
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 квітня 2019 р. Справа № 120/400/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
04 лютого 2019 року до адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що є пенсіонером. Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу та зменшено розмір грошового забезпечення із 90 відсотків на 70 відсотків.
17.05.2018 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, покликаючись на положення вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, що діяла на момент призначення пенсії.
Відповідачем у відповідь надано лист про відмову в перерахунку пенсії та надано роз’яснення щодо обмеження максимального розміру грошового забезпечення з 90% до 70%.
Позивач вважає, що при проведенні перерахунку відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, тому дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії, на думку позивача, є протиправними та такими, що порушують його права.
Вищевикладене стало підставою для звернення до суду з вимогою:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов'язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області провести позивачу перерахунок та виплатити перераховану пенсію у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням виплачених сум.
Окрім вищезазначених вимог, позивач просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань 768, 40 грн. сплаченого судового збору на його користь.
Ухвалою суду від 08.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
20.02.2019 до адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідач у відзиві зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ №704), на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка була надана Державною прикордонною службою України у Вінницькій області.
Відповідач вважає, що з 01.05.2014 року діє редакція статті 13 Закону №2262, яка встановлює максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, який не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Крім цього, Законом України №166-7 від 27.03.2014 року “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України” у частині другій статті 13 Закону №2262 внесено зміни, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
01.03.2019 позивач скористався своїм правом та відповідно до статті 163 КАСУ подав до суду відповідь на відзив Головного управління ПФУ у Вінницький області, в якому зазначив наступне.
Позивач вважає, що аргументи відповідача, які зазначені у відзиві, повністю спростовуються обставинами, які викладені в зразкові справі №240/5401/18, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Позивач зазначив, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у відповідача вислуги років є незмінною.
Крім того, 20.02.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 0240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
Ухвалою суду від 26.02.19 клопотання відповідача задоволено, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18. Дане судове рішення набрало законної сили.
В подальшому, на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вх. №18000 про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 19.04.2019 провадження у справі поновлено, призначено судовий розгляд справи в письмовому провадженні без виклику осіб.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 02 листопада 2006 року та отримував пенсію за вислугу років довічно у розмірі 90% від грошового забезпечення відповідно до Закону України № 2262 від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно із матеріалами справи, наказом командира військової частини 3028 МВС України від 31.10.2006 року за №218 виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 01 листопада 2006 року, звільненого ОСОБА_1 з військової служби наказом КВК МВС України від 17 жовтня 2006 року за №71 о/с в запас ЗС України по статті 63 п “Б” (за віком) “Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу” прапорщиками ЗС України з правом носіння військової форми одягу та направлено на військовий облік в Калинівський РВК Вінницької області з 05 листопада 2006 року (а. с. 6).
Грошовий атестат №26 підтверджує, що посадовий оклад ОСОБА_1 складає 160, 00 грн.; за звання - 130,00 грн.; вислуга років на 01.01.2006 складає 33 роки 05 місяців 00 днів; чергову відпустку за 2006 рік використав; допомогу на оздоровлення отримав.
З 02 листопада 2006 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, виходячи з вислуги років 33 роки - у розмірі 90 % грошового забезпечення.
У травні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу здійснило перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року у зв'язку із зміною грошового забезпечення на підставі Постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017, Постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018, виходячи із основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка надана Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області.
17.05.2018 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з вимогою призначити та виплатити надбавки, премії та інші види грошового забезпечення з моменту призначення пенсії.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії листом від 31 травня 2018 року за №1470/Ш-12 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача, що Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 року у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 01.05.2014 року внесено зміни, в зв'язку з чим максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, тому підстави для перерахунку пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Так, між сторонами виникли правовідносини щодо перерахунку пенсії позивачу, які підпадають під правове регулювання Закону України №2262-Х11 від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “ Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб”.
Предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії позивачу з урахуванням змін, як вказує відповідач, що були внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 року.
Відповідно до матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до Закону України” Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 90% грошового забезпечення.
Статтею 13 Закону України №2262, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям строкової служби за контрактом, особам, які мають пенсію за цим законом, і мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років -50 процентів, а звільненим у відставку за віком або станом здоров'я -55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям строкової служби за контрактом, особам, які мають пенсію за цим законом, і мають вислугу 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ: за загальний трудовий стаж 25 років -50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 — 100 процентів, до категорії -2-95 процентів.
В подальшому, Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668 від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, до статті 13 Закону України №2262 було внесено зміни, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166 від 27.03.2014 року, який набрав чинності 01.04.2014, до статті 13 Закону України №2262 було внесено зміни, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Стаття 63 Закону України №2262-Х11 визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії, а саме підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України №2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01 березня 2018 на підставі вказаного Закону пенсій з 01 січня 2018 року.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 31 січня 2018 року у справі №523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3368 та Закону №1166 не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262 згідно із Постановою КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років є незмінним.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до переконливого висновку про наявність порушення прав позивача, за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджується, що у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
З огляду на вищезазначене, вимоги позивача про перерахунок та виплату нарахованої пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.
Аргумент відповідача про те, що стаття 13 Закону №2262 визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, не приймається судом до уваги, оскільки суперечить вимогам статті 63 Закону №2262.
За таких обставин не підлягають застосуванню внесенні Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону №2262, на застосуванні яких наполягає відповідач, оскільки вказані зміни щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій управління пенсійного фонду щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 90% на 70% при проведені її перерахунку на підставі Постанови № 103 та, відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 1 січня 2018 року, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі Постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) згідно із квитанцією 0.0.1255477081.1 від 31.01.2019.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (22400, вул. Боженка, буд. 50, м. Калинівка, Вінницька область, ід. код НОМЕР_1); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (23.04.2018)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Судове рішення № 81360941, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/400/19-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: