Рішення № 81343280, 12.04.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/280/18

Провадження № 2/191/93/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кухар Д.О.,

за участю секретаря Яніної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Синельниківської міської ради про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2018 року позивач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Синельниківської міської ради про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дідусем малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач з дружиною ОСОБА_5, донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуком ОСОБА_6 до 04 січня 2018 року разом проживали за адресою: АДРЕСА_1.

Хоча донька перебувала у шлюбі із ОСОБА_8, однак вона та онук постійно проживали з ними.

Протягом усіх років батько дитини, ОСОБА_3, не проявляв до ОСОБА_6 батьківської турботи, не приймав участі у вихованні дитини, матеріально доньці та онуку не допомагав. Часто приходив до них додому у нетверезому стані.

09 березня 2017 року донька розірвала шлюб із ОСОБА_3 та подала на аліменти на утримання сина, але останній їх не сплачував, оскільки не має постійного місця роботи.

Після розірвання шлюбу з донькою він порушував спокій їхньої сім'ї, бив вікна в будинку, висловлювався нецензурною лайкою, вимагав від ОСОБА_7 гроші на цигарки та випивку. У зв'язку з чим, вони змушені були встановити охоронну систему своєї садиби.

Онук, ОСОБА_9, постійно зростав з позивачем і його сім'єю, до травня 2017 року відвідував дошкільний навчальний заклад № 10 «Оленка», а у вересні 2017 року ОСОБА_6 пішов до 1 класу ЗОШ № 2 м. Синельникове. Вихованням дитини та матеріальним забезпеченням завжди займалися - мати онука ( донька позивача) та позивач з дружиною.

Батько жодного разу в дитячому садочку не з'являвся, за чотири роки навчання онука ОСОБА_6 у школі, ОСОБА_3 не проявив особливої зацікавленості в житті сина, не цікавився досягненнями сина, його стосункам з однокласниками, здоров'ям дитини.

05 січня 2018 року померла донька позивача та мати його онука ОСОБА_6 ОСОБА_10. Після її смерті, його онук ОСОБА_6 продовжує проживати з позивачем та його дружиною. Вони займаються його вихованням, здоров'ям та повністю матеріально забезпечують всі потреби дитини. ОСОБА_9 завжди доглянутий, охайний, чистий, має успіхи у навчанні. Вони в повній мірі можуть виховати онука, забезпечувати усім належним, мають своє житло, працюють, та мають самостійний дохід.

Позивач з дружиною вважають, що батько, ОСОБА_3, не спроможний належним чином займатися вихованням та розвитком їхнього онука, батьківських обов'язків по вихованню дитини він ніколи не виконував та не виконує, тому він змушений звернутись з даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини просить суд, позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, його користь аліменти, у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи від дня подання заяви до повноліття дитини.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Надав пояснення аналогічні викладеним обставинам у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав позицію позивача, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав пояснення аналогічні викладеним обставинам у відзиві на позовну заяву( а.с. 109 - 112). Також, зазначив, що позивач з дружиною умисно перешкоджають йому спілкуватись з сином та виконувати батьківські обов'язки щодо нього. Вважає, що підстав для позбавлення його батьківських прав не має, оскільки він працює, має постійний заробіток, має постійне місце проживання та всі відповідні умови для проживання дитини разом з ним.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву ( а. с.109 - 112).

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Додатково пояснила, що вона є бабусею свого онука ОСОБА_6, який проживає разом з нею та позивачем, якого після смерті доньки, вони разом виховують та піклуються про нього. Батько ніколи не приймав участі у вихованні дитини, не цікавився його розвитком, здоров'ям, матеріально дитину не забезпечував.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради ОСОБА_12 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Пояснила, що є всі підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, оскільки батько дитини не піклується вихованням та розвитком дитини. У період проживання хлопчика з батьком з ІНФОРМАЦІЯ_16 року по 16.02.2018 року, дитина пропускала школу, знизилися успіхи у навчанні. Батько за весь час навчання дитини приходив до школи тричі, мав неадекватну поведінку, на контакт зі школою не йшов. Зі слів самої дитини, вбачається не бажання проживати разом з батьком. В підтвердження зазначеного надала суду відповідний висновок органу опіки та піклування ( а.с. 136-139).

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що проживає у будинку неподалік від місця проживання ОСОБА_3, якого постійно бачить у нетверезому стані, в більшості випадків в компанії неадекватних людей. Також зазначив, що бачив ОСОБА_3 у вечірній час, в нетверезому стані у пивному барі разом з маленьким хлопчиком.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що вона та її чоловік є сусідами та друзями сім'ї ОСОБА_5 з 1998 року. Знає та бачила, як дідусь та бабуся від народження допомагають онуку ОСОБА_6. Батько дитини не надавав матеріальної допомоги ні сину ні своїй дружині, тому дідусь з бабусею матеріально забезпечували їх родину, надавали кошти на оздоровлення дитини на морі та забезпечували всім необхідним.

