Ухвала суду № 81354626, 18.04.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/818/17

Провадження № 2-п/643/51/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Терещенко В.В., представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року, ухваленого в цивільній справі за позовом Кредитної Спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року (головуючий – суддя Сиротников Р.Є.), ухваленим в цивільній справі № 645/818/17 (далі – заочне рішення), позов Кредитної Спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Соколов», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРЮФОП - 14801200000027133, код ЄДРПОУ - 26450574) суму заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором №703 від 08 листопада 2012 року за період з 27.08.2013 по 28.08.2017 в розмірі 43890,00 (сорок три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. та судові витрати.

27.03.2019 року представник адвокатського об’єднання «Ястребова, Кузьмін і партнери», який діє в інтересах ОСОБА_1, звернулась до суду з заявою, в якій просить переглянути та скасувати заочне рішення, призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування заяви зазначено, що наприкінці лютого 2019 року відповідач ОСОБА_1 дізнався про існування виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова, що стало підставою для укладення в його інтересах Договору про надання правничої допомоги з метою подальшого ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, що перебувало на виконанні Міжрайонного ВДВС. За допомогою пошуку виконавчих проваджень в АСВП адвокатським об’єднанням «Ястребова, Кузьмін і партнери» 19.02.2019 року було виявлено три виконавчих провадження по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова: № 43508170 (цивільна справа № 645/10398/13-ц), № 56736339 (цивільна справа № 645/10398/13-ц), № 56858314, в яких стягувачем виступає КС «Соколов», а боржником – ОСОБА_1 21.02.2019 року представником відповідача було подано заяву № 195 від 19.02.2019 року про ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень. 07.03.2019 року представник відповідача ознайомився з матеріалами ВП № 56858314 та з виконавчого листа № 645/818/17 від 14.05.2018 року дізнався про існування заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року у справі № 645/818/17. Повний текст заочного рішення ані відповідач ОСОБА_1, ані його представник до теперішнього часу не отримували. Із текстом заочного рішення представник ОСОБА_1 ознайомилась за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень 25.03.2019 року. Як вбачається з тексту заочного рішення, відповідач до суду не з’являвся, повідомлявся судом про час та місце судового засідання, проте відповідач з 2017 року фактично мешкає за адресою: м. Харків, вул. Аерофлотська, буд. 16 (інша адреса, ніж зазначена в позовній заяві), а з 08.10.2018 року місце проживання відповідача за вказаною адресою офіційно зареєстровано. Крім того, відповідач є військовим та з урахуванням особливостей своєї роботи саме у період з 02.11.2016 року по 05.03.2018 року приймав участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції та проходив військову службу у військовій частині № 1472 Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Саме тому ОСОБА_1 не отримував судових повісток про розгляд справи № 645/818/17, а також заочне рішення у справі, і взагалі не знав про існування цивільної справи № 645/818/17. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 фактично був позбавлений законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів в суді під час вирішення даної цивільної справи та не мав можливості подати відзив на позовну заяву стосовно стягнення з нього заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № 703 від 08.11.2012 року за період з 27.08.2013 року по 28.08.2017 року у розмірі 43890,00 грн. В свою чергу, подання відзиву на позовну заяву чи навіть усних пояснень відповідача стосовно обставин справи істотно б вплинули на розгляд справи по суті, оскільки позивачем у справі спотворено інформацію щодо періоду стягнення заборгованості за кредитним договором, розміру заборгованості, фактів реального виконання відповідачем рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року у справі № 645/10398/13-ц. Позивач взагалі втратив право стягувати будь-яку заборгованість за кредитним договором у зв’язку із припиненням його дії ще з 29 жовтня 2013 року. Так, між КС «Соколов» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 703 від 08.11.2012 року, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором, позивач 29.10.2013 року звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за Кредитним договором в розмірі 41480,00 грн., що складається з тіла кредиту в розмірі 2000,00 грн., процентів за кредитом в розмірі 9480,00 грн., з яких заборгованість у розмірі 1170,00 грн. утворилась за період з 08.12.2013 року по 24.01.2013 року, а заборгованість у розмірі 8310,00 грн. утворилась за період з 28.01.2013 року по 28.10.2013 року, а також збитків в розмірі 30000,00 грн. на підставі п. 11 Кредитного договору. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкові від 20.02.2014 року у справі № 645/10398/13-ц позовні вимоги КС «Соколов» були задоволені у повному обсязі. Рішення суду набуло законної сили 03.03.2014 року. При цьому, як вбачається із роздруківки заочного рішення у даній справі, звертаючись до Московського районного суду м. Харкова із позовом, позивач просив суд стягнути заборгованість за процентами по Кредитному договору за період з 27.08.2013 року по 28.08.2017 року. Однак, проценти за кредитом за період з 27.08.2013 року по 28.10.2013 року вже стягнуті з відповідача заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року у справі №645/10398/13-ц. Таким чином, позивач у даній справі навмисно ввів в оману Московський районний суд м. Харкова щодо наявності у нього права на стягнення заборгованості за процентами по Кредитному договору за період з 27.08.2013 року по 28.10.2013 року. Крім того, як вбачається із роздруківки заочного рішення у даній справі, позивач зазначає, що 10.08.2013 року відповідач погасив частину тіла кредиту у сумі 1000,00 гривень. Далі за текстом заочного рішення зазначено, що сума заборгованості відповідача по Кредитному договору за тілом кредиту становить 2000,00 грн. При цьому позивач навмисно не надав Московському районному суду м. Харкова інформацію про те, що 24 січня 2013 року відповідач також погасив 1000,00 грн. за тілом кредиту по Кредитному договору. Таким чином, на день звернення до Московського районного суду м. Харкова із позовом у даній справі сума заборгованості Відповідача за тілом кредиту по Кредитному договору не могла становити 2000,00 грн., як зазначено у роздруківці заочного рішення суду. Викладене свідчить про спотворення позивачем обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Також сторона відповідача спростовує інформацію позивача про невиконання відповідачем заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкові від 20.02.2014 року у справі №645/10398/13-ц. Як вбачається з матеріалів ЗВП №55094242 про примусове виконання виконавчого листа Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 703 у сумі 41480,00 грн., у листопаді 2017 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. За період з грудня 2017 року по березень 2019 року із заробітної плати відповідача проводились утримання на загальну суму 42822,74 грн., що підтверджується Звітом про здійснення відрахувань та виплати № 6 від 27.03.2019 року. Таким чином, станом на сьогоднішній день заборгованість за рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкові від 20.02.2014 року у справі №645/10398/13-ц погашена. Все вище зазначене доводить недобросовісний намір позивача спотворити інформацію стосовно існуючої заборгованості за Кредитним договором, періоду її існування та процесу погашення з метою безпідставного збільшення її розміру.Крім того, на день ухвалення заочного рішення у даній справі існувала судова практика Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладена у постанові від 14.02.2018 року у справі № 564/2199/15-ц, відповідно до якої Верховний Суд розглядав вимогу кредитора про стягнення з боржника процентів за користування кредитними коштам після того, як кредитор вже один раз отримав рішення суду про стягнення боргу, проте це рішення суду виконане не було навіть частково. За результатом розгляду касаційної скарги Верховний суд у постанові від 14.02.2018 року у справі № 564/2199/15-ц зазначив, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором. Верховний Суд підкреслив, що згідно ст. 611 ЦК України після того як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Позивач 29.10.2013 року звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова із позовом до відповідача, в якому просив достроково в повному обсязі стягнути з відповідача всю суму заборгованості за Кредитним договором, що за своєю природою, фактично і є вимогою про дострокове погашення кредиту. Відповідно, з дати звернення до Фрунзенського райсуду м. Харкова, 29.10.2013 року, з позовом у справі № 645/10398/13-ц позивач в односторонньому порядку відмовився від Кредитного договору у повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, Кредитний договір припинив свою дію 29.10.2013 року, тому заявлені позивачем вимоги в рамках даної справи є безпідставними.

