Рішення № 81336160, 15.04.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 Справа № 914/2367/18

Господарський суд Львівської області в складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства “Банк Альянс”, м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Клінінг-Про”, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 товариство “Укрпошта”, м.Київ

про стягнення 49 175,66 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4;

від третьої особи: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Банк Альянс” до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Клінінг-Про” про стягнення 49 175,66 грн.

Позовні вимоги, обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання банківської гарантії № 2039-18 від 17.04.2018 р., в частині відшкодування позивачу виплаченої банківської гарантії ПАТ «Укрпошта» (правонаступником якого є АТ «Укрпошта») у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 р.

Ухвалою суду від 26.12.2018 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк на виправлення допущених недоліків.

Ухвалою суду від 21.01.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та залучено АТ «Укрпошта» до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Підготовче засідання призначено на 11.02.2019 р.

Судове засідання 11.02.2019 р. не відбулося у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гоменюк З.П. Ухвалою суду від 13.02.2019 р. підготовче засідання призначено на 20.02.2019 р.

07.02.2019 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№ 5293/19), у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що: відповідач не визнає факт порушення взятих на себе зобов'язань за договором від 07.05.2018 р. у зв’язку відсутністю повноважень у підписанта (генерального директора ПП «Клінінг-Про») на укладення правочинів, ціна яких перевищує 1 000 000,00 грн. (ціна спірного договору становила 2 350 000,00 грн.) та оскаржує його в судовому порядку - справа № 910/14765/18; у позивача не було підстав для задоволення вимоги третьої особи та виплати коштів за банківською гарантією за договором з підстав інформованості про даний спір.

12.02.2019 р. до відділу діловодства суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, в яких зазначено про правомірність виплаченої банківської гарантії у розмірі 47000,00 грн. (вх.№6026/19)

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відкладено розгляд справи в межах підготовчого провадження на 18.03.2019 р.

22.02.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив (вх.№7683/19).

Ухвалою суду від 18.03.2019 р. закрито підготовче провадження у справі №914/2367/18 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.04.2019 р.

Відводів судді та секретарю судового засідання не заявлено.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (вх.№7683/19 від 22.02.2019 р.) просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання з’явився, вимоги позивача заперечив, з приводу заявлених позовних вимог скерував відзив (вх.№ 5293/19 від 07.02.2019 р.) у якому викладено обставини щодо відмови в задоволенні позову.

В судове засідання третя особа участь повноважного представника забезпечила, надала пояснення по суті позовних вимог (вх.№6026/19 від 12.02.2019 р.), просить суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 15.04.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17 квітня 2018 року між ОСОБА_2 товариством «Банк Альянс» (далі - позивач, банк, гарант) та ОСОБА_1 підприємством «Клінінг-Про» (далі - відповідач, принципал) укладено договір про надання гарантії №2039-18 (далі - договір гарантії), відповідно до умов якого за заявою принципала банк надає на користь банефіціара гарантію, за якою зобов’язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору

Відповідно до п.1.4 договору строк дії гарантії: до 31 травня 2019 року включно.

Відповідно до умов наданої гарантії позивач взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов’язання виплатити ПАТ «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) будь-яку суму в межах загальної суми гарантії (47 000,00 грн.) протягом п’яти банківських днів після дня отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої письмової вимоги, яка буде містити твердження, що принципал не виконав або неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов’язань та суми, яку бенефіціар вимагаєте сплатити, надіслана на поштову адресу гаранта: Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50. (п.3.5 договору).

Крім того, умовами гарантії було передбачено, що письмова вимога бенефіціара повинна бути пред’явлена гаранту до закінчення строку гарантії, тобто не пізніше 31.05.201р. включно (п.3.2 договору).

За результатами тендерних торгів був укладений договір №070518-03/125Пі від 07.05.2018 року, предметом якого є виконання робіт з «Комплексні послуги з прибирання будівель і споруд ПАТ «Укрпошта» розташованих за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 22, код ДК 021:2015:90910000-9 «Послуги з прибирання» в обсягах, згідно з додатком №1 до цього договору, включаючи хімічні (мийні) засоби, інші санітарно-гігієнічні засоби, вироби з паперу санітарно-гігієнічного призначення та інші матеріали, які використовуються під час надання послуг в будівлях і спорудах ПАТ «Укрпошта», затвердженої протоколом засідання тендерного комітету від 21.02.2018 року, головою тендерного комітету ОСОБА_6 (Ідентифікатор закупівлі UА-2018-02-21-001998-е).

26.10.2018 р. бенефіціар звернувся до гаранта із вимогою за вих. №421-1164 від 24.10.2018 р. про сплату гарантійного платежу за гарантією в сумі 47000,00 гривень, яка містила твердження, що принципал не виконав своїх зобов’язань за договором, із зазначенням суми та суті невиконаних принципалом зобов’язань.

Відповідно до п.3.5. договору гарантії позивач письмово повідомив принципала (відповідача) про отримання вимоги бенефіціара з направленням копій документів, доданих до вимоги (повідомлення за вих. №21.2/2-2313 від 29.10.2018 р.)

02.11.2018 р. позивач отримав відповідь принципала (вх. №05/8390 від 02.11.2018 р.) на повідомлення за вих. №21.2/2-2313 від 29.10.2018 р., відповідно до якої принципал повідомив про оскарження договору №070518-03/125Пі від 07.05.2018 року з проханням зупинити розгляд вимоги бенефіціара.

На підставі договору гарантії позивач, здійснивши аналіз вимоги бенефіціара, 05.11.2018 р. видав на користь бенефіціара (третя особа - ПАТ «Укрпошта») банківську гарантію №2039-18 від 17.04.2018 р. (далі - гарантія) на суму 47000,00 грн., з метою забезпечення невиконання або неналежним чином виконання принципалом договору (надалі - договір), згідно з тендерною документацією відкриті торги (зі змінами від 01.03.2018 р.) «Комплексні послуги з прибирання будівель та споруд ПАТ «Укрпошта» розташованих за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 22, код ДК 021:2015:90910000-9 «Послуги з прибирання», затвердженої протоколом засідання тендерного комітету від 21.02.2018 року, головою тендерного комітету ОСОБА_6 (Ідентифікатор закупівлі UА-2018-02-21-001998-е).

Відповідно до п. 4.4. договору гарантії позивач має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків).

Відповідно до п. 4.2. договору гарантії, якщо на вимогу бенефіціара банк (позивач) виплачує кошти за гарантією, принципал зобов‘язаний протягом 1 (одного) робочого дня, повністю відшкодувати банку (позивачу) такі виплати та усі пов’язані з цим витрати банку (позивача), у валюті гарантії. До повного такого відшкодування принципал сплачує банку (позивачу) проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році-365(366) у валюті гарантії, за період з дати здійснення платежу по гарантії до моменту погашення принципалом суми боргу на належні рахунки банку (позивачу) за цим договором.

Виходячи з викладеного, позивач 06.11.2018 р. за вих.№06.34/4-360 направив принципалу вимогу про сплату суму регресу за договором гарантії, якою позивач вимагав від принципала (відповідача) не пізніше 07.11.2018 року відшкодувати суму коштів сплачену за гарантією у розмірі 47 000,00 гривень.

Зазначена вимога залишена принципалом (відповідачем) без задоволення про що принципал надав відповідь від 07.11.2018 р., якою повідомив, що на період розгляду справи № 910/14765/18 у Господарському суді м. Києва про недійсність договору від № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 року у нього відсутні правові підстави для погашення заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п.5.1. договору гарантії, за порушення строків повернення банку (позивачу) коштів, сплачених банком (позивачем) за гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим договором, принципал сплачує банку (позивачу) пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Станом на день розгляду справи, вимоги гаранта залишені без задоволення, в зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 47000,00 грн. сплаченого гарантійного платежу, 1004,38 грн. - 30 % річних, 1171,27 грн. пені, з них: 12,38 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, 1158,90 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості.

ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положеннями ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

За змістом ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст.561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (надалі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.

Відповідно до гарантії, гарант безумовно та безвідклично зобов'язується протягом 5 банківських днів виплатити суму гарантії в розмірі 47 000,00 грн. після отримання від бенефіціара письмової вимоги у зв'язку з невиконанням принципалом своїх зобов'язань у відповідності до договору.

Крім того, умовами гарантії було передбачено, що такі письмові вимоги бенефіціара повинні бути надіслані гаранту не пізніше 31.05.2018 р. включно.

На підставі договору позивач 05.11.2018 р. видав банківську гарантію №2039-18 від 17.04.2018 р. в забезпечення виконання зобов'язань за договором № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 року, предметом якого є виконання робіт з «Комплексні послуги з прибирання будівель і споруд ПАТ «Укрпошта» розташованих за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ДК 021:2015:90910000-9 «Послуги з прибирання» в обсягах, згідно з додатком №1 до цього договору, включаючи хімічні (мийні) засоби, інші санітарно-гігієнічні засоби, вироби з паперу санітарно-гігієнічного призначення та інші матеріали, які використовуються під час надання послуг в будівлях і спорудах ПАТ «Укрпошта», затвердженої протоколом засідання тендерного комітету від 21.02.2018 року, головою тендерного комітету ОСОБА_6 (Ідентифікатор закупівлі UА-2018-02-21-001998-е).

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Частинами 1, 2, 3 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до ч.1 ст.565 ЦК України передбачено, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов гарантії та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором письмової вимоги гаранту разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2018 р. бенефіціар повідомив гаранта про те, що принципал не виконав свої зобов'язання за договором №070518-03/125Пі від 07.05.2018 року.

На вимогу бенефіціара гарант 05.11.2018 р. здійснив виплату банківської гарантії в розмірі 47000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1 від 05 листопада 2018 року, яке знаходиться в матеріалах справи).

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч. 1 ст. 569 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2. договору гарантії, якщо на вимогу бенефіціара банк (позивач) виплачує кошти за гарантією, принципал зобов‘язаний протягом 1 (одного) робочого дня, повністю відшкодувати банку (позивачу) такі виплати та усі пов’язані з цим витрати банку (позивача), у валюті гарантії. До повного такого відшкодування принципал сплачує банку (позивачу) проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році-365(366) у валюті гарантії, за період з дати здійснення платежу по гарантії до моменту погашення принципалом суми боргу на належні рахунки банку (позивачу) за цим договором.

Відтак, як встановлено судом, факт порушення та наявність обов'язку зі сплати принципалом на користь гаранта, сплаченої на користь бенефіціара суми гарантії за порушення умов договору відповідачем, що спростовує заперечення відповідача проти позову, наведені у відзиві на позовну заяву.

Гарант листом № 06.34/4-360 від 06.11.2018 р. звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань за договором про надання банківської гарантії, в якій зазначив про необхідність сплатити гаранту суму заборгованості в розмірі 47000,00 грн. не пізніше 07.11.2018 р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також оскільки доказів сплати відповідачем спірної суми, матеріали справи не містять, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 47 000,00 грн. фактично сплачених за гарантією, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені та процентів суд зазначає наступне:

Позивач на підставі п. 5.1 договору гарантії просить також стягнути з відповідача пеню у розмірі 1171,27 грн., з яких: 12,38 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, 1158,90 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості.

Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1. ст.550 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок заявленої до стягнення пені в розмірі 1158,90 грн. - за прострочення сплати заборгованості та 12,38 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за період з 06.11.2018 р. по 30.11.2018 р.

Однак, здійснений позивачем розрахунок, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки укладаючи договір про надання банківської гарантії №2039-18 від 17.04.2018 р., сторонами погоджено, що принципал зобов‘язаний протягом 1 робочого дня, повністю відшкодувати банку (позивачу) виплати та усі пов’язані з цим витрати банку (позивача). Як вбачається з матеріалів справи банківська гарантія № 2039-18 від 17.04.2018 р. видана банефіціару 05.11.2018 р. Проте, листом від 06.11.2017 р. позивач вимагав від відповідача сплати суми регресу за договором гарантії не пізніше 07.11.2018 р., відтак датою прострочення виконання зобов’язання слід вважати 08.11.2018 р.

У зв’язку з наведеним, суд здійснив власний розрахунок та встановив, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1076,71 грн., з них: 10,52 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, 1066,19 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості.

Позивач просить також стягнути з відповідача 1004,38 грн. - 30% річних, нарахованих у відповідності до п. 4.2. договору гарантії.

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.4. договору гарантії позивач має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків).

Відтак, вимога про стягнення процентів є обгрунтованою та підлягає до задоволення судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 2 від 03.12.2018 р. на суму 1762,00 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 12, 42, 46, 73-74, 76-79, 86, 129, 222, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Клінінг-Про” (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд.37, ідентифікаційний код 35047973) на користь Акціонерного товариства “Банк Альянс” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) заборгованість у розмірі 47 000,00 грн., пеню в розмірі 1076,71 грн., проценти в розмірі 1004,38 грн. та 1758,61 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.