Рішення № 81360917, 28.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Справа № 160/7928/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, із урахуванням уточнень, просить:

визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області від 16.07.2018 року за №1\Л-4353/Лн в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН2632420539;

зобов’язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи передбачені п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджених Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року: заява про призначення пенсії згідно додатку 1; грошовий атестат; довідка про розмір грошового забезпечення; довідка про додаткові види грошового забезпечення; які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія паспорта; довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН2632420539, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262- XII.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак в серпні 2018 року позивач отримав відповідь в якій було зазначено що оскільки на день звільнення з органів внутрішніх справ позивач не мав 22 календарних роки та 6 місяців служби, то призначити пенсію йому згідно пункту «а» ст. 12 Закону немає законних підстав.

Позивач вважає дії відповідача протиправними у зв’язку з тим, що на час звільнення з органів внутрішніх справ наявний стаж вислуги років з урахуванням пільгового нарахунку у зв’язку з проходженням позивачем служби в підрозділах карного розшуку складає 25 років 04 місяці 25 днів. На час зарахування позивача на службу в органи внутрішніх справ діяла норма згідно зі ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону від 2 квітня 1994 р.), якою було передбачено право на призначення пенсії за вислугу років, зокрема, для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Позивач посилається на п. «а» статті 12 Закону № 2262, відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Загальна вислуга років з урахуванням пільгової стажу позивача складає 25 років 04 місяці 25 днів. Тобто, період проходження служби позивачем в підрозділах карного розшуку з 14.11.2002 року по 18.08.2011 року рахувався позивачу на пільгових умова з розрахунку один місяць служби за 1,5 місяців, згідно підпункту «в» пункту 3 Постанови КМ України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», яка була чинна на час проходження служби позивачем.

Також позивач посилається на ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

26 грудня 2018 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких представник заперечує проти позовних вимог позивача та зазначає, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не отримує пенсію, яка призначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.

Головне управління не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка.

Водночас, питання щодо встановлення механізму проведення перерахунку та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) було врегульовано внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).

Пунктом 3 Постанови № 103 визначено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

11 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ наказом ГУМВС від 06.11.2015 №485 з 06 листопада 2015 року з календарною вислугою 21 рік 00 місяців 09 днів.

Відповідно до вимог п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Оскільки на день звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 не мав вислуги 22 календарних роки та 6 місяців, призначити пенсію згідно п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ не було законних підстав.

Також в обґрунтування доводів щодо необгрунтованості вимог позивача представник відповідача послався на постанову Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 та постанову Верховного Суду від 19 вересня 2018, у справі № 725/1959/17.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах МВС України з 22.04.1993 р. по 06.11.2015 р.

Наказом ГУМВС від 06.11.2016 №485 о/с ОСОБА_2 було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року через скорочення штатів.

02 липня 2018 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС з проханням провести розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи та подати їх до ГУ ПФУ для призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 16.07.2018 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 06.11.2015 його вислуга років становила 21 рік 00 місяців 09 днів та останній не має права для призначення пенсії за вислугу років, відповідно і підстав для оформлення та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років немає.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII.

Пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з ст. 10 Закону № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (далі - ПФУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ 06 листопада 2015 року, і на момент звільнення його вислуга років складала 21 рік 00 місяців 09 днів.

Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. «б»-«д», «ж» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби (…) з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше (…).

Одночасно стаття 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.

Згідно з частиною другої статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Виходячи з наведеного, в Законі № 2262-XII не встановлено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 22 календарних роки та 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних роки та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

За приписами ст. 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу ПФ України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням ПФУ за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

Відповідно до п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Згідно з п. 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.

Вказана позиція суду підтверджується Постановою Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

28 лютого 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник