Рішення № 81363962, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 квітня 2019 року справа №826/17284/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1)доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м. Чорнобиль) за 04 травня 1986 року в розмірі 489 крб. 28 коп.; 2) зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 26 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 489 крб. 28 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за 04 травня 1986 року, з урахуванням вже проведених виплат

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачу надано довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України від 12 жовтня 2012 року №644 та видана на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року у справі №754/10104/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17284/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 27 січня 2006 року, виданим Держадміністрацією міста Києва.

У вказаному посвідченні зазначено, що воно є безстроковим та діє на всій території України.

Згідно вкладки до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 07 травня 2013 року серії 10ААА №807706 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 07 травня 2013 року, причина інвалідності: захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; інвалідність встановлена довічно.

Як зазначено у посвідченні серії НОМЕР_3 від 13 травня 2013 року, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Наказом Автотранспортного підприємства 09126 від 03 травня 1986 року №386 сформовано автоколону для евакуації населення; у списках особового складу І автоколони, який є додатком до цього наказу, значиться ОСОБА_1

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у справі 754/10105/17, яке набрало законної сили 02 грудня 2017 року, зобов'язано Комунальне підприємство "Київпастранс" здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за 04 травня 1986 року одноразову премію в розмірі 400 (чотириста) карбованців і виплачену заробітну плату в сумі 89 крб. 28коп., що в загальному складає 489 крб. 28 коп., та надати довідку з урахуванням вказаних виплат.

На виконання вказаного рішення Деснянського районного суду м. Києва, КП "Київпастранс" Автобусний парк №6 видано позивачеві довідку від 23 січня 2018 року №15/05, відповідно до якої, ОСОБА_1 за роботу в період з 04 травня 1986 року по 04 травня 1986 року у населених пунктах зони відчуження с. Опачичі, с. Оташев, визначено розрахункову заробітну плату за роботи в зоні відчуження з якої визначається пенсія в розмірі 489,28 крб.

26 січня 2018 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 23 січня 2018 року №15/05.

За результатами розгляду вказаної заяви, листом від 12 квітня 2018 року №6471/06 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що нарахування заробітку за виконання роботи в зоні відчуження проводиться лише на підставі первинних документів, які стверджують період роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно у зоні відчуження (наприклад табель робочого часу, шляховий лист, особові рахунки, з розшифровкою кодів виплат того часу) завірені організацією, в складі якої особа працювала в зоні відчуження.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

У відповідності до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок), яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (пенсії), а також передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку, в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що розмір пенсії по інвалідності залежить від заробітку фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

За приписами частини першої статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2.10 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

З наведеного вбачається, що підставою для обчислення розміру пенсії є довідка про заробітну плату, одержана за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії; у разі якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12 жовтня 2012 року №644 "Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для перерахунку пенсії надано Лівобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 23 січня 2018 року №15/05, що за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України від 12 жовтня 2012 року №644 та яка видана на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року у справі 754/10105/17.

При цьому, зі змісту листа від 12 квітня 2018 року №6471/06 вбачається, що відповідач не заперечував, що довідка відповідає вимогам вказаного наказу, а підставою для відмови в перерахунку пенсії вказано, що складові заробітної плати та отримання позивачем суми заробітної плати не підтверджується первинними документами.

У свою чергу, як встановлено судом вище, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у справі 754/10105/17 зобов'язано Комунальне підприємство "Київпастранс" здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за 04 травня 1986 року одноразову премію в розмірі 400 (чотириста) карбованців і виплачену заробітну плату в сумі 89 крб. 28 коп., що в загальному складає 489 крб. 28 коп. та надати довідку з урахуванням вказаних виплат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведена відповідачем підстава для відмови в перерахунку пенсії суперечить висновкам, викладеним у вказаному рішенні Деснянського районного суду м. Києва.

Відповідно до частини п'ятої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта), обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, обставини щодо права позивача на нарахування та виплату премії в розмірі 400,00 крб. за роботу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як особі, яка безпосередньо брала участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не потребують доведення в даній справі.

З огляду на зазначене, враховуючи, що право на отримання премії у відповідний період встановлено рішенням суду та факт зобов'язання включити цю суму в довідку для перерахунку пенсії, суд приходить до висновку, що довідка видана для перерахунку пенсії на підставі рішення суду є достатньою підставою для здійснення перерахунку.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок пенсії) та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Пункту 1.7 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що днем звернення за перерахунком пенсії вважається день подання заяви пенсіонером із усіма необхідними документами.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 26 січня 2018 року та надав усі необхідні документи, то пенсія позивача підлягає перерахунку з 26 січня 2018 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м. Чорнобиль) за 04 травня 1986 року в розмірі 489 крб. 28 коп. та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 26 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 489 крб. 28 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за 04 травня 1986 року, з урахуванням вже проведених виплат, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У зв'язку з тим, що дане рішення вимагає від ГУ ПФУ в м. Києві вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання даного рішення у десять днів з дня набрання ним законної сили.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за 04 травня 1986 року в розмірі 489 крб. 28 коп.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 26 січня 2018 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 489 крб. 28 коп., одержаної за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за 04 травня 1986 року, з урахуванням вже проведених виплат.

4. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення.

5. Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко