Рішення № 81353983, 22.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/221/19

Провадження № 2/629/577/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі судових засідань -ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є власником будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Дружня, буд. 6. В будинку з 2006 року зареєстрована відповідачка по справі, яка з 2007 року за вказаною адресою не мешкає. Зазначив, що реєстрація місця проживання відповідача у будинку не дає змоги вирішити ряд питань, пов’язаних з житлом, а саме: щодо оформлення субсидії, розрахунку комунальних платежів, розпорядження належним йому нерухомим майном. Враховуючи викладене, позивач просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме - житловим будинком, розташованим за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Дружня, буд. 6.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 08.02.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського районного округу Харківської області ОСОБА_4 житловий будинок та земельна ділянка за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Дружня, буд. 6 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2 (а.с.5).

З довідки про склад сім'ї, виданої Катеринівським старостинським округом Лозівської міської ради Харківської області, вбачається, що за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Катеринівка, вул. Дружня, буд. 6, крім позивача зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідач в даному будинку не проживає з 2007 року, що підтверджується актами про не проживання особи за місцем реєстрації від 03.12.2017 року, 14.11.2018 року та 03.02.2018 року (а.с.6, 10-11).

За змістом позовної заяви відповідачка не сплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню спірного житла. Позивач не чинив ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачу, особистих речей та майна, які належать відповідачу в зазначеному житловому приміщенні немає.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Відповідно до вимог ч.1ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону та за рішенням суду. Частиною першою статті 383ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідач не входить до кола членів сім'ї власника житлового будинку відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з положеннями статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Отже власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Аналогічні висновки викладені в правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-709цс16.

Враховуючи зазначене, оскільки відповідачка не є власником житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Дружня, буд. 6 та членом сім`ї позивача, участі в оплаті комунальних платежів не приймає, самостійно дій щодо зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою не здійснює, що порушує права власника житла, оскільки він зобов'язаний нести додатковий тягар зі сплати нарахованих комунальних платежів, та бажає розпорядитися вказаним майном, а доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача за позовом.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,200,206,259,264,265,268 ЦПК України, ст.ст.319,383, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - житловим будинком за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Дружня, буд. 6.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.3175407300 судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 гривень (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р31211256026001, код класифікації доходів бюджету22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С.А. Мицик