Рішення № 81340724, 09.04.2019, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/1593/18

Провадження № 2/140/51/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2019 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 сільська рада про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, вказавши в позові, що вона ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, яка народилась 05.10.1932 року, що підтверджується свідоцтвом про її народження ЯК № 241077. У зв’язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії І-АМ № 427332 та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 26.08.2016 року № 00017032212.

01.04.2016 року мама ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 354671. Згідно копії паспорту мами, який залишився в неї, але за життя був мамою втрачений, також зазначається дата її народження 05.10.1932 року.

У мами ще були доньки, які є спадкоємцями за законом першої черги, а саме: ОСОБА_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, проживає м. Дніпро; ОСОБА_7, проживає м. Дніпро; ОСОБА_8, проживає м. Київ. Вказані обставини підтверджуються довідкою № 889 від 18.04.2016 року наданої ОСОБА_3 сільською радою зі змісту якої також вказується, що заповіту не було.

Після смерті матері ОСОБА_4 залишилось спадкове майно житловий будинок за адресою: с. Ковалівка, вул. Хоменка, буд. № 11 та земельна ділянка.

19.06.2019 року вона звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за законом в порядку спадкування першої черги, повідомила про наявність інших спадкоємців. Взнала, про існування заповіту складеному начебто її мамою ОСОБА_4, 17.03.2015 року, та посвідченому секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_9, зареєстрованому за № 23. Згідно змісту заповіту, вбачається, що вона заповіла все своє майно онуку ОСОБА_2

Вважає, що заповіт є недійсним з огляду на наступне.

ОСОБА_4 була неграмотна, не мала навіть шкільної освіти. Вказані обставини можуть підтвердити свідки. Коли вони, її діти, ще були малими та ходили до школи, то вчили маму літерам алфавіту але читати текст вона не вміла. За життя усі заяви від імені мами ОСОБА_4 підписували всі її діти та інші родичі, бо вона розписуватись не вміла, так як не могла написати самостійно літери, їй завжди хтось допомагав. Тобто в заповіті наявний підпис від ОСОБА_4, але вона не могла самостійно розписатися.

Згідно ст. 1247 ЦК України загальні вимоги до форми заповіту, ч. 2 заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. За ч. 3 вказаної статті заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

За змістом оскаржуваного заповіту від 17.03.2015 року за № 23 вказується ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 народилася 02 вересня 1032 року в с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області де проживає.

Згідно тексту заповіту особа ОСОБА_4 була встановлена секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_9 дата народження 02 вересня 1932 року не є дійсною.

Дійсною датою народження ОСОБА_4 є 05.10.1932 року, що підтверджується наявним в неї свідоцтвом про її народження ЯК № 241077 виданому Немирівським райЗАГс Вінницької області 08.01.1953 року відповідний запис № 16, повторно виданому за І-АМ № 532995 від 26.01.1976 року. Вказане свідоцтво передала їй за життя мама ОСОБА_4 та зберігалося в неї після укладення договору довічного утримання (де мама підписувала договір коли вона показувала їй літери на папері) від 15.11.2007 року. За текстом договору нотаріус встановив дату її народження 05.10.1932 року.

Після укладання договору довічного утримання, ОСОБА_4 надала її свідоцтво про своє народження, де зазначалася дата її народження 05.10.1932 року, також надала правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку, які її належали. Згідно паспорту ОСОБА_4 зазначена дата народження мами ІНФОРМАЦІЯ_2, але вказаний паспорт зник з життя мами. Те, що в неї на зберігалися документи, належні мамі, вбачається за висновками встановленими рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 12.05.2014 року про розірвання договору довічного утримання.

Відповідач організував складання заповіту від імені ОСОБА_4, але не мав свідоцтва про її народження, тобто 02 вересня 1932 року. Зазначене не збігалося з її первісними правовстановлюючими документами про її народження, які вона вважає є правильними, де зазначаються дата її народження 05 жовтня 1932 року.

За текстом оскаржуваного заповіту ОСОБА_4 підтвердила, що заповіт не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Зміст статей 1241, 1254, 1307 ЦК України їй роз’яснено. Заповіт складено о 14:50 год. та підписано у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу (далі за змістом) Цей заповіт посвідчено, секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_9 Заповіт записаний нею, секретарем, зі слів ОСОБА_4 Заповіт, до підписання, прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_4 і власноручно підписаний у її присутності.