Представник позивача КС «Соколов» ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій просить розглядати справу щодо перегляду заочного рішення за її відсутності, проти скасування заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року заперечувала в повному обсязі, просила відмовити з огляду на наступне. На момент розгляду справи судові виклики надсилались судом за місцем реєстрації боржника, а саме: м. Харків, вул. Вагнера, буд. 4 в м. Харкові. Щодо помилки дати, з якої стягувались проценти, зазначила, що позовна заява складалась на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова. В зазначеному рішенні суду має місце помилка суду, так як в позові КС «Соколов» просив стягнути проценти станом на 28.10.2019 року, а в рішенні суду проценти були стягнуті станом на 26.08.2019 року, тобто помилку допустив суд в рішенні. Щодо сплати процентів та тіла кредиту, ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 3000,00 грн. Тіло кредиту останній сплатив один раз в розмірі 1000,00 грн., за прибутковим касовим ордером № 85, але представник позивача помилилась з датою платежу, оскільки вона в позовній заяві зазначила іншу дату платежу. ОСОБА_1 лише один раз сплатив 1000,00 грн. а не двічі, як стверджує представник відповідача. 24.01.2013 року ОСОБА_1 повернув частину кредиту в розмірі 1000,00 грн., тобто тіло кредиту становить 2000,00 грн. Щодо дати, коли ОСОБА_1 дізнався про оскаржуване рішення, то на початку січня 2019 року представнику позивача зателефонував невідомий номер, який представився ОСОБА_1, який дуже обурився з приводу рішення суду та зазначив, що буде оскаржувати зазначене рішення. Таким чином, про дане рішення ОСОБА_1 дізнався не в лютому, як стверджує представник відповідача, а раніше.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.04.2019 року заяву про перегляд заочного рішення підтримала в повному обсязі, просила задовольнити та скасувати рішення суду, ухвалене 16.04.2018 року, з підстав, зазначених в заяві.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року, позов Кредитної Спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Соколов», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРЮФОП - 14801200000027133, код ЄДРПОУ - 26450574) суму заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № 703 від 08 листопада 2012 року за період з 27.08.2013 по 28.08.2017 в розмірі 43890,00 грн. та судові витрати. Зазначене рішення набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року позовні вимоги КС «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Соколов» грошові кошти за кредитним договором № 703 у сумі 41480,00 грн.

