Вирок № 81322888, 22.04.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/4066/18

Провадження №1-кп/628/120/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 р. Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

У складі: головуючого - судді Коваленко О. А.

при секретарі Горбашовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Куп'янську матеріали кримінального провадження № 12018220370002447 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, холостого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шершньова Є.О.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої - адвоката Мєтєльова П.А.

захисника Скородєлової Н.І.

обвинуваченого ОСОБА_1,

суд -

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2018 р. близько 08.20 год. в с. Курилівка Куп'янського району Харківської області, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21013», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5, рухаючись по проїзній частині вул. Авіаційної в напрямку смт. Куп'янськ-Вузловий м. Куп'янська, в районі будинку № 2, вибрав таку швидкість руху та прийоми керування, при яких втратив контроль над керованістю транспортного засобу, що призвело до виїзду автомобіля за межі проїзної частини на тротуар з подальшим наїздом автомобіля на пішохода ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який йшов у попутному напрямку по лівому узбіччі, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 1313/18 від 18 грудня 2018 р. в даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання дорожньо-транспортної пригоди для водія ОСОБА_1 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру та які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП.

Внаслідок наїзду автомобілем на пішохода - потерпілого ОСОБА_6, останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, з наявністю садна у скроневій області ліворуч, садна у центрі перенісся, синця в навколо очній області правого ока та кровопідтечності м'яких покровів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні у лівій скроневій області, забійної рани по внутрішній-задній поверхні правого ліктьового згину, синця по передньо-зовнішній поверхні правого стегна, двох саден по передній поверхні правого стегна у середній третині, садна по передній поверхні правої гомілки у верхній третині, синця по передньо-внутрішньо-задній поверхні лівого стегна у верхній і середній третині, садна по передній поверхні лівого колінного суглобу, синця в області верхнього внутрішнього квадрату правої сідниці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-17/320-КП/18 від 21 грудня 2018 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, крім того, отримав розлитий синець по задній поверхні лівого плеча з переходом на задньо-зовнішню поверхню ліктового згину, з наявністю закритого поперечно-оскольчатого перелому лівої плечової кістки в області хірургічної шийки, які за висновком цієї ж судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також отримав розлитий синець у надлопатковій області ліворуч, множинні переломи правих і лівих ребер, перелом лівої ключиці, які згідно з висновком зазначеної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

ІНФОРМАЦІЯ_5 р. потерпілий ОСОБА_6 помер у Куп'янській міській лікарні. Причиною його смерті стала вищевказана закрита тупа травма грудної клітини, яка супроводжувалася багато численними переломами правих та лівих ребер, переломом лівої ключиці, що ускладнилася правостороннім гемопневмотораксом, які він отримав в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та підтвердив, що дійсно вранці 27 жовтня 2018 р. він їхав на автомобілі ВАЗ-21013, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по проїзній частині вул. Авіаційної в смт. Куп'янськ-Вузловий, але не розрахував швидкість автомобіля, втратив контроль над його керуванням та виїхав на тротуар, де стався наїзд на пішохода ОСОБА_6, якого потім госпіталізували до лікарні. Але через декілька днів потерпілий помер. Він надавав матеріальну допомогу на лікування ОСОБА_6 та на його поховання. У вчиненому він щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 27 жовтня 2018 р. вона дізналася про те, що її батька збив автомобіль. Батько знаходився на лікуванні в Куп'янській міській лікарні, але ІНФОРМАЦІЯ_5 р. від отриманих тілесних ушкоджень він помер. Обвинувачений повністю відшкодував понесені матеріальні витрати на лікування батька та на його поховання. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, але пред'являє цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Просить суд суворо не карати ОСОБА_1 та не позбавляти його волі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам та пред'явленому йому обвинуваченню, ці фактичні обставини учасниками судового провадження не оспорюються, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження у судовому засіданні інших доказів визнано недоцільним.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Суд вважає винним обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке він підлягає покаранню.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Крім того, відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів-нарколога на психіатра не перебуває (арк.кр.пр.101, 106,109).

Із досудової доповіді Куп'янського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області вбачається, що з урахуванням особистості обвинуваченого, його способу життя, історії правопорушень, соціально-психологічної характеристики останнього, існує середня ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (арк.кр.пр.62-65).

Щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Вищевказані данні про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, позиція потерпілої дають підстави для призначення обвинуваченому покарання з випробуванням та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції статті не в максимальному розмірі і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У судовому засіданні прокурором в інтересах держави в особі Куп'янської міської ради пред'явлено до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, в розмірі 4879,42 грн.

Даний позов обвинувачений визнав повністю.

Суд вважає, що цей позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України кошти, які витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, та зараховуються, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, до відповідного бюджету.

Наданим суду розрахунком підтверджується, що вартість лікування ОСОБА_6 за період з 27 жовтня 2018 р. по ІНФОРМАЦІЯ_5 р. складає

4879,42 грн., враховуючи, що вартість лікування за 1 ліжко-день становить 348,53 грн. (арк.кр.пр.72).

Крім того, в суді потерпілою ОСОБА_2 до обвинуваченого пред'явлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог потерпіла посилається на те, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 настала смерть близької людини - батька. Втрата рідної людини є невідворотною та такою, що заподіяла важку душевну травму на все життя. За таких обставин вважає за доцільне стягнути з обвинуваченого у відшкодування моральної шкоди саме таку суму.

Обвинувачений даний позов визнав частково та просить суд зменшити розмір до 100 000 грн.

Стосовно пред'явленого позову суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів тощо.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У суду не викликає сумнівів, що передчасна смерть в результаті ДТП близької людини - батька заподіяла потерпілій моральну шкоду, яка виразилася у моральних переживаннях і душевних стражданнях, внаслідок чого вона зазнала і продовжує відчувати психологічний, емоційний стрес від цієї втрати.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, обґрунтованості заявлених позовних вимог, з урахуванням характеру правопорушення при викладених вище обставинах, глибини душевних страждань потерпілої, ступеня вини обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди також підлягає задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 200 000 грн.

Суд вважає, що будь-які додаткові докази заподіяння потерпілій моральної шкоди є непотрібними.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст..100 КПК України, а про судові витрати - згідно зі ст. 124 КПК України.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому необхідно залишити міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Куп'янської міської ради Харківської області (р/р 35425201038550, ККД 24060300, код ОКПО 04058812, МФО 851011, одержувач: Куп'янське УДКС, банк: ГУДКСУ у Харківській області) у відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, 4879,42 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21013, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на штрафмайданчику Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області, повернути законному володільцю, а два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних ліній - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт тимчасово вилученого майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2018 р., - скасувати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 1616 від 21 листопада 2018 р. - 2002,0 грн., судової автотехнічної експертизи № 1192/18 від 29 листопада 2018 р. - 2574,0 грн., судової автотехнічної експертизи № 1313/18 від 18 грудня 2018 р. - 858,0 грн.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 залишити міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий Коваленко О. А.