За ч. 2 ст. 1248 (посвідчення заповіту нотаріусом) якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно ч. 2 ст. 1253 (посвідчення заповіту при свідках) у випадках, встановлених абзацем третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу. Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою. За ч. 5 вказаної статті свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Її мати ОСОБА_4 не змогла самостійно прочитати заповіт, так як не вміла читати, тобто не здатна була в повній мірі реалізувати свої права. Тому заповіт повинен був обов’язково посвідчений при двох свідках, відповідно до вимог ст. ст. 1248, 1253 ЦК України, що не було дотримано секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради 17.03.2015 року ОСОБА_9 при посвідченні оспорюваного заповіту.

Вважає, що мама ОСОБА_4 якщо і була присутньою при складанні заповіту та не знала, що відбувається, так як мала фізичні вади не могла самостійно прочитати його текст, що заважало їй реалізувати свої права, бути обізнаної щодо подій з укладанням правочину. Тобто заповіт складений з порушенням загальних вимог до форми заповіту у відсутність свідків, які повинні були запрошенні посадовою особою, яка посвідчувала заповіт, обов’язково.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України (недійсність заповіту) заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Вона вважає, що заповіт є одночасно нікчемним та який повинен бути визнаний судом недійсним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ч. 3 волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частиною першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вважає, що при укладенні та посвідченні заповіту від 17.03.2015 року за № 23 секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради не було дотримано вимог діючого законодавства щодо посвідчення заповіту та не було встановлено волевиявлення спадкодавця ОСОБА_4, яка особисто не могла прочитати текст заповіту, не здатна була реалізувати свої права, щоб зрозуміти в чому вона приймає участь, через відсутність свідків. Зазначено в тексті заповіту, що саме спадкодавець ОСОБА_4 прочитала заповіт, не відповідало дійсності, так як мати не вміла читати.

Заповіт не відповідає вимогам діючого законодавства при його складанні та посвідченні та волевиявлення спадкодавця ОСОБА_4 при складанні заповіту не було вільним, так як текст заповіту складався іншою особою, в голос текс заповіту їй не був прочитаний, вона не знала, що відбувається, складання заповіту не відповідало її волі.

ОСОБА_4 за життя ніколи не повідомляла про свій намір скласти заповіт, на конкретну особу, вона вважала, що спадкове майно необхідно розділити між усіма дітьми.

За ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Просить визнати недійсним заповіт від 17.03.2015 року складеному ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3, посвідчено секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 23.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_11, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві. Пояснили, що ОСОБА_4, 05 жовтня 1932 року була неграмотна, самостійно не могла прочитати заповіт, що також підтвердили свідки зі сторони відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_5 Крім того при складанні заповіту порушено вимогу щодо його форми та змісту. Просять визнати заповіт недійсним.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги не визнають та просять в їх задоволенні відмовити за необгрутованістю, оскільки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 була грамотна, читала, писала.. Заповіт нею було прочитано при посвідченні в сільській раді, заповіт вважає дійсний, при складані якого дотримано форми.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дала покази, що знає ОСОБА_4, яка 05 жовтня відмічала день народження, завжди говорила, що в школу не ходила, при ній нічого не читала та не писала, про заповіт знає, що вона сказала, що хоче все заповісти ОСОБА_14 онуці. ОСОБА_14 усе у бабушки робив, забор, погріб, колодязь. Про заповіт на ОСОБА_2 нічого не знала.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дала покази, що знала ОСОБА_4, допомагала їй по господарству пів року у 2012 році, так як попросила дочка ОСОБА_8. При ній книг не читала, письма не писала, як приносили пенсію шось там ставила, чи букву чи хрестика. Зі слів позивачки знає, що мама в неї не грамотна. Розповідала, що в школу не ходила, хоча в школу її водили, але тікала бо треба було допомагати дома. 05 жовтня 2012 року була в неї на день народженні. Про заповіт не знає.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала покази, що ОСОБА_4 це її мати. Біля матері пів року жив внук ОСОБА_14, зробив колодязь, погріб, сарай за рахунок продажу господарства матері. ОСОБА_1 постійно сварилась з мамою. Мати говорила що зробить заповіт на ОСОБА_2. Мати вміла читати, читала газети. Мати 1931 року, а записали у паспорті 1932 року, 5.10 святкували день народження, коли переробляли паспорт матері зясували що в неї інша дата народження. Мати уміла писати, була грамотна 4 класи мала. Заповіт бачила, підпис матері.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дав покази, що ходили в сільську раду брати довідку, після похорону тещі ОСОБА_4, заповіту не було. Вона ІНФОРМАЦІЯ_2. Писати не могла. Бувало, що теща переглядала газети, чи читала, чи дивилась картинки не знає. До школи вона не ходила знає від родичів, була не грамотна, просто записали 4 класи. Вона просила дітей читати їй щось як треба було. Про заповіт нічого не знала де він узявся. Андрій допомагав по господарству, копав колодязь.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дала покази, що позивачка це її рідна сестра. Про договір довічного утримання нічого не знала, потім взнала, що його було розірвано сестрами в суді, бо ОСОБА_14 нічого не допомагав матері. Мама була при розумі до кінця, закінчила 3 класи, знала молитви, пісні, вірші, для себе читала по буквам. 05.10 дата народження мами по документах, а ІНФОРМАЦІЯ_3 по паспорту. У 2015 році робила матері паспорт, по її дорученні, доручення давала сільська рада, мати сама робила заповіт, возив її син ОСОБА_2, секретар с/р ОСОБА_9 засвідчувала заповіт Заповіт був у матері. Вона не була присутня при посвідченні заповіту. Усі знали про заповіт при житті мами, лише не знала ОСОБА_1 Всі сестри хоронили маму крім ОСОБА_1 з якою в неї неприязні відносини, раніше були нормальні відносини.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 дала покази, що знає ОСОБА_1 біля 20 років, це дочка ОСОБА_4 брала у них молоко близько двох років, спілкувалися. Бачила, як жили, тоді там проживав ОСОБА_14, який там допомагав, зробив колодязь, погріб, забор. Бачила як при отриманні пенсії, ставила лише хрестика, була неграмотна. Ніколи не бачила щоб вона читала, книжок, газет не бачила. Дочок у ОСОБА_4 не бачила. Чула від бабушки шо вона склала заповіт на внука ОСОБА_14.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дав покази, що він онук ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживав біля неї з народження. З 2007 року жив біля бабушки близько 4 років, викопав криницю, зробив погріб, забор. Уклали з нею договір довічного утримання у нотаріуса, який з часом було розірвано. Бабушка була не грамотна, не вміла читати, за отримання пенсії не вміла розписатись, не мала освіти говорила, що не було змоги навчатись.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дала покази, що раніше працювала секретарем сільської ради з 1986 року по 2015 рік. ОСОБА_4 звернулась до сільської ради, щоб скласти заповіт на внука ОСОБА_2 У неї був договір довічного утримання з іншим внуком ОСОБА_14, який було скасовано. У кожної людини була записана освіта, у неї записано у по господарській книзі – початкова. Вона склала заповіт надала почитати, окулярами не користувалась, розписувалась сама, чи читала чи ні не знає. Присутніх не було як склала заповіт. Дала для ознайомлення і вона підписала, де вона їй показала

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала покази, що являється сестрою ОСОБА_1, яка била маму, виганяла її з дому, після укладення договору довічного утримання, забрала в неї документи. Потім ОСОБА_1 носили їсти матері, доглядала маму ОСОБА_5 Був договір між сестрами хто догляне маму тому буде хата. Заповіт складався на сімейній раді на ОСОБА_2 за згодою чотирьох сестер, без відома ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_15 захотіла скласти заповіт на ОСОБА_2 у сільській раді. Мати приписала ОСОБА_14 онука до себе. З мамою ходили у сільську раду, склали заповіт за рік до смерті матері.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала покази, що ОСОБА_1, це її рідна сестра. Андрій доглядав матір і приписався, потім поїхав на заробітки і маму стала доглядати ОСОБА_19 Вони між сестрами вирішили скласти заповіт на ОСОБА_2, мама була згодна з цим. Мама знала букви і по буквам по складам читала як дитина, заголовки газет прочитувала. На наступній сімейній раді вона, ОСОБА_6М, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вирішили, що заповіт буде на ОСОБА_2 десь за три роки до смерті матері. Мати самостійно заповіт не змогла б прочитати, тим більше мілкі букви. Мати розписувалась Н.С. і дві палички ставила. Рішили з сестрами заповіт робити в сільській раді. Рішили вони без ОСОБА_1.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача голова ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_20 в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить в їх задоволенні відмовити, оскільки заповіт посвідчений згідно закону секретарем сільської ради ОСОБА_18 Інформації про освіту ОСОБА_4 не має, в по господарській книзі зазначена початкова освіта.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи та свідків, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, так як він відповідає вимогам закону та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до копії заповіту від 01 квітня 2016 року, який посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, все своє майно де б воно не було із чого б воно не складалось і взагалі все те, що її буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_2 ( а. с. 7 ).

Згідно копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є батько- Нестолій М.О., мати ОСОБА_4 ( а. с. 8 ).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_21 уклала шлюб із ОСОБА_16, після укладення шлюбу взяла прізвище ОСОБА_15 ( а. с. 9 ).

Відповідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_22, її батьками являються: батько ОСОБА_23, мати ОСОБА_24 ( а. с. 13 ).

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого дошлюбне прізвище ОСОБА_22 є «Нестолій» ( а. с. 14 ).

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133,135 СК України, згідно якого ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, батько ОСОБА_23 ( а. с. 15 ).

Згідно паспортних даних ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт видано 03.06.2002 року, місце реєстрації с. Ковалівка Немирівського району ( а. с. 16 ).

Відповідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_25 І-АМ № 354671 ОСОБА_4 померла 01 квітня 2016 року ( а. с. 17 ).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 спадкове майно, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 01 квітня 2016 року вона приймає. Одночасно повідомила, що іншими спадкоємцями за законом є діти спадкодавця ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ( а. с. 17 ).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 01.04.2016 року до нотаріальних органів, спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_4 вона приймає ( а. с. 18 ).

Згідно копії довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради за № 289 від 18.04.2016 року яка видане ОСОБА_1, що після смерті її матері ОСОБА_4 померлої 01 квітня 2016 року, яка постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_6, залишилось спадкове майно, яке розміщене на території ОСОБА_3 сільської ради ( а. с. 20 ).

Згідно копії свідоцтво про право власності на нерухоме майно житловий будинок по вул. Хоменка, буд. 11, с. Ковалівка, Немирівського району Вінницької області на праві власності належить ОСОБА_4 ( а. с. 21 ).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-ВН № 051190, ОСОБА_16 належить земельна ділянка площею 0,3856 га. для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства ( а. с. 22 ).

Згідно копії договору довічного утримання від 15.11.2007 року ОСОБА_14 зобов’язується забезпечувати ОСОБА_4 утриманням та доглядом довічно ( а. с. 23 ).

Згідно копії рішення Немирівського районного суду від 12.05.2014 року розірвано договір довічного утримання, укладений 15.11.2007 року між приватним нотаріусом Немирівського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2829. Повернути житловий будинок з господарчими будівлями, що розташований по вул. Хоменка, 11, в с. Ковалівка, Немирівського району, Вінницької області у власність відчужувача ОСОБА_4 ( а. с. 24-28 ).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу Серії І-АМ № 427332 ОСОБА_16 укладено шлюб із ОСОБА_21, прізвище останньої після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 ( а. с. 52 ).

Відповідно до копії рішення Немирівського районного суду від 18 квітня 2008 року позбавлено ОСОБА_2 права користування житловим будинком з господарськими будівлями, що розташований по вул. Хоменко, № 11 в с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області ( а. с. 57 ).

Відповідно до копії довідки виконкому ОСОБА_3 сільської ради від 06.09.2016 року за № 1734 про те, що згідно із записами у Погосподарській книзі ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району Вінницької області за 2011-2015 роки (том 10), сторінка 63, номер об’єкта по господарського обліку 916, членами господарського двору являлися: ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2В, ІНФОРМАЦІЯ_11 ( а. с. 75 ).

Відповідно до копії довідки ОСОБА_3 сільської ради від 30.07.2018 року № 02-12/665 ( а. с. 80 ) відомості зазначені в по господарській книзі ОСОБА_3 сільської ради за 1996-2000 роки (том 10) сторінка 156, особовий рахунок 932, про освіту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в графі 6 (освіта неповна середня) ( а. с. 81 ).

