Рішення № 81371748, 08.04.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4601/18

Провадження № 2/175/1492/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 квітня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Новік Л.М.

за участю секретаря – Сапай О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Слобожанське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з 05.06.1992 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який було розірвано Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року по справі №175/3119/15. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2014 року по справі №2-175/3216/14-ц було вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % на дитину відповідного віку, починаючи з 29 липня 2014 року до її повноліття. На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Оскільки відповідач не виконує рішення суду та має заборгованість по сплаті аліментів, вона змушена звернутися з вимогою про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Згідно довідки-розрахунку щодо заборгованості зі сплати аліментів вих.№28341 від 23.10.2018 року виданої Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заборгованість по аліментам, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 станом на 01.10.2018 року складає 53751,35 грн. Заборгованість виникла з серпня 2016 року по вересень 2018 року.

Позивач надала суду розрахунок пені за прострочення аліментів, згідно якого загальний розмір пені складає 172645,60 грн., але з огляду положень ч.1 ст. 196 СК України просить стягнути пеню в розмірі заборгованості за аліментами, що становить 53751,35 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; проживаючого за адресою: 52031, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2; 52032, смт. Обухівка, вул. Лісна, буд. 7) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 53 751,35 грн.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 року було відкрито спрощене провадження у даній справі.

Позивача до початку відкритого судового засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Не заперечує щодо винесення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні.

Шлюб між сторонами розірвано (а.с. 8).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, працюючого комплектувальником в АТ «УВК Україна», аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29 липня 2014 року до її повноліття, про що позивачка отримала виконавчий лист.

Згідно довідки-розрахунку Дніпровського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дитини станом на 01 жовтня 2018 року становить 53751,35 грн. (а.с.10).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Крім того, обов'язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК України.

Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Вказаний висновок, викладений у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц.

Суд погоджується з обчисленням пені, відповідно до наданого позивачем розрахунку в межах заявлених позовних вимог за період з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2018 року, оскільки він відповідає правовому висновку викладеному у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі №572/1762/15-ц.

З огляду на те, що заборгованість ОСОБА_2, відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 23.10.2018 року складає 53751,35 грн., тому відповідно до вимог ч.1 ст. 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості, а тому з відповідача слід стягнути неустойку (пеню) у розмірі його заборгованості по сплаті аліментів, в сумі 53751,35 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 768,40 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 180, 181, 182, 183 СК України, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; проживаючого за адресою: 52031, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2; 52032, смт. Обухівка, вул. Лісна, буд. 7) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2018 року в розмірі 53 751,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; проживаючого за адресою: 52031, АДРЕСА_1) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО: 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Новік