Рішення № 81350965, 23.04.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

638/18066/18

23.04.2019

2/328/367/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Новікової Н.В., при секретарі судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу №638/18066/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини,

встановив:

12.02.2019, за визначеною підсудністю, з Дзержинського районного суду м. Харкова до Токмацького районного суду Запорізької області надійшла цивільна справа №638/18066/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, у якому позивач просить розірвати шлюб між сторонами та залишити проживати з ним неповнолітнього сина ОСОБА_3.

Позов обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 03.05.2003. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння між ними. Шлюбні відносини між сторонами припинені з 01.05.2018. Дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, з відповідача стягнуті аліменти на утримання сина.

01.04.2019 відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, у якому позов визнала частково – у частині розірвання шлюбу. У частині визначення місця проживання дитини позов не визнала, оскільки позовна вимога не відповідає до ст.160, 161 СК України, відповідно до яких вказаний спір може мати місце щодо малолітньої дитини. Також зазначила, що сторони припинили шлюбні відносини у жовтні 2017 року.

15.04.2019 позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що шлюбні відносини між сторонами припинені саме 01.05.2018. Позивач та її батьки вмовляють сина перейти проживати до них, чим порушують вимоги ст.160 СК України, у зв’язку з чим наполягає на визначенні місця проживання дитини з ним.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

03 травня 2003 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Шевченко (після реєстрації шлюбу ОСОБА_1) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження 03 травня 2003 року зроблено запис за №470, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-ВЛ №191124, виданим міським відділом реєстрації актів громадянського стану №1 Харківського обласного управління юстиції 03 травня 2003 року (а.с.9).

Від даного шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10).

Шлюбні відносини сторін фактично припинені, сторони спільне господарство не ведуть, що вони визнають.

Суд відхиляє аргументи сторін щодо визначення строку, з якого припинені шлюбні відносини між ними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім цього, строк припинення шлюбних відносин не є предметом дослідження у цій справі.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.

Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач та відповідач не мають намірів зберігати шлюб.

Приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнала позов у цій частині, позов у цій частині підлягає задоволенню, а шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає за доцільне залишити відповідачу ОСОБА_2 шлюбне прізвище «Тимофєєва», оскільки вона не надала заяву про зміну прізвища.

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, спір щодо визначення місця проживання дитини може мати місце лише щодо малолітньої дитини – дитини, яка не досягла чотирнадцяти років.

Син сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вже досяг чотирнадцятирічного віку, а тому визначає своє місце проживання самостійно, на підставі ч.3 ст.160 СК України.

Враховуючи вказане, у задоволенні позову у частині визначення місця проживання дитини необхідно відмовити.

Суд не визнає належними доказами письмові докази, які відповідач додала до відзиву, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування у цій справі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у сумі 704,80 гривні за вимогу про розірвання шлюбу. Судовий збір за вимогу про визначення місця проживання дитини у сумі 768,40 гривень покладається на позивача, у зв’язку з відмовою у задоволенні позову у цій частині.

Керуючись ст.104, 112-115, 160 СК України, ст.7, 12, 13, 81, 141, 197, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Шевченко) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 03 травня 2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану №1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №470.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище «Тимофєєва».

У задоволенні позову у частині визначення місця проживання дитини – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Роз’яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, 61174, РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання (зареєстроване): вул. Чанчибадзе, буд. 31, с. Балкове, Токмацький район, Запорізька область, 71772; місце проживання (фактичне): АДРЕСА_1, 61082, РНОКПП НОМЕР_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: пр. Науки, буд. 17-а, 4 поверх, м. Харків, 61200.

Суддя: