Рішення № 81373196, 19.04.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9427/18

Провадження № 2/185/1167/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ сумісно нажитого майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ нажитого майна подружжя, та просила суд розділити спільне сумісне майно подружжя : трактор колісний р/н 24339 ААЮМЗ-6,трактор колісний д/н 41793 АЕЮМЗ-6АКЛ марки Т-150к та причіп д/н АА 24340 2ПТС-4 (887Б), два гаража № 31, 32, що знаходяться в гаражному кооперативі «Мотор» по вул. Поштова, м. Павлограда, Дніпропетровська область наступним чином : стягнути з відповідача компенсацію у сумі 1/2 трактору колісного р/н 24339 ААЮМЗ-6, що відповідно становить 50 000 грн.; стягнути з відповідача компенсацію у сумі 1/2 від вартості трактора колісного д/н 41793 АЕЮМЗ-6АКЛ марки Т-150к у розмірі 175 000 грн.; стягнути з відповідача компенсацію у сумі 1/2 від вартості причепа д/н АА 24340 2ПТС-4 (887Б), стягнути з відповідача компенсацію у сумі 1/2 від вартості гаража № 31 що знаходиться в гаражному кооперативі «Мотор» по вул. Поштова, м. Павлограда у розмірі 17 500 грн.; стягнути з відповідача компенсацію у сумі 1/2 від вартості гаража № 32 що знаходиться у гаражному кооперативі «Мотор» по вул. Поштова, м. Павлограда у розмірі 17 500 грн.

Ухвалою судді від 13.11.2018 року задоволена заява ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за даним позовом до ухвалення рішення по справі.

Ухвалою судді від 13.11.2018 року провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ сумісно нажитого майна подружжя відкрито.

Ухвалою суду від 04.03.2019 року за клопотанням представника позивача судом по справі була призначена судово-автотоварознавча експертиза, на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року провадження по даній справі відновлено та призначено судове засідання на 19.04.2019 року.

До початку розгляду справи по суті позивач тричі уточнювала позовні вимоги. Остаточно уточнив позовні вимоги просила суд : стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості 1/2 частки спільного сумісного майна подружжя: трактора колісного р/н 24339 ААЮМЗ-6 заводський № 04-13936, № двигуну 04-13935, 1985 року випуску, зареєстрованого за ОСОБА_4; причепа р/н АА 24340 2ПТС-4 (887Б), заводський № 04-13937, 1988 року випуску, зареєстрованого за ОСОБА_4; трактора колісногор/н 41793 АЕЮМЗ-6АКЛ заводський № 04-18036, № двигуна 04-18037, 2015 року випуску заводський № 04-13937, 1988 року випуску; трактор колісний д/н 41793 АЕЮМЗ-6АКЛ заводський № 04-18036, № двигуна 04-18037, 2015 року випуску, зареєстрованого за ОСОБА_1, визнавши їх особистою приватною власністю відповідача. Стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги в сумі 5000 грн., витрати на експерта авто товарознавця в сумі 3000 грн., та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача на остаточно уточнені позовні вимоги надала відзив відповідача, відповідно до змісту якого останній зазначив, що позовні вимоги не визнає. Дійсно в 2004 році ним були придбані трактор марки ЮМЗ-6 1985 року випуску та причеп марки 2ПТС. Вказані транспортні засоби були зареєстровані на його ім’я та використовувалися для потреб сім’ї, оскільки на них він працював у вільний від роботи час та заробляв кошти для сім’ї. У 2012 році трактор було продано іншій особі на підставі довіреності посвідченої нотаріально за 30 000 грн. Кошти від реалізації трактору були витрачені на потреби сім’ї, оскільки позивач на той час практично не мала доходу, а його дохід був невеликим і коштів на утримання сім’ї з двома дітьми постійно невистачало. Причеп, у зв’язку з тим, що він 1988 року випуску, за час експлуатації став непридатним для використання у зв’язку з чим був розібраний на запчастини у 2012 році і проданий. Кошти використані на потреби сім’ї. Трактор ЮМЗ-6АКЛ був зібраний 2015 році із старих запчастин, а не придбаний як новий. Даний трактор був зареєстрований за ОСОБА_1 Через те, що трактор був зібраний із старих запчастин, він через деякий час перестав працювати, коштів для його ремонту не було і тому у 2016 році він був розібраний на запчастини на проданий, кошти використані для потреб сім’ї. Вважає, що у зв’язку з тим, що трактори та причеп були реалізовані у період шлюбу в інтересах сім’ї, в натурі у розпорядженні, володінні, користуванні відповідача відсутні, то дане майно не підлягає поділу. Враховуючи що відповідач позовні вимоги щодо стягнення компенсації не визнає у зв’язку з чим ніякі грошові кошти на депозитний рахунок суду не вносив. Просить відмити у задоволені позову та відмовити у стягнені з нього судових витрат, та витрат на проведення експертизи. Крім того, позивачем до уточненого позову була додана квитанція про представника позивача про оплату юридичних послуг в розмірі 5000 грн. Однак розмір витрат визначений представником позивача є необґрунтованим та недоведеним, відсутній детальний розпис наданих послуг (час витрачений на надану послугу, послуга яка надається, вартість часу роботи адвоката) обґрунтованість розміру послуги. Крім того, звертаючись до суду з позовом позивач заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору посилаючись на вкрай тяжке матеріальне становище, проте надає до суду квитанцію про сплату 5 000 грн. за послуги адвоката що викликає сумнів у дійсній, реальній оплаті послуг адвоката. Отже у стягненні з нього витрат на правову допомогу просив відмовити.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2, кожен окремо в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, посилаючись на доводи викладені в третій уточненій позовні заяві.

