Рішення № 81322921, 16.04.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14985/18

Провадження № 2-о/643/74/19

16 квітня 2019 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Насирової М.М.,

заявника - ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи - Хрущ Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Харківська міська рада, про встановлення факту спільного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

Із заявою до суду звернулась ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 1991 року до його смерті.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що з померлим ОСОБА_3 вона у зареєстрованому шлюбі не перебувала, але з 1991 року постійно проживала разом з ним однією сім'єю у АДРЕСА_1, 38/100 частин якого належали померлому ОСОБА_3 09.09.2013 ОСОБА_3 уклав з нею договір довічного утримання, за яким до неї перейшло право власності на 38/100 частин вищезазначеного домоволодіння. З 2017 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але фактично проживала постійно за цією адресою з 1991 року. Заявник зазначає, що вона та померлий ОСОБА_3 жили однією сім'єю, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, разом харчувались, з спільних коштів сплачували комунальні послуги, піклувались один про одного, жили без реєстрації шлюбу, оскільки не надавали цьому значення. За дорученням чоловіка ОСОБА_3 від 17.09.2013 вона займалась оформленням спадщини на нього після смерті його сестри ОСОБА_4, та 11.02.2014 отримала на його ім'я свідоцтво на спадщину - 62/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Крім того, вона доглядала сестру чоловіка, а після її смерті займалася її похованням. Також, під час хвороби чоловіка протягом тривалого часу вона доглядала його, годувала, надавала необхідні ліки, а після його смерті - займалася його похованням. На теперішній час вона постійно проживає у АДРЕСА_1, здійснює догляд за будинком, сплачує витрати на утримання будинку. За життя ОСОБА_3 заповіт на випадок своєї смерті не залишив, про інших осіб, які б мали право на спадщину після його смерті заявнику невідомо.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву та викладені в ній обставини підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Хрущ Є.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на необґрунтованість заяви та недоведеність обставин, на які посилається заявник.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

На час смерті ОСОБА_3 на праві власності належало 62/100 частин житлового будинку літ.А-1 з прибудовами та надвірними будівлями АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його сестри ОСОБА_4 (а.с.5,6).

При житті ОСОБА_3 ОСОБА_1 за його дорученням оформлювала його спадкові права після смерті ОСОБА_4, що підтверджується довіреністю від 17.09.2013 (а.с.14), займалася похованням ОСОБА_3 та його сестри ОСОБА_4, та несла пов'язані з цим витрати, що підтверджується рахунками (а.с.21,22).

Згідно договору довічного утримання, укладеного 09.09.2009 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, 38/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель літ. А-1 АДРЕСА_1 ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 (а.с.9-12).

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 29.12.2017, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

Ухвалою суду від 04.12.2018 з Третьої ХДНК витребувана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3, з якої вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 16.05.2018 звернулась ОСОБА_1, відомості щодо інших осіб, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї, відсутні (а.с.34-41).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він є сусідом заявника ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3, які проживають у АДРЕСА_1 з 1991 року разом, спілкувався з ними, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приходили до них, отримували у борг гроші, всі сусіди знали, що вони є чоловіком та дружиною. Разом з ними в іншій половині будинку також проживали мати та сестра померлого. Заявниця займалася похованням сестри померлого та останні п'ять років по день смерті ОСОБА_3 доглядала за ним, усе господарство вела ОСОБА_1, та померлий ставився до неї як до дружини.

Свідок ОСОБА_6 показала, що заявницю вона знає тридцять років, її, свідка , мати проживає по-сусідству з нею за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 з початку 1991 року, після смерті матері та сестри ОСОБА_3, а також після його смерті ОСОБА_1 займалася їх похованням. ОСОБА_1 доглядала свого чоловіка ОСОБА_3, вела домогосподарство.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 з 1991 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, підтверджується зібраними по справі доказами, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для впорядкування спадкових справ.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 76-81, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 315, 319, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 1991 року до смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 22.04.2019.

Суддя Т.В. Поліщук