Ухвала суду № 81354809, 23.04.2019, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2343/18

Провадження № 2/715/76/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складi: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» до Купської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, скасування запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Українська залізниця», в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося в суд з позовом до Купської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення Купської сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, скасування запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки.

В судове засідання учасники процесу не з’явилися.

23 квітня 2019 року ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просить залучити його у якості третьої особи у зв’язку із тим, що він являється власником спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 на даний час є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.04.2019 року, суд приходить до висновку, що останнього необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, встановлено, що відповідач ОСОБА_2, помер 11 квітня 2013 року в с. Купка Глибоцького району Чернівецької області, що підтверджується довідкою про смерть №15 від 16 квітня 2013 року.

Відповідно до ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред’явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинилася.

Якщо факт смерті відповідача, що настала до подання позову, буде встановлено на стадії судового розгляду, суду слід керуватись положеннями п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України та закривати провадження у справі у зв’язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивачу має бути роз’яснене право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України.

Виходячи з положень ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на положення ст.ст. 46, 47 ЦПК України, у разі встановлення під час судового розгляду факту пред’явлення позову до померлої особи формальні підстави для застосування судом положень ст.55 ЦПК України та встановлення правонаступників відсутні у зв’язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника ) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто, правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв’язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов’язки одного із суб’єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов’язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб’єктивного права або обов’язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. Зазначена позиція висловлена Верховним Судом в Постанові від 23 січня 2018 року по справі №489/4072/16-ц.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині позивних вимог до ОСОБА_2 підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 48, 255, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» до Купської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Купської сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, скасування запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки – закрити.

Залучити ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» до Купської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення Купської сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування, скасування запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвала суду в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала в частині залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: