Ухвала суду № 81347662, 23.04.2019, Миронівський районний суд Київської області

23.04.2019 Єдиний унікальний № 371/200/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/200/19

Провадження № 2/371/320/19

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» до ОСОБА_1, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», третя особа? яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Потіцька сільська рада, про скасування права власності, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В :

Представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» звернувся до суду з даним позовом, обгрунтовуючи позовні вимоги фактом порушення права позивача як правонаступника товариства КСП «Потік», фактом неправомірного набуття відповідачем ОСОБА_1 права на майно, яке входило до пайового фонду КСП «Потік» та перебуває у користуванні позивача.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно правил пунктів 4, 5 частини 3 вказаної статті позовна заява повинна містити, в тому числі, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивачем одночасно заявлено вимоги про скасування права власності відповідача ОСОБА_1 на нерухоме майно та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Велика палата Верховного Суду в своїй постанові по справі № 361/4307/16-ц від 13.06.2018 вказала таке.

Якщо позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію прав є похідною від спору щодо відповідного майна або майнових прав, і якщо цей спір належить до юрисдикції загального суду та переданий на його розгляд з вказаними вимогами, така справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Державний реєстратор і орган державної реєстрації не можуть бути належними відповідачами за позовними вимогами про скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, якщо такі вимоги є похідними від вимоги про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого державна реєстрація була проведена.

З цього Верховний Суд дійшов висновку, що в одній позовній заяві про визнання недійсним правовстановлюючого документу, наприклад договору купівлі-продажу, не можна заявляти вимогу про визнання недійсною державної реєстрації та заявляти вимоги до державного реєстратора.

В такому випадку, для державної реєстрації скасування відповідного права до державного реєстратора подається судове рішення про визнання недійсним договору, рішення або іншого документа, що був підставою для її реєстрації.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування права власності, похідними вимогами зазначив вимоги про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Позивачем не враховано правила частини 2 статті 16 ЦК України, згідно яких способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Заявляючи вимогу про скасування права власності, позивач не врахував, що позовна заява повинна містити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, а скасування відповідного права державним реєстратором проводиться на підставі судового рішення про визнання недійсним договору, рішення або іншого документа, що був підставою для її реєстрації. Такі вимоги позивачем не заявлені.

Позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог у спосіб, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та передбачений законом, або у інший спосіб, який не суперечить закону.

Відповідно до пунктів 6, 8, 9 частини статті 175 ЦПК України у позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Вказаних вимог позивачем не дотримано.

За правилами частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства, до позовної заяви додані належним чином не засвідчені копії письмових доказів.

Недотримання обов’язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Згідно правил частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 352, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» до ОСОБА_1, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», третя особа? яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Потіцька сільська рада, про скасування права власності, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_2

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О.Капшук