В обґрунтування доводів заяви про скасування заочного рішення, представником відповідача надано суду копію позовної заяви КС «Соколов», адресованої Фрунзенському районному суду м. Харкова, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 41480,00 грн. Як вбачається з вказаної заяви, зазначена заборгованість включає в себе в тому числі проценти, нараховані за період з 28.01.2013 року по 28.10.2013 року.

Таким чином, з вказаного доказу, на який представник відповідача посилається як на підставу скасування заочного рішення, вбачається, що проценти за період з 27.08.2013 року по 28.10.2013 року, які стягнуті з відповідача згідно заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року, вже були стягнуті з відповідача згідно заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року.

Суд вважає, що вказані докази, надані відповідачем, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи доводи представника позивача, на які він посилався в обґрунтування заперечень проти скасування заочного рішення, а саме щодо наявності описки в судовому рішення відносно періоду часу, за який стягуються проценти, суд керується таким. Згідно доводів заяви представника позивача, в позові КС «Соколов» просив стягнути проценти станом на 28.10.2019 року, а в рішенні суду проценти були стягнуті станом на 26.08.2019 року. З вказаних доводів, в тому числі вказаних дат, зазначених представником відповідача, суд позбавлений можливості встановити наявність описки в судовому рішенні. Враховуючи наведене, вирішення питання щодо періоду, за який позивачем нараховані проценти, має з’ясовуватись судом під час розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, суд керується таким.

Всі судові повістки, які направлялись відповідачу, повертались до суду у звязку із закінченням терміну зберігання у відділені поштового звязку та фактично відповідачем не отримувались.

Копія оскаржуваного рішення також направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: м. Харків, вул. Вагнера, буд. 4, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду у зв’язку із закінченням терміну зберігання (а. с. 80-81).

Відповідно до довідки, наданої адресно – довідковим підрозділом ГУ ДМС УДМС України в Харківській області від 28.03.2017 року (а.с. 20), ОСОБА_1 знятий з реєстрації за адресою, зазначеною в позовній заяві, з 31.01.2017 року.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 02-07454-2018 від 08.10.2018 року, наданої представником відповідача, ОСОБА_1 на даний час, з 08.10.2018 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 97).

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 90 від 03.03.2018 року, наданої Військовою частиною № 1472 Державно – прикордонної служби України, ОСОБА_1 з 02.11.2016 року по 05.03.2018 року приймав участь в забезпеченні проведення антитерористичної операції та проходив службу у військовій частині № 1472 Східного регіонального управління (І категорії) державної прикордонної служби України.

До суду з позовом позивач звернувся 27.02.2017 року.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе визнати поважними причини, з яких відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву.

Доводи, висловлені представником позивача в письмових запереченнях проти заяви про скасування заочного рішення, не спростовують висновків суду про те, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, наявні передбачені чинним законодавством України підстави для скасування заочного рішення суду.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, малозначні справи розглядаються виключно в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи ціну позову, виходячи з якої дана справа є малозначною, а також значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, кількість сторін, відсутність значного суспільного інтересу у розгляді справи, а також положення ч. 4, 5, 6 ст. 19, ст. 274 ЦПК України, суд приходить до висновку щодо необхідності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. 274, 258-261, 285-288, 3534 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року, ухваленого в цивільній справі за позовом Кредитної Спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року, ухвалене в цивільній справі за позовом Кредитної Спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – скасувати.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз’яснити сторонам право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі мають подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву, який має відповідати вимогам ст. 178, 191 ЦПК України – п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз’яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 179 ЦПК України – сім днів з дня отримання відзиву на заяву. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень, які мають відповідати вимогам ст. 180 ЦПК України – сім днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Роз’яснити сторонам, що за їх клопотанням суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані у встановлений судом строк з поважних причин.

Роз’яснити учасникам справи, що подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень є правом учасників справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud2027.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 23.04.2019 року.

Суддя Крівцов Д.А.