Ухвала суду № 81324429, 18.04.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6160/17

Провадження № 1-кп/635/684/2019

У Х В А Л А

18 квітня 2019 року сел. Покотилівка Харківського районного суду Харківської області,

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

за участю прокурора – Болотнікова В.В.,

представника потерпілої – ОСОБА_1,

потерпілої – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

обвинуваченого – ОСОБА_4,

секретар судового засідання – Ус Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

П О С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Під час судового розгляду прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Під час судового розгляду обвинувачений, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, неодноразово не з’являвся у судові засідання, ухвали суду про його примусовий привід не були виконані через відсутність ОСОБА_4 за місцем свого мешкання та неможливість встановити місцезнаходження останнього. Крім того, наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що обумовлено наявністю у обвинуваченого непогашеної судимості.

У судовому засіданні потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що всі його неявки у судові засіданні були пов’язані зі станом здоров’я та знаходженням на лікуванні.

Захисник в судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого, вважала відсутніми підстави для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Вивчаючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він має постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює. ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного злочину передбачене покарання в тому числі у виді позбавлення волі на строк до трьох років позбавлення волі. Обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час, будучи у встановленому КПК України порядку викликаний у судове засідання, про що в матеріалах справи наявні підтвердження отримання ним повісток про виклик, не з’являвся у судові засідання. Так ОСОБА_4 не з’явився у судові засідання, призначені на 19 грудня 2018 року, 21 лютого 2019 року та 14 березня 2019 року, при цьому в перших двох випадках взагалі не повідомив про причину свого неприбуття, в третьому – його захисник повідомила про перебування обвинуваченого на лікуванні в медичному закладі, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду надано не було. У зв’язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час ухилявся від явки до суду, прокурор звернувся до суду із клопотаннями про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2019 року був наданий дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи викладене, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду.

Разом з тим, прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Прокурором в ході судового розгляду не доведені обставини, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою для запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту положень параграфу 1 глави 18 КПК України, питання про застосування, зміну або продовження запобіжного заходу, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, судом вирішується виключно на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, обов’язок по доведенню існування ризиків, які дають підстави для застосування чи продовження запобіжного заходу, зокрема у вигляді тримання під вартою, покладається на сторону обвинувачення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити, у зв’язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З наданої обвинуваченим медичної документації вбачається, що станом на 17 квітня 2019 року він має ряд захворювань, зокрема: остеохондроз, спондилоартроз, деформуючий спондильоз грудопоперекового відділу хребта, стійка тораколюмбалгія з помірним порушенням функції хребта.

Враховуючи наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, оцінивши в сукупності всі обставини, надані сторонами кримінального провадження, а також враховуючи стан здоров’я обвинуваченого, який поза всяким сумнівом викликає занепокоєння та необхідність останнього продовження лікування, суд вважає наявними підстави для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло у певний період доби, а саме з 16 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та для надання можливості останньому отримувати необхідне лікування в установах охорони здоров’я.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваного, обвинуваченого залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 372, 395 КПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому у період часу з 16 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 без дозволу суду.

Зобов'язати ОСОБА_4 протягом часу дії ухвали:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

Строк дії ухвали визначити два місяці, тобто до 18 червня 2019 року.

Копію ухвали для виконання направити Харківському ВП ГУНП в Харківській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4.

Роз'яснити ОСОБА_4, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Т.В. Бобко