Вислухав учасників справи, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 C.Ж., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

З 20.11.1998 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбу. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 року шлюб між сторонами було розірвано.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

За період шлюбу, а саме у 2004 році був придбаний трактор колісний марки ЮМЗ-6 р/н НОМЕР_1 заводський № 04-13936, № двигуну 04-13935, 1985 року випуску; причеп 2ПТС-4(887Б) р/н АА 24340, заводський № 04-13937, 1988 року випуску.

У 2015 році придбано (зібрано із запчастин) трактор колісний марки ЮМЗ-6АКЛд/н 41793 АЕ, заводський № 04-18036 № двигуна 04-18037.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача даних транспортних засобів фактично не існує. Трактор ЮМЗ-6 був проданий за довіреністю іншій особі за 30 000 грн., причеп розібраний на запчастини та реалізований і також трактор ЮМЗ-6АКЛ розібраний на запчастини та реалізований. Про те що транспортні засоби реалізовані, позивачу було відомо оскільки кошти від їх реалізації були витрачені на потреби сім”ї.

Позивач в судовому засіданні пояснювала, що їй не відомо де знаходяться дані транспортні засоби. З 1999 року по 2015 рік вона не працювала, основний дохід сім’ї - це був дохід чоловіка. Згоди на реалізацію транспортних засобів вона не надавала.

За клопотанням представника відповідача, задоволеного судом, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що знає родину ОСОБА_8, спілкувався з ОСОБА_4, знає що у нього був трактор. Взимку 2016 року допомагав ОСОБА_4 з його гаража виносити запчастини на трактор. Віталій пояснював що трактор несправний, ремонт його коштує дорого і тому він вирішив його продати на запчастини. Йому відомо що у ОСОБА_4 також був і причіп до трактора, його він здав на металобрухт.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_4 та знає його родину, вони сусіди по гаражу. Йому відомо що у ОСОБА_4 був причеп тракторний, але він здав його на металобрухт. Крім того, йому відомо, що ОСОБА_4 зібрав із запчастин трактор. А роки 2-3 тому, бачив що приїздила машина з краном та погрузила запчастини з трактора. Віталій пояснював що коштів на ремонт трактора немає і тому він вирішив його продати на запчастини.

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області власником трактору колісного ЮМЗ-6 заводський номер № 04-13936 н/з НОМЕР_1 1985 року випуску, причепу 2ПТС-4(887Б) заводський номер № 04-13937 н/з АА 24340 1988 року випуску зазначений ОСОБА_4. Власником трактору колісного ЮМЗ-6АКЛ заводський номер № 04-18036, н/з 4179АЕ 2015 року випуску зазначена ОСОБА_1. (а.с. 49)

У висновку судової авто-товарознавчої експертизи, № 027/19 від 21.03.2019 року експерт зазначив, що згідно матеріалів справи та огляду місця знаходження майна, воно фізично відсутнє, технічна документація не пред’явлена, огляд і ідентифікація транспортних засобів не проводилася, висновки даної експертизи носять ймовірний характер. 20.03.2019 року ним була проведена зустріч з позивачем та відповідачем за адресою : м. Павлоград, гаражна спілка «Мотор», бокс № 31 з метою огляду трактору ЮМЗ6 АКЛ д/н НОМЕР_2, 2015 року випуску, заводський номер № 04-18036, двигун № 04-18037. По результатам огляду місця знаходження встановлено що трактор фізично відсутній. За висновком експерта: ринкова вартість трактору колісного ЮМЗ-6 д/н НОМЕР_1 1985 року випуску, заводський № 04-13936, двигун № 04-13935 ймовірно складає 40 470 грн.; ринкова вартість причепу 2-ПТС-4 (887 Б) д/н АА 24340, заводський № 04-13937, 1988 року випуску ймовірно складає 6 400 грн.; ринкова вартість трактору колісного ЮМЗ-6АКЛ д/н НОМЕР_2, 2015 року випуску, заводський № 04-18036, двигун № 04-18037 ймовірно складає 76 050 грн. (а.с. 74-84)

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. ст. 81 ЦПК України).

Спірні правовідносини регулюються нормами СК України.

За правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

В судовому засіданні встановлено, що транспортні засоби на момент поділу майна фактично відсутні, що підтверджується і висновком експерта (а.с. 74-84). Спірне майно було відчужено в період шлюбу. Суд вважає, що позивачемта його представником не доведено належними та допустимими доказами, що кошти отримані від відчуження транспортних засобів витрачені відповідачем не на потреби сім'ї.

Суд критично відноситься до пояснень позивача, про те що їй не відомо про реалізацію транспортних засобів, оскільки як вбачається з довідок про доходи відповідача, його заробітна плата за 2009, 2010, 2011, 2012, 2015 роки в середньому становила від 2500 -3000 грн. Як пояснювала позивач з 1999 року по 2015 рік вона не працювала і основним доходом сім’ї з двома дітьми був дохід відповідача.

Отже, з огляду на викладене, суд врахувавши зміст вимог і заперечень сторін та належно оцінивши зібрані докази, дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що транспортні засоби були відчужені в період шлюбу в інтересах сім’ї, фактично спірне майно в наявності відсутнє, то поділу таке майно не підлягає і тому правові підстави для задоволення позову –відсутні.

Відповідно до ч. 1, п.1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат пов’язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі, на професійну правничу допомогу і витрати пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.

Таким чином витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов’язані з проведенням експертизи покладаються на позивача.

Крім того, ухвалою судді від 13.11.2018 року позивачу було відстрочено сплату судового збору за даним позовом до ухвалення рішення у справі.

Отже з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ сумісно нажитого майна подружжя – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев’ять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградськийміськрайонний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. Г. Юдіна