Рішення № 81363695, 11.04.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/564/18

2/0203/91/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ркоян Ю.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 27.07.2011 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов’язання за кредитним договором позичальник не виконує, в зв’язку з чим, станом на 31.12.2017 року має заборгованість в сумі 122611 грн. 70 коп., що складається з заборгованості по кредиту в сумі 3478 грн. 80 коп., заборгованості по процентам в сумі 107728 грн. 06 коп., заборгованості за пенею та комісією в сумі 5090 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процента складова) в сумі 5814 грн. 84 коп. На підставі цього, позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Представник відповідачки в наданому письмовому відзиві заперечував факт укладення відповідачкою кредитного договору з банком, посилаючись на те, що такого договору вона не укладала, анкету не підписувала. Також посилався на те, що анкета містить не засвідченні виправлення, не містить даних про встановлення відповідного кредитного ліміту та на яку картку його встановлено.

Ухвалою суду від 07.08.2018 року за клопотанням представника відповідачки було призначено судову почеркознавчу експертизу для вирішення питання щодо виконання підпису від імені відповідачки в анкеті-заяві від 27.07.2011 року.

Оскільки у визначені в ухвалі строки відповідачка не з’явилась для відібрання експериментальних зразків підпису, документи з вільними зразками не надала, а позивач не представив оригіналу документу, що підлягає дослідженню, судом було відновлено провадження по справі та призначено її до подальшого розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка та її представник після відновлення провадження по справі до суду не з’явились, про причини своєї неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.3,6,11,525,627 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір, який є обов’язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов’язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною 3 ст.642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27.07.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний договір було оформлено шляхом складання відповідної анкети-заяви, яка містить підпис відповідачки про ознайомлення її з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку та які разом становлять договір про надання банківських послуг (кредитний договір).

Також 27.07.2011 року відповідачкою було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитна картка «Универсальная, 55 дней льотного периода».

Свої зобов’язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконувала, в зв’язку з чим, станом на 31.12.2017 року має заборгованість в сумі 122611 грн. 70 коп., що складається з заборгованості по кредиту в сумі 3478 грн. 80 коп., заборгованості по процентам в сумі 107728 грн. 06 коп., заборгованості за пенею та комісією в сумі 5090 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процента складова) в сумі 5814 грн. 84 коп.

В поданому відзиві представник відповідачки заперечував факт укладання кредитного договору між останньою та банком та підписання анкети-заяви від 27.07.2011 року.

Ухвалою суду від 07.08.2018 року за клопотанням представника відповідачки судом було призначено судову почеркознавчу експертизу для вирішення питання щодо виконання підпису від імені відповідачки в анкеті-заяві від 27.07.2011 року.

Проте, у визначені в ухвалі строки відповідачка до суду для відібрання експериментальних зразків підпису не з’явилась, документи з вільними зразками не надала. Позивачем оригіналу документу, що підлягає дослідженню, також надано не було.

Оскільки відповідно до положень пп.1.1,1.3 п.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, для забезпечення проведення почеркознавчої експертизи є необхідним надання оригіналу документу, що підлягає дослідженню та вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку (підпису) особи, судом було відновлено провадження по справі та призначено її до подальшого розгляду по суті за наявними матеріалами.

При цьому, застосовуючи положення ст.109 ЦПК України щодо наслідків ухилення сторін від проведення експертизи, суд враховує, що з урахуванням заперечень факту укладання кредитного договору з позивачем, саме на відповідачку покладався обов’язок доведення цього факту належними та допустимими доказами.

Проте, відповідачка ухилилась від забезпечення можливості проведення призначеної судової почеркознавчої експертизи, інших доказів, які б підтверджували її заперечення суду не представила.

В той час, як факт укладання договору шляхом оформлення анкети-заяви про ознайомлення її з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, підтверджується відповідною засвідченою копією анкети-заяви від 27.07.2011 року складеної від імені відповідачки, що містить підпис останньої; копією паспорту відповідачки, який засвідчений останньою власним підписом також в день складання анкети-заяви 27.07.2011 року; фото відповідачки із карткою; довідкою щодо встановленого кредитного ліміту та зміну його розмірів; випискою по картковому рахунку з якого вбачається, що відповідачка активно користувалась кредитної карткою, розраховуючись їй в магазинах.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про доведеність належними, достатніми та допустимими доказами факту укладання сторонами кредитного договору від 27.07.2011 року.

Також суд враховує надання позивачем детального розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором, правильність якого останньої не спростовано.

В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 27.07.2011 року, що виникла станом на 31.12.2017 року, в сумі 122611 грн. 70 коп., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 3478 грн. 80 коп., заборгованості по процентам в сумі 107728 грн. 06 коп., заборгованості по комісії в сумі 5090 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 5814 грн. 84 коп.

В позовній заяви сума в розмірі 5090 грн. зазначена, як заборгованість за пенею та комісією. Проте, згідно наданого розрахунку заборгованості вбачається, що вказана сума є нарахованою комісією, що підтвердив і представник позивача під час розгляду справи в суді.

Тому, остання стягується судом саме, як заборгованість за комісією.

Відповідно до ст.141 ЦПК України також слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 1839 грн. 18 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,6,11,525,549,612,616,627,629,638,642,1054 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,13,19,43,44,76-81,109,141,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (49101, м.Дніпро, пр.Олександра Поля,42-В/33, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 27 липня 2011 року, що виникла станом на 31 грудня 2017 року, в сумі 122611 грн. 70 коп., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 3478 грн. 80 коп., заборгованості по процентам в сумі 107728 грн. 06 коп., заборгованості по комісії в сумі 5090 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 5814 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (49101, м.Дніпро, пр.Олександра Поля,42-В/33, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 1839 грн. 18 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак