Ухвала суду № 81331665, 18.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

18.04.2019 справа № 520/2495/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді - Панченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Маслоша С.М. (довіреність №2206/119/01/26-2017 від 20.09.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №520/2495/19 за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.02.2019 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 15.03.2018 о 12 годині 00 хвилин з ОСОБА_2, за висновком якого нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.02.2019 №9/19 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з ОСОБА_2, за висновком якого нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 15.03.2018 із старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_2, та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.

Ухвалою суду від 20.03.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.

15.04.2019 року від представника відповідача, через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на думку представника відповідача, дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі, наполягав на продовженні розгляду справи.

Представник відповідача - Маслош С.М. (довіреність №2206/119/01/26-2017 від 20.09.2017) у судовому засіданні, підтримав доводи клопотання та просив закриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши клопотання представника відповідача та думку позивача, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_2, в період з 07.11.2015 по 28.02.2019 проходив службу в ГУНП в Харківській області. На посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області перебував з 29.11.2016 по 28.02.2019.

15.03.2018 з підполковником поліції ОСОБА_2 стався нещасний випадок.

21.12.2018 наказом ГУ НП в Харківській області №1977 створено комісію з розслідування нещасного випадку та призначено проведення розслідування нещасного випадку.

11.02.2019 комісією складено акт за формою Н-5*, а 11.02.2019 акт за формою НТ*. Так, комісія, прийшла до висновку, що нещасний випадок з підполковником поліції ОСОБА_2, стався за період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Не погоджуючись із такими висновками комісії ГУНП в Харківській області позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно зі статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні функції і який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 статті 19 Цивільно процесуального кодексу України, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку (ч. 3 ст. 17 Закону № 1105-ХІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV, акт про розслідування нещасного випадку є одним з документів, необхідних для розгляду Фондом справ про страхові виплати.

З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року за №1346.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку №1346 зазначено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

Згідно із пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Суд зазначає, що Комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 11.02.2019 склала відповідні акти за формами Н-5* та НТ*, які не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин.

Аналогічні висновки висловлені в Постанові Великої палати Верховного суду по справі 826/4176/18 від 13.02.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд доходить висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись зазначеними вище приписами норм діючого законодавства, суд вважає, що провадження у справі №520/2495/19 підлягає закриттю.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції загальних судів, в порядку цивільного судочинства.

Керуючись положеннями статей 205, 238, 239, 243, 244, 248, 255, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №520/2495/19, - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №520/2495/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 22 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Панченко