Рішення № 81350488, 23.04.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/207/19

Провадження №: 2/332/647/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , обґрунтовуючи вимоги тим, що Між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Капітал» та ОСОБА_1 28.10.2011р.укладено кредитний договір №GP -2718694 , на підставі якого відповідачу ОСОБА_1 видано кредит у сумі 20971,69 грн. 19.07.2016 р. Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3», який є правонаступником усіх прав та зобов’язань Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Капітал» та ПАТ «ПУМБ». Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 1921 грн.

Ухвалою від 08.02.2019 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.02.2019р. справу призначено до судового розгляду на 21.03.2019р.

Відповідач надав суду Відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги банку є неправомірними, оскільки відповідно до наданого до позову Розрахунку сплив встановлений Цивільним кодексом України для даних вимог трирічний строк позовної давності. Термін дії кредитного договорузакінчився 28 квітня 2014 року. Жодного доказу щодо внесення будь-якого платежу Відповідачем на погашення заборгованості за кредитом за останні 5 років Позивачем не надано і не може бути надано, оскільки таких доказів не існує. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судові засідання 21.03.19р. та 23.04.19р. представник позивача не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив справу розглянути без нього.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив в задоволенні позову відмовити та справу розглянути без нього.

У зв’язку із неявкою всіх учасників процесу фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Капітал» та ОСОБА_1 28.10.2011р. укладено кредитний договір №GP -2718694 , на підставі якого відповідачу ОСОБА_1 видано кредит у сумі 20971,69 грн.

19.07.2016 р. Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3». Зазначена обставина підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с. 15-19).

Акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_3» є правонаступником усіх прав та зобов’язань Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Капітал» та ПАТ «ПУМБ», що підтверджується витягом зі Статуту( а.с. 20-21).

Згідно з п.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

На баланс Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3» внаслідок приєднання Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Капітал» була передана заборгованість за кредитним договором.

Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Цивільний кодекс, крім обов’язку належного виконання зобов’язання встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) Відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту: 69000, м. Запоріжжя, вулиця Союзна буд. 37, тому Позивач виконав свій обов’язок щодо претензійної роботи належним чином(а.с. 9) .

Відповідач, не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 08.01.2019 р. складає 24728,32 грн., з яких: 5445,44 грн. - заборгованість за кредитом; 2175,33 грн. - заборгованість процентами; 1699,83 грн. - заборгованість за комісією; 15407,72 грн. - штрафні санкції.

Однак, відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

До таких же висновків дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014р. по справі № 6-24цс14.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданої банком інформації, відомості про здійснення відповідачем платежів по кредиту позивачем не надані, що підтверджується Випискою з рахунка ОСОБА_1 (а.с.14).

Згідно п.2.3 Пропозиції про укладення договору (оферти) з ОСОБА_1 від 28.10.2011р., строк кредиту становить 30 місяців, отже термін дії договору визначений останнім платежем, який згідно графіку платежів вказаної пропозиції мав був здійснений 28.04.2014р. (а.с.7 - титул та оборот).

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

По цій справі позивач звернувся до суду 20.01.2019р., що підтверджується вхідним штампом на позові (а.с.2), отже трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, по вимогам банку минув. Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування строку цієї позовної даності відповідач письмово заявив у Відзиву на позов. При цьому суду не було надано доказів про бажання та будь-які дії відповідача щодо перевипуску та отримання ним нової картки. Докази отримання відповідачем перевипущенних карток та доказів звернення відповідача до банку із заявою про перевипуск кредитних карток представник відповідача також суду не надав.

З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне застосувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України по справі № 6-103цс14, стосовно того, що поновлення дії договору щоразу після закінчення його дії на новий такий же строк на невизначену кількість разів призводить до того, що її закінчення може ніколи не настати. Проте договір не може породжувати невизначеність стосовно строку його дії, оскільки передбачений момент виконання зобов’язання конкретний термін, який є закінченням строку дії договору.

Отже, позовні вимоги банку не засновані на законі, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258-273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимогПублічного акціонерного товариства комерційний банк «Перший український міжнародний банк» – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Сінєльнік