За ч. 2 ст. 1248 (посвідчення заповіту нотаріусом) якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно ч. 2 ст. 1253 (посвідчення заповіту при свідках) у випадках, встановлених абзацем третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу. Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою. За ч. 5 вказаної статті свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Як визначено у ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу). ОСОБА_15 на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Таким чином спадкоємці, визначені заповітом мають переважне право над спадкоємцями за законом.

Згідно ст. ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яке здійснюється нею особисто, вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. (Ст. ст. 1235 - 1236 ЦК України).

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

В ст. 1248 ЦК України вказано, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Крім того, ст. 1251 ЦК України передбачає, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Як визначено ст. 1254 заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, або скласти новий заповіт, а також має право у будь-який час внести до нього зміни.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто, що проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту (ч. 6 та ч. 7 ст. 1254 ЦК України).

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини; у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Крім того, відповідно до положень ст. 202 ЦК України заповіт є правочином і до нього застосовуються загальні положення та вимоги, визначені ст. ст. 203-236 ЦК України, в том числі і підстави недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В ст. 208 того ж Кодексу передбачені випадки, за яких правочини належить вчиняти у письмовій формі, в тому числі якщо це передбачено законом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України).

В той же час, як було встановлено в судовому засіданні, за свого життя спадкодавиця ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 17 березня 2015 року секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району Вінницької області, яким заповіла все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право – ОСОБА_2

Положенням ст. 1248 ЦК України передбачено, що посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що зазначається у заповіті перед його підписом. Якщо особа не може прочитати заповіт, то заповіт зачитують свідки згідно статті 1253 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1247 ЦК України заповіт складається із зазначенням місця його складання.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що покійна ОСОБА_1 була не грамотна, не вміла читати та розписуватись, мала лише початкову освіту, тому не могла самостійно прочитати заповіт, тобто не здатна була в повній мірі реалізувати свої права, що підтверджується свідчення позивача та свідків, які підтвердили даний факт, крім того свідки зі сторони відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, також підтвердили, що мати не могла самостійно прочитати заповіт, тому заповіт є таким, що оформлений без належного додержання встановленої форми, оскільки складений від імені ОСОБА_4 текст заповіту надрукований та посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради 17 березня 2015 року за реєстровим № 23. Але у заповіті відсутній запис про те, що він прочитаний заповідачеві, оскільки у заповіті відсутній запис про це. Відсутній запис також і про те, що заповіт у разі необхідності прочитаний свідками. Тому ОСОБА_4 при складанні заповіту не знала що відбувається, так як не могла самостійно прочитати його текст та підписати його, хоча в заповіті секретарем сільської ради зазаначено, що ОСОБА_4 самостійно прочитала заповіт та підписала його, що не відповідає дійсності, оскільки остання не могла його прочитати через свою неграмотність. Також дата народження заповідача ОСОБА_4, що зазначена у заповіті ІНФОРМАЦІЯ_5 не відповідає дійсній ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того встановлено, що ОСОБА_4 заповіла своє майно ОСОБА_2, через те що так вирішила на сімйній раді ОСОБА_7 ОСОБА_6М, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були присутні, бо їх не позвали.

Проаналізувавши вимоги цивільного законодавства щодо форми та змісту заповіту, дослідивши копію оспорюваного заповіту від імені ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що заповіт складений з порушенням вимог цивільного законодавства щодо його форми та посвідчення. Заповіт є одностороннім правочином і повинен відповідати загальним вимогам цивільного законодавства щодо дійсності та недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а такожінтересам держави і суспільства; його моральним засадам. Поскільки зміст правочину заповіту від імені ОСОБА_4 суперечить вимогам ЦК України щодо його змісту та форми, що у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним як правочину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16 203, 215, 1247, 1248, 1251, 1253, 1257 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 76-81, 200, 206, 203, 211, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12 (жительки м. Вінниця, вул. Андрія Первозванного, 2, кв, 82, м. Вінниця, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, номер і серія паспорта АА № 179290) до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 сільська рада про визнання заповіту недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним заповіт від 17 березня 2015 року складеному ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_13, який посвідчено секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Немирівського районну Вінницької області ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 23.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30-ти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Суддя: