Рішення № 81363096, 19.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" квітня 2019 р. № 520/2695/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Мадевська Е.Д.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства "Східно-Український банк "Грант" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 19) до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 169), третя особа - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м, київ, вул. Городецького, буд. 13) про визнання протиправним та скасування розпорядження ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство "Східно-Український банк "Грант", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 12.03.2019 року за №80/А-2019 про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію з прилюдних торгів.

В обґрунтування позову зазначено, що розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 12.03.2019 року за №80/А-2019 про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію з прилюдних торгів є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013 року, яке було залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2014 року, у цивільній справі № 509/2261/13-ц за позовом AT «БАНК «ГРАНТ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2010 р. (реєстр. № 4518) та договором № 1 від 22.07.2011 р. про зміну умов вказаного договору іпотеки (реєстр. № 4343), посвідченими приватним нотаріусом Одеського MHO ОСОБА_5, а саме: на житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, будинок 2 (два) та складається в цілому з житлового будинку з черепашника під літ. «А-2, А(1), А(2), а, а(1)», загальною площею 517,7 кв.м., житловою площею 138,1 кв.м., під № 1-6,1 споруди, який належав іпотекодавцю ОСОБА_6, померлій 09.05.2012 p., на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 08.04.2005 р. (бланк САА № 033884), зареєстрованого в Овідіопольському РБТІ у книзі 4 номер запису 682, реєстраційний номер 10425199 та на земельну ділянку, площею 0,1500 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, будинок 2 (два), кадастровий номер земельної ділянки: 5123755800:02:008:0828, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, яка належала іпотекодавцю ОСОБА_6, померлій 09.05.2012 p., на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 071052, виданого Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області 07.05.2002 р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського РНО Одеської області 08.04.2002 р. Р№ 1512, зареєстрованого Таїровською с/р Овідіопольського району Одеської області 16.04.2002 р. № ДК-920 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ТІ № 1805-18 - шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною для їх подальшої реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «АЖИО-ПЛЮС» перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СХІДНО ОСОБА_7 «ГРАНТ» (правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ») за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього, у розмірі - 753 677,83 дол. США, з яких: 709 956,03 дол. США заборгованість за кредитом, 42 734,56 дол. США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 987,24 дол. США - пені за прострочення сплати процентів за користування; кредитними коштами.

На виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року у цивільній справі № 509/2261/13-ц, позивачем AT «БАНК «ГРАНТ» 19.11.2013 року було отримано три виконавчих листа за № 509/2261/13-ц, щодо боржників: ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

15 грудня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_8, було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 49670212 та № 49670442 щодо боржників — ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а державним виконавцем цього ж відділу, ОСОБА_9, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49643304 щодо боржника — ОСОБА_3, з виконання виконавчих листів № 509/2261/13-ц від 05.09.2013 року, виданих 19.11.2013 р. позивачу Овідіопольським районним судом Одеської області.

На даний час вказані виконавчі провадження знаходяться в провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_10

Під час розгляду справи судом також було встановлено, що відповідно до довідок № 1520 від 04.09.2017 року, № б/н від 04.09.2017 року, № б/н від 13.12.2017 року, виданих Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_3, якій належать 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною земельної ділянки (предмет іпотеки), з зареєструвала в житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, будинок 2 (два), двох малолітніх дітей своєї доньки, ОСОБА_11, а саме внуків:

- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата реєстрації місця проживання - з 04.09.2017 року, та

- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, дата реєстрації місця проживання - з 13.12.2017 року.

06.11.2018 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, ОСОБА_10, керуючись п. 28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, звернувся з листом за вих. № 20.1-475/13 до Служби у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області щодо надання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію предмету іпотеки - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, буд. 2.

12 березня 2019 року Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області було видано розпорядження за № 80/А-2019 «Про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію з прилюдних торгів майна», відповідно до якого:

1. відмовлено відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у наданні дозволу на примусову реалізацію з прилюдних торгів предмету іпотеки, а саме - житлового будинку з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольеький район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, буд. 2, де зареєстрована та проживає малолітня особа - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3;

2. рекомендовано відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звертатись за стягненням у відношенні ОСОБА_3 на інше приміщення, що належить їй на праві власності.

Позивач вбачаючи в зазначеному розпорядженні порушення своїх прав звернувся за їх захистом до суду.

Суд надаючи оцінку даним правовідносинам зазначає наступне.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013 року у цивільній справі № 509/2261/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за участі 3-ої особи без самостійних вимог: Приватного підприємства «Ажио-Плюс» та Шостої Одеської державної нотаріальної контори про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього у розмірі – 753677,83 дол. США, з яких: 709956,03 дол. США – заборгованість за кредитом, 42734,56 дол. США – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 987,24 дол. США – пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами – звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим договором іпотеки від 25.08.2010 р. (реєстр. № 4518) та договором № 1 про зміну умов до вказаного договору іпотеки від 22.07.2011 р. (реєстр. № 4343) посвідчених, приватним нотаріусом Одеського МНО ОСОБА_5 : житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Паркова, 2 та складається в цілому з житлового будинку з черепашника під літ. «А-2, А(1), А(2), а, а(1)», загальною площею 517,7 кв.м, житловою 138,1 кв.м, під № 1-6,І споруди, який належав іпотекодавцю ОСОБА_6, померлій 09.05.2012 р., на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 08.04.2005 р. (бланк САА № 033884), зареєстрованого в Овідіопольському РБТІ у книзі 4 номер запису 682, реєстраційний № 10425199 та на земельну ділянку, площею 0,1500 га за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Паркова, 2, кадастровий номер земельної ділянки : 5123755800:02:008:0828, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, яка належала іпотекодавцю ОСОБА_6, померлій 09.05.2012 р., на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії I-ОД № 071052, виданого Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області 07.05.2002 р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського РНО Одеської області 08.04.2002 р. Р№ 1512, зареєстрованого Таїровською с/р Овідіопольського району Одеської області 16.04.2002 р. № ДК-920 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ТІ № 1805-18 – шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для їх подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант» (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19, рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ «Банк «ОСОБА_10» м. Харкова, код банку 351607, код ЄДРПОУ 14070197) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441 грн., у дольовому порядку з кожного по 1147 грн. В задоволенні решти позову було відмовлено.

30.10.2013 року вказане вище рішення набрало законної сили.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що одною із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що попередній дозвіл органів опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний виключно у тих випадках, коли виконавець самостійно, без наявності судового рішення про звернення стягнення безпосередньо саме на предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна), спочатку здійснює заходи з виявлення нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, а потім приймає рішення щодо його реалізації на публічних торгах, у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна для виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.

Якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Таким чином суд зазначає, що у випадку, коли звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна здійснюється за рішенням суду саме про звернення стягнення на предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна), виконавцю не має необхідності здійснювати заходи з виявлення такого нерухомого майна та з'ясовувати його належність боржнику, оскільки всі ці обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили. Судовим рішенням також встановлюються і оцінюються права та інтереси всіх осіб щодо об'єкту нерухомого майна (предмету іпотеки), на який звертається стягнення.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, в тому числі, і на підставі рішення суду.

За ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено права або обов'язку державного виконавця, у випадку з'ясування реєстрації місця проживання малолітньої дитини за адресою нерухомого майна, що є предметом іпотеки, отримувати згоду органу опіки і піклування на відчуження нерухомого майна.

Тобто, пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, яким передбачено необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, підлягає застосуванню лише у випадках реалізації загального порядку звернення стягнення на майно боржника на виконання судового рішення про стягнення заборгованості та, навпаки, не підлягає застосуванню у випадках звернення стягнення на предмет іпотеки на виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки, відповідно до цього пункту, якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону. Отже, звернення стягнення на інше майно боржника, окрім предмета іпотеки, при примусовому виконанні рішення суду про звернення стягнення саме на цей предмет іпотеки, чинним законодавством України не передбачено.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402, батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

За ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 02.06.2005 року № 2623, для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Згідно п.п. 66, 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Суд зазначає, що вказані положення стосуються розгляду звернень на вчинення саме правочинів щодо нерухомого майна дитини, тобто, за результатом добровільних звернень осіб, які мають намір розпорядитися належним дитині майном або майном, на яке у дитини є право користування, і не стосуються примусового відчуження майна, оскільки в таких випадкахмова йде не про намір зацікавлених осіб розпорядитися майном, а про задоволення прав третіх осіб на нього.

Відповідно до статей 50, 51, 61, 62 Закону України «Про виконавче провадження», примусова реалізація предмета іпотеки за рішенням суду з прилюдних торгів не є правочином, а є виконанням рішення суду, а отже, згода органу опіки та піклування на реалізацію предметів іпотеки - житлового будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, будинок 2 (два) - на прилюдних торгах в процесі примусового виконання рішення суду - не потрібна.

Крім того судом встановлено, що пунктом 3 договору іпотеки від 25.08.2010 p., посвідченого 25.08.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_5, за реєстровим № 4518 встановлено, що Іпотекодавець, тобто ОСОБА_6, спадкоємцями якої є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, засвідчила, що "цей правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей".

Також суд вважає за необхідне окремо зауважити, що ОСОБА_3, належить на праві власності лише 1/3 частки житлового будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, 2. Тобто, право власності у ОСОБА_3 на вказаний вище житловий будинок, де зареєстровані малолітні діти, спільне часткове, їй належить тільки 1/3 його частки, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вулиця Паркова, будинок 2, номер інформаційної довідки: 156897803, дата формування: 20.02.2019 року, а отже 2/3 частки житлового будинку підлягають вільній беззаперечній реалізації (продажу) з прилюдних торгів, на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013 року по цивільній справі № 509/2261/13-ц.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 12.03.2019 року за №80/А-2019 про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію з прилюдних торгів є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому пдлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Східно-Український банк "Грант" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 19) до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 169), третя особа - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м, київ, вул. Городецького, буд. 13) про визнання протиправним та скасування розпорядження – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 12.03.2019 року за №80/А-2019 про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію з прилюдних торгів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.