Рішення № 81361007, 16.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 803/1499/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шопік М.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2В.) звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, позивач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131736-13.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

03.02.2019 вказана справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду та автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю для її розгляду ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 18.02.2019 прийнято до провадження дану адміністративну справу та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131736-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем “транспортний податок з фізичних осіб” у розмірі 25000,00 грн. Згідно з методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, та згідно даних Мінекономрозвитку, середньоринкова вартість транспортного засобу позивача з пробігом 56545 км. становить 695 055,33 грн., що є меншим ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 податкового (звітного) року, у зв'язку з чим такий транспортний засіб не підлягає оподаткуванню транспортним податком (а.с.12, 43-44).

Представник відповідача у відзиві на позов (а.с.146-147), просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення зазначає, що об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно). Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2. Мінекономрозвитку даний автомобіль включено до переліку автомобілів які є об’єктом оподаткування в 2016 році.

Ставка вказаного податку встановлена відповідно до статті 267 ПК України. Так, відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України. Зазначена ставка податку також визначена рішенням Луцької міської ради від 02.02.2016 року №3/10 “Про встановлення транспортного податку у м. Луцьку”.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні, що відбулося 06.03.2019, позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання, що відбулося 16.04.2019, позивач не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, хоча повістка була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернулась на адресу суду 08.04.2019 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», тобто не була вручена позивачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до приписів частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених в заявах, поданих по суті справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1, 2013 року випуску, об’єм двигуна 3498 куб.см, тип палива – бензин, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 02.10.2014 СХХ 464616 (а.с.13).

Згідно наявної в матеріалах справи сервісної книжки, пробіг вказаного транспортного засобу становить 56 545 км (а.с.14).

02.02.2016 Луцька міська рада прийняла рішення №3/10 “Про встановлення транспортного податку у м. Луцьку”, яким затвердила Положення про транспортний податок у м. Луцьку та визнала таким, що з 01.01.2016 втрачає чинність рішення Луцької міської ради від 28.01.2015 №69/5. Згідно із пунктом 2.1 зазначеного Положення об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

29.06.2016 – Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №131736-13, яким визначено суму грошового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. (а.с.5).

За результатом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, рішенням Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 06.09.2016 №14392/П/03-18-13-03 скаргу залишено без задоволення, а рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 20.09.2016 №1167/ФОП/03-20-10-03-06 скаргу залишено без розгляду та повернуто платнику податків (а.с.9, 11).

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Як передбачено, підпунктом 267.3.1 пункту 267.3, пунктом 267.4 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно підпунктами 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України).

24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, що набрав чинності 01.01.2016 року (надалі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у ПК України щодо об’єкту оподаткування транспортним податком.

Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону від 24.12.2015 року №909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378 грн. (стаття 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік”). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складали 1 033 500 гривень.

Відтак, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Як було встановлено судом, Луцька міська рада прийняла рішенням від 02.02.2016 року № 3/10 затвердила Положення про транспортний податок у м. Луцьку та визнала таким, що з 01.01.2016 року втрачає чинність рішення Луцької міської ради від 28.01.2015 року № 69/5. Згідно із пунктом 2.1 зазначеного Положення об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно з пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри:марка;країна-виробник;тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс;тип та робочий об'єм двигуна;потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Положення пункту 13 Методики передбачають, що середньоринкову вартість автомобіля розраховує Мінекономрозвитку та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом використовується інформація про автомобілі, яка отримана від Мінекономрозвитку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду.

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача. Вказаної інформації матеріали справи не містять. Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було перевірено середньоринкову вартість транспортного засобу позивача відповідно до методики визнання середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66.

Ухвалою суду від 06.03.2019 витребувано у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки Nissan Murano, 2013 року випуску, об’єм двигуна 3498 куб.см, з пробігом 56 545 км., тип палива – бензин станом на 01.01.2016 року.

02.04.2019 надійшов лист від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3805-05/12855-05 від 26.03.2019 “Щодо середньо ринкової вартості легкового автомобіля”. На виконання ухвали суду від 06.03.2019 Мінекономрозвитку вказало, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля Nissan Murano з об’ємом циліндрів двигуна 3,5 л., бензин, 2013 року випуску та пробігом 56 545 км становила 708 551,55 гривень (з ПДВ) (а.с.169-170).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Луцькою ОДПІ не вживалися будь-які заходи для проведення звірки даних щодо вказаного об’єкта оподаткування, який перебуває у власності ОСОБА_2, що у свою чергу потягло за собою невірне визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля.

Виходячи з вищевказаного, належний позивачу автомобіль не є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, а відтак сума транспортного податку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням визначена позивачу неправомірно.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду достатніх, належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131736-13, а тому позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29.06.2016 №131736-13.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2019 року.

ОСОБА_4 ОСОБА_3