Вирок № 81360142, 22.04.2019, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 761/44933/17 1-кп/441/25/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2019р. колегія суддів Городоцького районного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Малахової-Онуфер А.М.

суддів Перетятько О.В., Яворської Н.І.

за участі секретарів судових засідань Пеленської Х.І., Гелецької Г.В.

прокурорів Здзеби А.І., Гавриліва О.М., Борисенка О.В.

захисників Бережного О.В., Панченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадження №12017100000001173 внесене до ЄРДР 13.11.2017р. на

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов»язаного, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, що значиться зареєстрованим та проживає на АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він у невстановлені слідством час, місці і джерела, з корисливих спонукань, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 -метилендіоксиметамфетамін) у виді таблеток прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» і багатокутної форми сірого кольору з відтиском «млин», всього у кількості 6000 шт. загальною вагою 703, 28 г, що є особливо великим розміром, які загорнув в офальговані упаковки сріблястого кольору, помістив у праву частину переднього бамперу власного автомобіля НОМЕР_1, та з приховуванням від митного контролю 15.09.2017р. намагався перемістити (перевезти) через митний кордон України, однак свого злочинного наміру до кінця не довів через незалежні від нього причини, був викритий і затриманий.

Крім цього, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він у невстановлені слідством час, місці і джерела, з метою збуту, незаконно придбав, зберігав особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) у виді таблеток прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» і багатокутної форми сірого кольору з відтиском «млин», всього у кількості 6000 шт. загальною вагою 703, 28 г, що є особливо великим розміром, помістивши в офальговані упаковки сріблястого кольору, приховав у правій частині переднього бамперу власного автомобіля НОМЕР_1 та перевозив через митний кордон України, з чим 15.09.2017р. був затриманий на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 та ч.3 ст. 307 КК України, як закінчений замах на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто в намаганні їх перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах.

ОСОБА_5 в суді вини не визнав показав, що разом із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на початку вересня 2017р. вирушили у подорож до Європи його автомобілем НОМЕР_1, що з самого початку вирішили перетинати кордон окремо як на виїзд з України так і на виїзд, так як ОСОБА_7 міг мати проблеми через не розмитнені транспортні засоби. Першими перетнули митний кордон ОСОБА_7 і ОСОБА_8, за ними він з ОСОБА_6 автомобілем НОМЕР_1. Під час подорожі Європою, у Берліні, з ініціативи ОСОБА_8 у нічному клубі вживали екстазі, подорожуючи по Європі давав у користування автомобіль особисто ОСОБА_7, також залишав у місцях для паркування. При перетині митного кордону на в'їзді в Україну з 14 на 15.09.2017р. він був з ОСОБА_6, на пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області, керований ним автомобіль був підданий поглибленому огляду, в тому числі, працівниками служби безпеки України, які повідомили йому, що будуть проводити обшук автомобіля, при цьому дозволу на обшук не питали, при огляді у боксі поглибленого огляду у передній частині автомобіля виявили два пакунки з таблетками, які тут же відкрили, перерахували, про що оформили протокол огляду місця події, виявлене вилучили. Звідки в його автомобілі виявлені психотропні речовини він не знає, допускає, що таблетки екстазі міг приховати ОСОБА_7, який його оговорює, щоб не повертати позичені йому 8000дол.США, або ж, що йому їх підкинули. Покликається на необґрунтованість обвинувачення, недопустимість доказів у справі, стверджує про невідкриття йому та його захиснику стороною обвинувачення речових доказів та інших додаткових матеріалів досудового розслідування. Стверджує, що вини у пред"явленому йому обвинуваченні не визнавав і не визнає, просить його виправдати.

Відповідно до положень ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Додержуючись закріпленого в ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого суд тлумачить на його користь.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання та інше.

Згідно з ч.1 ст. 92 КПК України обов»язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно висновків обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у закінченому замаху на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах, тобто в намаганні їх перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, предметом яких були психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

Як на докази підтвердження вини ОСОБА_5, прокурор послався на :

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.09.2017р. (т.2 а.с.49, 50), проведеного у період з 23 год. 42 хв. 14.09.2017р. до 02 год. 15.09.2017р., на ЗМК МАПП «Шегині» М/П «Мостиська» Львівська митниця ДФС головним державним інспектором ВМО №2 МП Мостиська Львівської митниці ДФС ОСОБА_9, відповідно до якого на підставі орієнтування СБУ проведено огляд автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, що при огляді авто в передньому бампері справа, шляхом приховування від митного контролю, за допомогою двох металевих болтів, виявлено та вилучено два згортки обгорнуті термоізоляційним матеріалом темного кольору, що містили 4 згортки по 1500 таблеток у кожному синього та сірого кольорів із зображенням «доміно» та «вітряного млина», при цьому зауважень до складеного акту від учасників дії не надходило, про що свідчать відповідні підписи, в т.ч. і обвинуваченого ОСОБА_5 (т.2 а.с.49, 50);

протокол огляду місця події від 15.09.2017р. про те, що оперативними співробітниками СБУ на підставі доручення слідчого, за участю понятих, співробітників ДФС, прикордонної служби, обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 проведено огляд автомобіля НОМЕР_1, яким на час затримання керував ОСОБА_5, що при огляді авто в передньому бампері справа, шляхом приховування від митного контролю за допомогою декоративної пластикової обшивки, яка прикріплена до бамперу двома металевими болтами, виявлено та вилучено два згортки, обгорнуті термоізоляційним матеріалом темного кольору, що містили 4 згортки по 1500 таблеток синього та сірого кольорів із зображенням «доміно» та «вітряного млина», у кожному, що тут же означені об"єкти, опечатані та вилучені разом з автомобілем, зауважень до протоколу не надходило, про що свідчать відповідні підписи в т.ч. і обвинуваченого ОСОБА_5 (т.2 а.с.45 -48);

протокол затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України від 15.09.2017р. згідно якого, ознайомившись з підставами затримання та правами, ОСОБА_5 визнавав свою вину, розкаявся, заяв та клопотань не мав (т.2 а.с.68-70);

висновок експерта № 249/5 від 16.09.2017р. з ілюстративною таблицею до нього (т.2 а.с.52-54) про те, що надана на дослідження таблетована речовина в своєму складі містить МДМА (є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено), маса МДМА становить 331,23г;

висновок експерта № 193/8 від 18.10.2017р. (т.2 а.с.57 - 59) згідно якого, надані на дослідження таблетки сірого кольору з відтиском «млин» загальною масою 707, 10 г, таблетки багатокутної форми сірого кольору з відтиском «млин» загальною масою 665, 20 г, таблетки прямокутної форми блакитного кольору з відтиском «доміно» загальною масою 590, 84 г, містять у своєму складі МДМА (3,4 -метилендіоксиметамфетамін), є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, загальна маса МДМА становить 372,05г;

свідчення ОСОБА_7 в суді про те, що під час спільної подорожі в Європі, ОСОБА_5 неодноразово пропонував придбати для спільного вживання психотропні речовини та наркотичні засоби, що у м.Берлін у нічному клубі, ОСОБА_5 придбав психотропні речовини у виді таблеток МДМА та кокаїн, частину з яких вжив особисто, а частину надав ОСОБА_6, що безпосередньо перед зворотною дорогою ОСОБА_5 особисто повідомив ОСОБА_7 про намір в автомобілі перевезти в Україну особливо небезпечні психотропні речовини у виді таблеток МДМА, після чого ОСОБА_7 тут же відмовився від спільної поїздки автомобілем з ОСОБА_5, та разом з ОСОБА_8 поїхали автобусом, що будучи затриманим, ОСОБА_5 через соціальні мережі висловлював у його бік погрози з метою зміни свідком показань, що свідчить про намір обвинуваченого ухилитись від покарання;

свідчення ОСОБА_8 в суді, яка повністю підтвердила показання ОСОБА_7 в частині придбання ОСОБА_5 психотропних речовин у вигляді таблетки МДМА та кокаїну в нічному клубі в м.Берлін, що зі слів ОСОБА_7 14.09.2017р. їй стало відомо про наміри ОСОБА_5 перевезти через кордон у бік України особливо небезпечні психотропні речовини у вигляді таблеток МДМА, дізнавшись про це ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 відмовились перетинати кордон на Україну з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, залишивши автомобіль обвинуваченого;

свідчення ОСОБА_6 в суді в тій частині, що під час спільної подорожі в Європі, ОСОБА_5 переконав її у необхідності разом з ним вживати наркотичні засоби і таблетку екстазі в нічному клубі м. Берлін (Німеччина) та у м. Амстердам, що не будучи обізнаною про наміри ОСОБА_5 перевезти в Україну особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 була присутня під час їх виявлення і вилучення в ході поглибленого огляду автомобіля в пункті пропуску на території України, що після затримання, ОСОБА_5 через соціальну мережу «Інтернет» намагався вплинути на свідка з метою зміни показань;

свідчення ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в суді в частині щодо проведення 15.09.2017р. поглибленого огляду автомобіля НОМЕР_1, яким під час перетину кордону керував ОСОБА_5, під час якого у присутності понятих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 співробітниками СБ України у присутності працівників митної служби ДФС і прикордонного загону, в передньому бампері автомобіля виявлені і вилучені особливо небезпечні психотропні речовини - таблетки МДМА у кількості 6000 шт.;

свідчення в суді слідчого Романенка В.А. і оперуповноваженого ОСОБА_13, який безпосередньо проводив огляд місця події в частині, що стосується виявлення та вилучення психотропних речовин, а також щодо проведення першочергових процесуальних, слідчих дій у кримінальному провадженні зазначивши, що ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування свою вину визнавав;

інші докази, в тому числі речові докази, що досліджені судом під час розгляду справи по суті.

Частиною другою статті 1 КПК встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1?31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно ? розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135?XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі ? Закон № 2135?XII), особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально ? процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Так, відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Наданий стороною обвинувачення та досліджений судом як доказ обвинувачення протокол огляду місця події від 15.09.2017р., і зокрема, огляду легкового автомобіля НОМЕР_1, 2011 року випуску, суд визнає недопустимим доказом, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

За положенням ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Так, із протоколу огляду місця події від 15.09.2017р. убачається, що того ж дня у приміщенні боксу поглибленого огляду пункту пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області автомобіля НОМЕР_1, старший оперуповноважений в ОВС 1 відділу 3 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_13 в порядку ст. ст. 103 - 107, 223, 237 КПК України за участю понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також у присутності старшого оперуповноваженого в ОВС 1 відділу 3 управління ГУ БКОЗ СБ України Кравця В.В., головного державного інспектора ВМО №2 МП Мостиська Львівської митниці ДФС ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6, провів огляд легкового автомобіля НОМЕР_1, 2011 року випуску, належного на праві власності ОСОБА_5 та багажу, що містився в автомобілі, що під час огляду автомобіля у передній його частині, під бампером з права, виявлено та вилучено два полімерні згортки розміром 30х20 см, обгорнуті термоізоляційним матеріалом чорного кольору, що кожен із цих двох згортків містить у собі по два вакуумних пакети з профольгованого матеріалу з таблетками синього кольору прямокутної форми із зображенням «доміно» у кількості 3000 штук (об. №1, № 3) та таблетки сірого кольору неправильної форми із зображенням «вітряного млина» у кількості 3000 штук (об.№2, № 4), а всього 6000 штук, що пакет з полімерного матеріалу жовтого кольору з двома вакуумними пакетами з профольгованого матеріалу сірого кольору та слой термоізоляційного матеріалу темного кольору (об»єкт №5) та обклеєний липкою стрічкою жовтого кольору пакет з полімерного матеріалу чорного кольору з двома вакуумними пакетами з профольговаго матеріалу сірого кольору та слой термоізоляційного матеріалу темного кольору (об»єкт №5) поміщені до окремих поліетиленових пакетів чорного кольору, горловини яких обв'язані капроновими нитками чорного кольору, вільні кінці скріплені биркою із пояснювальними написами «Додаток до протоколу огляду місяці події від 15.09.2017р.» (№№5-6 відповідно), підписами учасників та понятих, а також відтиском печатки «Для пакетів №75 Служба безпеки України», що об»єкти №№1-4, зазначені в списку виявленого та вилученого, поміщені до окремих прозорих поліетиленових пакетів чорного кольору, горловини яких обв'язані капроновими нитками чорного кольору, вільні кінці яких скріплені биркою із пояснювальними написами «Додаток до протоколу огляду місця події від 15.09.2017р.» (№№1-4 відповідно), підписами учасників та понятих, а також відтиском печатки «Для пакетів №75 Служба безпеки України». Автомобіль «BMW 528і», д.н.з. НОМЕР_2 вилучено до слідчого відділу ГУ НП України у м.Києві (т.2 а.с. 45 - 48).

Відповідно до кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

Про це йдеться в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2018 р., (Справа № 536/1048/16-к, Провадження № 51- 4088км18)

В матеріалах кримінального провадження відсутня письмова добровільна згода обвинуваченого ОСОБА_5 на проведення 15.09.2017р. огляду належного йому на праві власності автомобіля НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Про те, що 15.09.2017р. в пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області, огляд автомобіля НОМЕР_1, проведений без згоди власника автомобіля ОСОБА_5 та без ухвали слідчого судді, не заперечив старший оперуповноважений в ОВС 1 відділу 3 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_13, допитаний в суді як свідок.

Більше того, всупереч вищенаведеним вимогам кримінального процесуального закону, наступного дня після проведення 15.09.2017р. огляду автомобіля НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_5, орган досудового розслідування з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку - до слідчого судді не звернувся.

Відповідно до статті 94 КПК суд, який розглядає обвинувачення по суті, зобов'язаний оцінити кожен доказ, серед іншого, й з точку зору його допустимості. Якщо сторони ставлять під сумнів, що обставини, за яких доказ було отримано, відповідають вимогам закону, суд зобов'язаний переконатися, чи не порушені правила його допустимості, зокрема, чи дотримана належна процедура та гарантії, надані учасникам процесу. Законодавець наділяє суд, що встановлює факти, широкими повноваженнями під час дослідження та оцінки доказів, визначаючи у частині 2 статті 94 КПК, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Отже, докази та/або інформація, що стали підставами для надання слідчим суддею дозволу на проведення слідчих дій, не виключаються законодавцем з-поміж тих обставин, які має дослідити суд під час оцінки доказів, оскільки ці обставини можуть мати важливе - іноді вирішальне - значення для допустимості доказів.

Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В. від 22.09.2017р. про дозвіл саме старшому слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві майору поліції Романенку В.А. або іншим слідчим, прокурорам, які входять в групу слідчих, на проведення обшуку в автомобілі НОМЕР_1, 2011 року випуску, чорного кольору належного на праві власності ОСОБА_5, не береться судом до уваги, оскільки, як убачається із матеріалів справи та не заперечується стороною обвинувачення, після проведення 15.09.2017р. в пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області, оперуповноваженим ОСОБА_13 огляду автомобіля НОМЕР_1, слідчий Романенко В.А. з відповідним клопотанням звернувся лише 21.09.2017р., як наслідок, ухвала слідчим суддею постановлена по спливу встановленого кримінально-процесуальним законом, строку (т.2 а.с. 64, 65).

Та обставина, що ухвала слідчого судді від 22.09.2017р. не скасована, на висновок суду не впливає.

Крім цього, згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Аналогічні положення закріплені у п. 6 ч. 1 ст. 7, ст. 13 КПК України.

За змістом ст. ст. 234 - 236 КПК проведення обшуку в рамках кримінального провадження здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи виконується слідчим або прокурором.

Між тим, як убачається із протоколу огляду місця події від 15.09.2017р., огляд легкового автомобіля НОМЕР_1, 2011 року випуску, належного ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину МДМА загальною масою 703, 28 г, провів старший оперуповноважений в ОВС 1 відділу 3 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_13 у відповідності до положень ст. 223, ст. 237 КПК України (т.2 а.с. 45- 48).

Покликання прокурора, а також старшого слідчого СУ ГУНП Романенка В.А. під час допиту його як свідка в суді на доручення про проведення слідчих (розшукових) дій виданого останнім в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України відповідному оперативному підрозділу, що свідчить про законність проведеної слідчої дії, не узгоджується з приписам ст. 236 КПК, яка не передбачає можливості проведення обшуку ніким іншим, окрім слідчого чи прокурора.

Більше того, із змісту листа №20020 від 11.09.2017р. начальника 3-го управління ГУ Михайлецького О. на ім'я старшого слідчого Романенка В.А. також убачається про доручення саме слідчому Романенку В.Р. провести відповідні процесуальні та слідчі дії у кримінальному провадженні (т.2 а.с. 42).

Положення п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК про наявність у слідчого права доручати проведення слідчих дій оперативним підрозділам в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки прямо суперечать вимогам закону щодо порядку проведення обшуку.

Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, установленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотним порушенням прав людини й основоположних свобод отримання доказів унаслідок процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п.1 ч.2 ст.87 КПК).

Таким чином, за змістом ч. 1 ст. 236 КПК виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК відповідним оперативним підрозділам. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов'язку особистого виконання обшуку. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ.

Така позиція узгоджується із висновок колегії суддів Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 січня 2019 року за результатами касаційного розгляду у справі № 466/896/17, провадження № 51-7795 км 18.

Також суд звертає увагу, що в порушення вимог ст. 104 КПК України, протокол огляду місця події від 15.09.2017р. не підписаний ОСОБА_6, яка значиться у протоколі як учасник слідчої дії, при цьому підписаний невідомою особою ОСОБА_17, яка в протоколі як учасник - не значиться.

Разом з цим, як убачається із змісту протоколу огляду місця події від 15.09.2017р., при проведенні означеної слідчої дії оперуповноваженим ОСОБА_13 застосовувались технічні засоби фіксації, зокрема, фотографування на мобільний телефон НТС Оne S, до протоколу долучались фототаблиці.

Технічний носій інформації проведеної вищеозначеної процесуальної слідчої дії, а також фото таблиця, відповідно до ст. 105 КПК України є додатками до протоколу процесуальної дії, і не можуть бути окремим самостійним доказом у кримінальному провадженні, між тим, такі до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення не долучались.

Відповідно до ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод отримання доказів внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК).

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, дані, які містяться у протоколі огляду місця події від 15.09.2017р. є недопустими доказами, оскільки отримані з порушенням вимог КПК України, тому не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення, і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Надані стороною обвинувачення та досліджені судом як докази обвинувачення висновок експерта №249/5 від 16.09.2017р. та висновок експерта №193/8 від 18.10.2017р., суд визнає неналежними та недопустимими, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 87 КПК визначає обов'язок суду визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Це положення надає дискреційні повноваження суду у визначенні того, чи є відповідні порушення істотними.

Частина 2 цієї ж статті містить перелік порушень, які законодавець у будь-якому разі вважає істотними порушенням прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в пункті 1 цього положення закон визнає істотним порушенням здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу.

Так, висновок експерта № 249/5 від 16.09.2017р. та висновок експерта №193/8 від 18.10.2017р. надані на підставі постанов старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Романенко В.А. від 15.09.2017р. та від 12.10.2017р. відповідно, згідно яких вилучені 15.09.2017р. під час огляду з автомобіля НОМЕР_1 належного ОСОБА_5 та надані на дослідження таблетки прямокутної форми блакитного кольору із зображенням «доміно» та багатокутної форми сірого кольору із зображенням «вітряного млина» в своєму складі містять особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), загальною масою 703, 28 г, а також дві офальговані упаковки сріблястого кольору з вмістом МДМА у слідовій кількості, що визнані постановою ст.слідчого Романенка В.А. від 22.10.2017р. речовими доказами - за своїм змістом свідчать про факти на підтвердження яких було проведено експертизи і самі по собі не доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, більше того такі отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, а саме під час огляду 15.09.2017р. автомобіля НОМЕР_1, протокол за результатами якого визнаний недопустимим доказом, тому, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, дані, які містяться у вищевказаних висновках експертів та вказані речові докази є недопустимими доказами, та не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення, і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення (т.2 а.с. 52 - 59).

Крім цього, як убачається із змісту протоколу огляду місця події від 15.09.2017р., речі та предмети, що вилучені в ході огляду автомобіля (таблетки та упаковки) поміщені до шести окремих поліетиленових пакетів чорного кольору, горловини яких обв'язані капроновими нитками чорного кольору, вільні кінці яких скріплено бирками з пояснювальними написами «Додаток до протоколу огляду місця події від 15.09.2017р.», засвідчені підписами учасників, понятих та відбитком печатки «Для пакетів №75 СБУ», між тим із змісту висновків експертів №249/5 від 16.09.2017р. та №193/8 від 18.10.2017р. убачається про направлення на дослідження предметів, упакованих в інший спосіб і, зокрема горловина першого пакету перев'язана мотузкою білого кольору, вільні кінці опечатано биркою з підписами двох понятих, обвинуваченого та оперуповноваженого, а інші пакети упаковані у той же спосіб, вільні кінці мотузки скріплені бирками з підписами двох понятих та оперуповноваженого, що також викликає сумніви у їх достовірності та належності.

Відповідно до вимог ст. 290 КПК України, сторона кримінального провадження після завершення досудового розслідування зобов'язана надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту, то суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення не було дотримано вимог ст. 290 КПК України щодо належного відкриття матеріалів досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 та його захиснику Глівінському А.І., які на етапі досудового розслідування, до моменту скерування прокурором 08.12.2017р. обвинувального акту до суду, відповідно до протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 07.12.2017р., фактично ознайомились частково.

Як убачається із змісту протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування матеріалів кримінального провадження та не заперечується учасниками судового провадження, 07.12.2017р. старшим слідчим Романенко В.А. надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які перебували у його розпорядженні захиснику Глівінському А.І. у вигляді фотокопій прошитих, пронумерованих та опечатаних, між тим додаткові матеріали, речові докази, в тому числі і предмет кримінального правопорушення, стороною обвинувачення захиснику як і самому обвинуваченому ОСОБА_5 не відкривались, що свідчить про порушення законної процедури, принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження (т.2 а.с. 162).

Ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування, в тому числі і огляд в судовому засіданні речових доказів - таблеток прямокутної форми блакитного кольору із зображенням «доміно» та багатокутної форми сірого кольору із зображенням «вітряного млина», що містять в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні і не спростовує факту недопустимості таких доказів та факту недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України щодо належного відкриття матеріалів досудового розслідування як обвинуваченому так і його захиснику.

Покликання прокурора в суді про ознайомлення стороною захисту зі всіма матеріалами досудового розслідування та відсутність додаткових клопотань щодо ознайомлення з інших матеріалами справи, на висновок суду не впливає.

Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.09.2017р. (т.2 а.с. 49, 50) проведеного у період з 23 год. 42 хв. 14.09.2017р. до 02 год. 15.09.2017р., на ЗМК МАПП «Шегині» М/П «Мостиська» Львівська митниця ДФС головним державним інспектором ВМО №2 МП Мостиська Львівської митниці ДФС ОСОБА_9 у присутності обвинуваченого ОСОБА_5, старшого оперуповноваженого в ОВС 1 відділу 3 управління ГУ БКОЗ СБ України майора ОСОБА_13, молодшого інспектора 1 категорії відділу прикордонної служби Шегині ДПС України ОСОБА_10, згідно якого, під час проведення поглибленого огляду автомобіля НОМЕР_1, у технологічній порожнині, у передньому бампері з правої сторони, шляхом приховування від митного контролю за допомогою частини внутрішньої декоративної пластикової обшивки прикріпленої до бамперу двома металічними болтами, виявлено та вилучено два згортки з полімерного матеріалу, обгорнуті термоізоляційним матеріалом темного кольору розміром 30х20 см, з двома вакуумними пакетами з профольгованого матеріалу сірого кольору, в кожному з яких містяться таблетки блакитного кольору прямокутної форми із зображенням «доміно» у кількості 3000 штук та таблетки сірого кольору неправильної форми з зображенням «вітряного млина» у кількості 3000 штук, а всього 6000 шт., суд бере до уваги, однак не як доказ того, що вищеозначені психотропні речовини були придбані, упаковані та приховані в автомобілі для незаконного перевезення через митний кордон в Україну з метою збуту ОСОБА_5 (т.2 а.с. 49, 50);

Свідчення ОСОБА_9 - державного інспектора ВМО №2 МП Мостиська Львівської митниці ДФС та свідчення ОСОБА_10 - інспектора 1 категорії відділу прикордонної служби Шегині ДПС України, згідно яких останні були учасниками слідчої дії при огляді 15.09.2017р. ст.оперуповноваженим ОСОБА_13 автомобіля НОМЕР_1 належного ОСОБА_5, під час якої виявлено та з автомобіля вилучено таблетки синього кольору прямокутної форми з зображення «доміно» та таблетки сірого кольору неправильної форми із зображенням «вітряного млина», в загальній кількості 6000 шт., суд бере до уваги, однак оцінює як такі, що не можуть слугувати доказом вини ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, оскільки стосуються професійної діяльності цих свідків і свідчать лише про відомості, які містяться у відповідних процесуальних документах та самі по собі не мають самостійного доказового значення, тому, відповідно до вимог ст. 85 КПК України, є неналежним доказом на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Свідчення ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були присутні як поняті, також не вказують на причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а лише описують обставини, які мали місце 15.09.2017р. в пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області, під час вилучення з автомобіля НОМЕР_1 чотирьох пакетів з таблетками синього та сірого кольорів.

Суд критично оцінює свідчення ОСОБА_19 в суді щодо обставин повідомлення йому перед поїздкою ОСОБА_5 про приховання у передньому бампері свого автомобіля таблеток екстазі та намір перемістити їх через митний кордон України, оскільки, як ствердив в суді сам ОСОБА_7 він очевидцем придбання чи приховання ОСОБА_5 у бампері автомобіля психотропних речовин не був, а обставини розмови між ним та ОСОБА_5 щодо переміщення психотропних речовим з Німеччини через митний кордон в Україну іншими належними та допустимими доказами не підтверджені.

Що стосується свідчень ОСОБА_8 в тій частині, що ОСОБА_5 під час спільної подорожі в Європі, придбав і вживав психотропні речовини та наркотичні засоби, що 14.09.2017р. від ОСОБА_7 дізналась про намір ОСОБА_5 перевезти в автомобілі через кордон в Україну особливо небезпечні психотропні речовини у виді таблеток МДМА, на думку суду є недоведеними, оскільки ОСОБА_8 учасником цих розмов чи подій не була, такі показання є показаннями з чужих слів, матеріалами кримінального провадження не підтверджуються, більше того, такі показання свідок надала після того, як 15.09.2017р. за місцем її фактичного із ОСОБА_7 проживання, співробітниками СУ ГУНП в м. Києві було проведене обшук, та в листопаді 2017р. викликано для допиту до слідчого управління ГУ НП у м. Києві, що ставить під сумнів її показання (т.1 а.с. 198 - 202).

Свідчення ст.оперуповноваженого ОСОБА_13 та ст.слідчого Романенка В.А. в суді про виявлення та вилучення під час огляду 15.09.2017р. з автомобіля належного ОСОБА_5 психотропних речовин, а також здійснення ними інших процесуальних, слідчих дій, не підтверджують обставин вчинення інкримінованих у вину ОСОБА_5 злочинів та не узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону (ст. 97 КПК України), при цьому дані особи є працівниками правоохоронних органів, мають у провадженні процесуальний інтерес на стороні обвинувачення.

Свідчення ОСОБА_6 про вживання з ОСОБА_20 під час подорожі у Європі психотропних речовин та наркотичних засобів, а також її присутність на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області 15.09.2017р. при огляді працівниками правоохоронних органів автомобіля НОМЕР_1, належного ОСОБА_5, в якому виявлені особливо небезпечні психотропні речовини у виді таблеток в кількості 6000 шт., самі по собі не можуть бути доказом про придбання таких власне ОСОБА_5 і перевезення ним таких в Україну з метою збуту.

Проаналізувавши докази, на які послався прокурор в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, колегія суддів доходить висновку про відсутність в матеріалах кримінального провадження будь-яких доказів, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_5 про те, що в автомобілі, яким він керував, наявні психотропні речовини вказані в обвинувальному акті.

Орган досудового розслідування та прокурор не вжили заходів для перевірки можливого потрапляння цих психотропних речовин до місця їх перебування поза обізнаністю ОСОБА_5, як і не розглядалось та не перевірялась можливість їх потрапляння від інших осіб з огляду на свідчення ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в суді про те, що автомобіль яким керував ОСОБА_5, перебуваючи в Європі, останній неодноразово передавав у користування особисто ОСОБА_7, залишав у місцях для паркування, в т.ч. під готелем у якому зупинявся на ніч, про що також свідчить досліджена в судовому засіданні інформація в опціях Viber та Google maps мобільного телефону ІМЕІ НОМЕР_4, iphone7+, моделі МN4М2АН/А (т.2 а.с.194-199).

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише у тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Покликання прокурора, що придбання та вживання під час подорожі у Європі ОСОБА_5 психотропних речовин та наркотичних засобів може свідчити про його причетність до незаконного їх обігу, на погрози ОСОБА_5 через соціальні мережі «Інтернет» після його затримання свідкам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою зміни ними показань, що свідчить про наміри обвинуваченого ухилитись від покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, органом досудового слідства чи прокурором не перевірялись, належними та допустимими доказами не підтвердженні, а відтак ґрунтуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення, при цьому ОСОБА_6 в суді не зазначала про погрози після 15.09.2017р. в її бік в т.ч. і від ОСОБА_5, так само як і свідок ОСОБА_21 не вказував на погрози в соцмережах у його бік безпосередньо ОСОБА_5

Більше того, згідно протоколу обшуку від 15.09.2017р. в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5, предметів та речовин, заборонених в обігу, в тому числі психотропних речовин, інших предметів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для документування протиправної діяльності та встановлення істини по кримінальному провадженні - не виявлено (т.2 а.с.152-154).

Покликання прокурора в судовому засіданні на визнавальні покази ОСОБА_5 на досудовому слідстві, не ґрунтуються на нормах КПК України.

Суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку передбаченому ст. 255 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них в рішенні.

Інших доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів передбачених ч.2 ст. 15 ч.3 ст.305, ч.3 ст. 307 КК України, орган досудового розслідування та прокурор суду не надали.

Суд покликання сторони захисту на інші недоліки допущені слідчим при проведенні процесуальних, слідчих дій у провадженні, а також щодо недопустимості інших доказів (документів) долучених прокурором на вимогу суду (т.2 а.с. 56 - 58), із врахуванням вищенаведеного аналізу доказів, оцінює як такі, що принципового значення не мають.

Ураховуючи вищенаведене, провівши судовий розгляд відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, оцінивши відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів доходить висновку, що стороною обвинувачення не наведено беззаперечних доказів для доведення поза розумним сумнівом вини ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, тому ОСОБА_5 слід визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю вчинення ним інкримінованих у вину кримінальних правопорушень.

Підстав для стягнення з ОСОБА_5 судових витрат у справі за проведення експертиз немає, оскільки такі витрати у відповідності до приписів ст. 124 КПК України стягуються з обвинуваченого на користь держави у разі ухвалення обвинувального вироку.

Також відсутні підстави для конфіскації майна ОСОБА_5 на яке було накладено арешт, згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017р. (т.2 а.с. 61-63).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільного позову не заявлено.

Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення убачається, що ОСОБА_5 затриманий о 03 год. 35 хв., 15 вересня 2017 року (т.2 а.с.68-70).

Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 09.02.2018р. ОСОБА_5 обрано запобіжних захід у виді тримання під вартою, а ухвалою від 05.04.2018р. продовжено строк тримання під вартою до 03.06.2018р. (т.1 а.с.162, 163, т.2 а.с. 21).

Згідно письмового повідомлення начальника Львівської установи виконання покарань (№19) від 26.04.2018р., із копії квитанції № ПН 1162, ОСОБА_5 20.04.2018р. звільнений з установи (№19) в зв'язку із внесенням застави в розмірі 969 100 грн. (т.2 а.с.126, т.3 а.с.72).

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю обвинувачення.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - залишити заставу.

Заставу у сумі 969 100 грн. (дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч сто) гривень 00 коп., внесену 20.04.2018р. на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області, код ЄДРПОУ: 26306742, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37315022000757, згідно з квитанцією № ПН 1162 від 20.04.2018р., після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_22 (ІПН :НОМЕР_3, прож. на АДРЕСА_1) (т.3 а.с.72).

Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року на автомобіль НОМЕР_1, номер кузова «НОМЕР_5», 2011 року випуску, чорного кольору та речовину у вигляді таблеток синього та сірого кольорів у кількості 6000 шт., що вилучені 15.09.2017р. під час огляду місця події на Міждержавному автомобільному пункті пропуску «Шегині -Медика» митного посту «Мостиська» Мостиського району Львівської області - скасувати ( т.2 а.с. 61-63).

Речові докази : автомобіль НОМЕР_1, номер кузова «НОМЕР_5», 2011 року випуску, чорного кольору - повернути ОСОБА_5 (т.2 а.с. 73);

таблетки багатокутної форми сірого кольору з відтиском зображення «млин», таблетки прямокутної форми блакитного кольору з відтиском зображення «доміно», які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) загальною вагою 703, 28 г, дві офальговані упаковки сріблястого кольору з вмістом МДМА у слідовій кількості - знищити (т.2 а.с. 73).

Процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 3 466 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: Малахова-Онуфер А.М.

Судді: Яворська Н.І.

Перетятько О.В.