Свідок ОСОБА_15 судовому засіданні надала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_16 судовому засіданні пояснила що вона є класним керівником учня ОСОБА_6 та неодноразово була свідком байдужої поведінки батька до свого учня - ОСОБА_6., який не цікавився його навчанням, виховання та розвитком в цілому. В період знаходження дитини з батьком, хлопчик був непідготовлений до уроків та не мав шкільних комплектуючих. Батько з'являвся до школи не в адекватному стані, з погрозами на адресу бабусі у грубій формі.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що вона є практичним психологом та займалася з дитиною. Під час перебування дитини з батьком, останній вихованням дитини не займався, дитина не виконувала домашнє завдання. Коли дитини почала перебувати у сім'ї ОСОБА_5, психологічний стан дитини покращився. Дитині однозначно краще в сім'ї ОСОБА_5, яка цікавиться його життям та займається вихованням в цілому.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила , що вони з чоловіком є сусідами сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_18, спілкуються сім'ями не один рік, бачила, як зять ОСОБА_5 - ОСОБА_3 вибивав їм вікна у будинку, ламав ворота, виражався нецензурною лайкою на адресу сім'ї ОСОБА_5. Донька ОСОБА_5 та їх онук ОСОБА_6 проживають з дідусем та бабусею з 2014 року.

Свідок ОСОБА_19 судовому засіданні пояснила, що була знайомою та працювала разом в одному товаристві з ОСОБА_5 -ОСОБА_20, яка під час розмов, завжди скаржилась на сімейне життя з ОСОБА_3, який її ображає, погрожує та забирає дитячі кошти, які виплачує держава, матеріальної допомоги не надає, веде аморальний, розгульний спосіб життя, через що вона вимушена була переїхати жити до батьків. За адресою батьків, ОСОБА_3 продовжував влаштовувати сварки, биття вікон та парканів.

Свідок ОСОБА_21 судовому засіданні пояснив, що він проживає в будинку навпроти, якого проживає ОСОБА_3 з яким він знайомий з 2009 року. Під час випадкових зустрічей на вулиці з ОСОБА_3, останній мав неадекватну поведінку, завжди в нетверезому стані. Часто з вікон його квартири чути гучний шум та музику . Неодноразово бачив його біля пивного бару в стані алкогольного сп'яніння та чув його нецензурну лайку.

Заслухавши пояснення сторін, представників, свідків, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_3, мати ОСОБА_5 - ОСОБА_20 ( а.с. 7).

Відповідно до копії заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду від 09.03.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 -ОСОБА_20 з 08.08.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб вищезазначеним рішенням розірвано ( а.с. 18).

Копія свідоцтва про смерть серії І - КИ № 784066 виданої

Синельниківським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану

Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від ІНФОРМАЦІЯ_16 року свідчить, що мати дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_16 року померла ( а.с. 8).

Відповідно до характеристики та довідки голови квартального комітету № 14 від 11.01.2018 року малолітній ОСОБА_6 проживав разом з матір'ю ОСОБА_5 - ОСОБА_20, дідусем ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_5 до 04.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 займалися вихованням ОСОБА_6, утримували його та забезпечували усім необхідним для повноцінного його розвитку. У родині ОСОБА_5 із ОСОБА_3 були конфліктні стосунки. Батько дитини постійно порушував спокій сім'ї ОСОБА_5, приходив у стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою на адресу родини( а.с. 9, 10-11).

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до характеристики дошкільного навчального закладу № 10 «Оленка» від 16.01.2018 № 7 малолітню дитину ОСОБА_6 приводили до садочка і забирали тільки мама ОСОБА_10 та бабуся ОСОБА_5. Вони займалися розвитком, вихованням та утриманням малолітнього ОСОБА_6 ( а.с. 12).

Судом встановлено, що на даний час малолітній ОСОБА_6 навчається у Синельниківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2. До початку навчання в школі проживав з матір'ю, дідусем та бабусею за адресою: АДРЕСА_1. Батько ОСОБА_3 у шкільному житті ОСОБА_6 участі не брав, не цікавився його навчанням. За весь навчання хлопчика до школи приходив лише тричі та мав досить неадекватну поведінку, безпричинно посміхався, давав зауваження незрозумілого змісту, які не мали сенсу, жодного разу не цікавився навчальними досягненнями сина, його відносинами з однокласниками, що підтверджується довідкою та характеристикою з шкільного закладу Синельниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ( а.с 13,14-15).

Згідно довідки КЗ охорони здоров'я «Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Синельниківської міської ради» від 15.01.2018 року мати дитини ОСОБА_6 постійно займалася його лікуванням, батько участі у вихованні та лікуванні дитини не приймав ( а.с. 16).

