана заява про розгляд справи без її участі, з урахуванням наявних доказів у справі та наданого відзиву на позовну заяву.

23 квітня 2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Судом установлено, що 23 серпня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 розглянутий протокол від 16 серпня 2018 року № 401/05-99-46-10 та винесено постанову від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Відповідно до змісту постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10, ОСОБА_1 не сплатила єдиний внесок за І квартал 2018 року, а саме: (не сплатила у повному обсязі) у строк не пізніше 19 квітня 2018 року, фактично сплачено 18 липня 2018 року у розмірі 2112 грн., а нараховано 2457,18 грн., чим порушила положення п. 2 ст. 6 Розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.

Так, позивачем надана фотокопія дублікату квитанції № 0.0.1013464660.1 від 17 квітня 2018 року про сплату за І квартал 2018 року єдиного внеску у розмірі 2112 грн., одержувач платежу: Маріупольська ОДПІ (Жовтневе від-ня)/71040000, код 39883670.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 245КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Виходячи з ч.1 ст. 5 КАСУ, де зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У відповідності до ст. 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення,орган (посадова особа) виносить постанову у справі.

Відповідно до вищевказаної постанови та протоколу, його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., а саме: за порушення сплати єдиного внеску за І квартал 2018 року у строк не пізніше 19 квітня 2018 року, фактично сплачено 18 липня 2018 року у розмірі 2112 грн., а нараховано 2457,18 грн.

Зі змісту позову слідує, що відповідач не повідомив позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням п. 4 розділу ІІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року за № 566.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції у відповідності до ст. 278 КУпАП керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з’ясовує: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складені Протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем недотримані вищезазначені перелічені норми, а саме: не з’ясовано та не встановлено правильність складання протоколу, не враховано того факту, що особу яка притягається до адміністративної відповідальності не сповіщено про час і місце розгляду справи, також не враховано факту відсутності пояснень, заперечень та додаткових доказів зі сторони ОСОБА_1, а посилання представника відповідач на те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась ревізором-інспектором суд не приймає до уваги, оскільки такі не підтверджені доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем у справі не надано можливості позивачу скористатися у повному обсязі її правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, проігноровано порядок, встановлений ст. ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При розгляді зазначеної адміністративної справи відповідачем не враховано вимоги норм ст. ст. 278, 280 КУпАП, оскільки постанова прийнята без з’ясування обставин справи, оцінки правильності складання протоколу, який є одним з основних доказів у справі, інших доказів, які відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) повинні оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт повідомлення про розгляд адміністративної справи позивача, враховуючи, що це його позбавлено можливості надати пояснення, заявляти клопотання, та скористатися іншими правами передбаченими чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Крім того, відповідачем не доведено врахування при винесенні спірної постанови про адміністративне стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, зокрема взагалі наявності вини позивача, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, як таке чітко визначено ст. 280 КУпАП.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно бути обґрунтованим, тож у жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

Разом з тим, в рішенні від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову позивач отримала 10 вересня 2018 року.

Враховуючи те, що позивач дізналась про наявність постанови про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП тільки 10 вересня 2018 року, а до суду із позовною заявою остання звернулась 17 вересня 2018 року, тому позивач пропустила строк звернення до суду з поважних причини, суд вважає за можливим поновити строк звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також того, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для відновлення порушеного права позивача шляхом визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 680 грн., провадження у адміністративній справі підлягає закриттю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст. ст. 2-14, 19, 20, 22, 72-78, ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст. 9, 23, 30, 33, 38, 77, 121, 245, 247, 251, 280, 283 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1КУпАП.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 від 23 серпня 2018 року № 326/05-99-46-10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 680 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, ЄДРПОУ 39406028, адреса: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, тел../факс (0629)57-76-18.

Повний текст Рішення виготовлено 24.04.2019 року.

Суддя О.А.Шевченко