Рішення № 81331675, 22.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5955/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0059165107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.10.2018 року, визнати протиправними дії щодо нарахування Головним управлінням ДФС в Одеській області недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на суму 15787,57 грн. з відповідним видаленням запису з електронного кабінету платника податків (НОМЕР_1),-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0059165107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.10.2018 року, визнати протиправними дії щодо нарахування Головним управлінням ДФС в Одеській області недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на суму 15787,57 грн. з відповідним видаленням запису з електронного кабінету платника податків (НОМЕР_1).

В судовому засіданні 17.04.2019 року представник позивача підтримав доводи позовної заяви, зазначивши, що податковим органом, при визначені суми податкового зобов'язання позивачу не було враховано тієї обставини, що він є ФОП з ознакою здійснення незалежною професійної діяльності, а тому повинен сплачувати ЄСВ лише з діяльності ФОП, яка співпадає з незалежною професійною діяльністю позивача. До того ж, позивач надав докази сплати у встановленому розмірі суми ЄСВ з діяльності ФОП за 2018 рік в повному обсязі.. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, пославшись на те, що позивач повинен сплачувати ЄСВ як з діяльності ФОП та із незалежної професійної діяльності, що було встановлено та донараховано йому в повному обсязі за 2018 рік.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності, встановленими п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність даного спору Одеському окружному адміністративному суду.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець з 07.07.2005 року, з 01.01.2016 року є платником єдиного податку третьої групи.

13.11.2018 року ним було отримане рішення № 0059165107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.10.2018 р., надіслане на його поштову адресу - 11.11.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної Служби в Одеській області, якім був накладений штраф за не сплату єдиного соціального внеску за період з 20.10.2017 по 19.07.2018 року у розмірі - 909,70 грн., а також пеня у розмірі - 225,57 грн., загалом - 1135,27 грн.

Одночасно в його електронному кабінеті платника податків з'явилася інформація, що я маю недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску на суму - 15787,57 грн. Однак, ніякого офіційного повідомлення стосовно цієї недоїмки позивач не отримував.

Позивач додає, що вказані суми недоїмки та/або штрафних санкцій (пені) мною ніколи не погоджувалися. Більш того зазначені суми були визначені ГУ ДФС в Одеській області самостійно, без проведення будь-якої перевірки, а також без складання Акту перевірки, та без будь-якого повідомлення мене як платника податків, зборів та єдиних внесків.

У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасного здійснює підприємницьку діяльність зобов'язана перебувати на обліку як платник податків та окремо як платник єдиного внеску, така особа веде різний податковий облік та подає до контролюючих органів різні види податкових декларацій та звітів, а тому повинна окремо сплачувати ЄСВ як з діяльності ФОН та із незалежної професійної діяльності.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа-платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Крім того, згідно свідоцтва №1998 від 25.02.2011 року, виданого КДКА в Одеській області, позивач є особою, що має право займатись адвокатською діяльністю.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач є самозайнятою особою та здійснює як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст.63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.65.2 ст.65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно п.п.65.4.4 п.65.4 ст.65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає обов'язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов'язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак, слід зазначити, що Кодексом передбачено, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

В свою чергу, відповідно до положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту, а саме свідоцтва про право здійснення адвокатської діяльності, яке надає право на зайняття незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до положень п.178.1, п.178.2 ст.178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Судом також зазначається, що з системного аналізу положень ПК України та Закону України "Про адвокатуру" випливає, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст.178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (за видом діяльності відмінної від незалежної професійної діяльності) веде дві книги обліку доходів та витрат: одну Книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 року, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, другу Книгу - для обліку доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування (залежно від обраної групи платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України № 579 від 19.06.2015 року.

Крім того, за результатами звітного року такий платник податку подає дві податкові декларації: податкову декларацію про майновий стан і доходи - для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, до 1 травня року, що настає за звітним, за формою, затвердженою наказом ДФС України № 859 від 02.10.2015 року; податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця для відображення доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №578 від 19.06.2015 року, яка подається у строки відповідно до ст.296 ПК України.

При цьому, слід звернути увагу на те, що фізична особа веде дві книги обліку доходів та витрат лише у тому випадку, коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права.

Позивач також є особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність, внесений до Єдиного реєстру адвокатів України та його діяльність у 2018 році не була зупинена.

Таким чином, в даному випадку, відсутні підстави вважати підприємницьку діяльність позивача відмінною від незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року, на норми якого посилається Відповідач у тексті оскаржуваної індивідуальної консультації, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

Аналіз змісту даної норми у розрізі положень ПК України дає підстави вважати, що необхідність подачі окремих Звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем здійснює відмінні види діяльності.

Відповідно до п.п.2 п.297.1 ст.297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не має обов'язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

Судом зазначається, що порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст.5 Закону України №2464.

Так, згідно ч.1 ст.5 цього Закону облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону (роботодавців, фізичних осіб-підприємців, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику…

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24.11.2014 року.

В даному випадку позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а тому до нього не застосовуються положення ч.3 ст.5 Закону України № 2464.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України №2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання свого обов'язку як ФОП, що має ознаку здійснення незалежної професійної діяльності, позивачем у 2018 році здійсненні наступні платежі до бюджету по сплаті ЄСВ: 4 квартал 2017 року - квитанція на суму 2112,00 грн. № 0.0.941293197.1 від 17.01.2018 року; 1 квартал 2018 року - квитанция на суму 2460,00 грн. №103 від 18.04.2018 року; 2 квартал 2018 року - квитанция на суму 2460,00 грн. № 0.0.1088560024.1 від 19.07.2018 року; 3 квартал 2018 року - квитанция на суму 2460,00 грн. № ПН674 від 02.11.2018 року.

Таким чином, станом на час винесення оскаржуваного рішення заборгованості у позивача перед бюджетом по сплаті ЄСВ за 2018 рік не було.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що представником відповідача, як суб'єктом владних повноважень, не доведена суду ґрунтовність та законність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та вчинення дій з нарахування заборгованості позивача по сплаті ЄСВ в розмірі 15787,57 грн. , а тому, на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та визнання протиправними дій з нарахування заборгованості по сплаті ЄСВ на суму 15787,57 грн. з відповідним видаленням запису з електронного кабінету платника податків (НОМЕР_1).

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0059165107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.10.2018 року.

3. Визнати протиправними дії щодо нарахування Головним управлінням ДФС в Одеській області недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на суму 15787,57 грн. з відповідним видаленням запису з електронного кабінету платника податків (НОМЕР_1).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 22.04.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.