Відповідно до акту обстеження умов проживання служби у справах дітей Синельниківської міської ради від 19.01.2018 за адресою: АДРЕСА_1 - родина забезпечена усім необхідним для розвитку та виховання дитини, а саме: є окрема кімната, місце для сну, навчання та відпочинку, іграшки, одяг, взуття, навчальний матеріал ( а.с.17).

Відповідач на підтвердження своїх заперечень, щодо позовних вимог надав наступні документи, які суд вважає належними та допустими доказами у справі:

довідка про реєстрацію місця проживання видана ВР СМР від 20.02.2018 року підтверджує, що дитина ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання батька ОСОБА_3;

з акту та характеристики виданої ЖЕК -2 Синельниківської міської ради вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 - ОСОБА_20 разом з сином проживали за адресою: АДРЕСА_1. Після трагічної смерті сестри ОСОБА_5 - ОСОБА_20 у 2014 року, остання разом з сином переїхали жити до батьків, які проживають за адресою: АДРЕСА_1. Батько дитини ОСОБА_3 та його родина навідувалися до дитини, приймали участь у його вихованні ( а. с. 33,34).

відповідно до довідки та характеристики виданої ЖЕК - 2 Синельниківської міської ради - ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1, до складу сім'ї ОСОБА_3 входить його мати - ОСОБА_22, 1959 р.н., та син ОСОБА_6, 2010 року народження. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, скарг та нарікань від сусідів не надходило ( а.с. 34-35);

довідки від 14.03.2018 року та від 05.02.2018 року видані ТОВ ВКФ «Ігрек», свідчить про працевлаштування ОСОБА_3 у даному товаристві на посаді водія та має заробітну плату, яка становить за період з 01 серпня по 31 серпня 2018 року - 20 080 грн., 37 коп.( а.с. 37,38);

з медичних довідок виданих КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває ( а.с.39,40).

Судом проаналізовано та взято до уваги Висновок органу опіки та піклування Синельниківської міської ради, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його сина ОСОБА_6 від 27.06.2018 року з доданими до висновку документами, в яких зазначено, що, адміністрацією Синельниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 2 було проведено психологічне діагностування та психокорекційна робота учня 1 Г класу ОСОБА_3 та встановлено, що проживання ОСОБА_6 в сім'ї ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_23 позитивно впливає на його психологічний стан, оскільки за час проживання з батьком після смерті матері ОСОБА_9 зазнав психічної травми зі сторони батька, але на даний час дитина приходить в норму. Батько дитини характеризується з негативної сторони, не приділяв та не приділяє жодної уваги вихованню, навчанню та утриманню дитини. Неодноразово зафіксовано небажання батька спілкуватися з класним керівником, виконання рекомендацій психолога школи та небажання взагалі займатися навчанням тем. Зі слів дитини зафіксовано, що під час проживання з батьком, більшу частину часу вони проводили в більярдній та інтернет клубі до пізньої годи доби. Відповідно до довідки служби у справах дітей міської ради про ведення бесіди з дитиною 14.05.2018 № 162 ОСОБА_6 виявив бажання і надалі проживати разом з дідусем та бабусею ( а.с. 136-139).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено зобов'язання батьків піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з 2014 року ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_14, життям та здоров'ям останнього в необхідному обсязі не цікавиться, вихованням та його утриманням не займається, фактично переклавши цей обов'язок на ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які є дідусем та бабусею малолітнього ОСОБА_6, належних висновків протягом тривалого часу для себе, як батька дитини не зробив, способу життя не змінив, зловживає спиртними напоями, проявляє агресивну та сумнівну поведінку у спілкуванні з дитиною, яка не хоче проживати разом з батьком.

Викладене вище, безумовно свідчить про те, що відповідач не проявляє батьківської турботи до сина, тобто фактично самоусунувся від виконання покладених на нього батьківських обов'язків, що має наслідком позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, 2010 року народження.

В зв'язку із чим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не можу бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї працездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1 ст.182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Аліменти повинні бути стягнуті у твердій грошовій сумі, тобто у спосіб, обраний позивачем з урахуванням індексації відповідно до ч.2 ст.184 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд виходить із обставин зазначених позивачем. Суд вважає, що присудження аліментів, у твердій грошовій сумі 600 грн. на місяць на утримання дитини, буде відповідати інтересам дитини та не порушуватиме права кожного з сторін.

Приписами ст. 192 СК України, встановлено, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів з відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1 аліменти, у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 600 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання заяви до повноліття дитини.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, а також досліджені, встановлені обставини у справі, які є належним чином обґрунтовані та підтверджені доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно ст. ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Конвенції про права дитини, ст. 150, п.2 ч.1 ст.164, ст.165, 166, 179-183, 191 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17 р.н, який народився в с. Циганівка Синельниківського району Дніпропетровської області, іпн. НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_15 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі у розмірі 600 (шістсот) грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту звернення до суду з цим позовом, тобто з 26.01. 2018 року до досягнення ОСОБА_6 повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_18 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар