Рішення № 81312901, 22.04.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/327/18

Провадження № 2/591/146/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.,

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 15 жовтня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у п.1.1 Статуту ПАТ КБ ПриватБанк. 17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua/terms/page/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п.3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що відповідач дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і відповідач дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п. 6.7 Договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленими Тарифами Банку, що викладені на вищевказаному сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов’язання не виконувала належним чином, у зв’язку з чим станом на 31 грудня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 15 408,11 грн., з яких: 1998,00 грн. заборгованість за кредитом, 12200,20 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 709,91 грн. – штраф (процентна складова), яку просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, справа призначена до розгляду на 27 березня 2018 року о 09 год. 30 хв.

27 березня 2018 року в зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 17 травня 2018 року о 09 год. 00 хв.

17 травня 2018 року у зв’язку з клопотанням представника позивача відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 16 липня 2018 року о 09 год.30 хв.

16 липня 2018 року в зв’язку з тим, що представник позивача та відповідач домовились про мирне врегулювання спору, та у зв’язку з клопотанням відповідача надати час для мирного врегулювання спору, розгляд справи відкладено на 27 серпня 2018 року о 10 год. 00 хв.

26 липня 2018 року відповідачем ОСОБА_2 надано на адресу суду відзив на позов, в якому зазначає, що надані банком копія анкети-заяви від 15 жовтня 2007 року, копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 31 січня 2011 року, підписані ОСОБА_2 та містять ознаки узгодження в письмовій формі умов щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу, а наданий витяг з Умов та правил надання банківських послуг відповідачем не підписаний і не доводить про досягнення між сторонами по справі домовленості на умовах визначених цим документом.

Зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами відносяться до договірних та насамперед регулюються відповідними нормами ЦК України та умовами укладеного ними договору.

Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач допустив порушення зазначених вище норм законодавства та умов договору.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредиту зазначає, що як вбачається з розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, позивачем, в односторонньому порядку, було змінено розмір погодженої сторонами річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме з 3,0 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (36,00% на рік) до 2,5% на місяць (30,00% на рік), з 2,5% на місяць (30,00% на рік) до 2,9% на місяць (34,80% на рік) та з 2,9% на місяць (34,80% на рік) до 3,6% на місяць (43,20% на рік).

Відповідач вважає, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавепь зобов’язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

При цьому, право на зміну відсоткової ставки в односторонньому порядку не є абсолютним, оскільки кредитним договором повинно бути чітко передбачено, на який розмір може збільшуватися відсоткова ставка, оскільки не зрозуміло, чому саме в такому розмірі нараховується відсоткова ставка на суму заборгованості.

Відповідач зауважує, що матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем у письмовій формі умов договору щодо процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3,6% на місяць (43,20% на рік).

Тому на думку відповідача, розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача, за спірний період розраховуються наступним чином:

Розрахунок 36, 00% річних за період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2017 року (кількість днів - 1006) на суму заборгованості 1 998,00 грн.

1 998,00 грн. х 36% х 1006/360 = 2 009,99 грн.

Згідно розрахунку позивача, загальний залишок заборгованості за процентами, станом на 31 березня 2015 року, становить 239,32 грн.

Також, згідно розрахунку позивача, за вказаний період (з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2017 року), сума погашених процентів становить 814,57 грн. (01.09.2015 року — 800.57 грн.; 31 травня 2016 року - 14,00 грн.). Тому, сплачена сума процентів повинна бути врахована при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню.

Отже, загальний залишок заборгованості за процентами, які піддягають стягненню з відповідача, за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2017 року становить: 239,32 грн. + 2 009,99 грн. - 814,57 гри. = 1 434,74 грн.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу), зазначає, що відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що є складовою договору, нараховується штраф за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів у розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій.

500 грн. + 171,64 грн. (1 998,00 грн. + 1 434,74 грн., х 5% = 171,64 грн.) = 671,64 грн.

Саме такий розмір заборгованості по штрафу вважає обґрунтованим (доведеним).

Відповідач зауважує, що з матеріалів справи вбачається, шо позивач отримав право на стягнення штрафу 28 березня 2015 року, оскільки в лютому 2015 року утворилось сальдо простроченої заборгованості за кредитом (п’ята колонка розрахунку), а згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» - щомісячний платіж до 25 числа місяця, наступного за звітним, тобто з 26 лютого 2015 року рахується 30 днів. Таким чином, перебіг спеціальної позовної давності має обчислюватись з 28 березня 2015 року, який відповідно сплив 28 березня 2016 року. Дій, що свідчили б про переривання перебігу позовної давності відповідач не вчиняла. Погашення заборгованості 01 вересня 2015 року- 800,57 грн. було здійснено банком (позивачем) самостійно, шляхом списання коштів та спрямовано на погашення заборгованості за процентами.

Тому відповідач заявляє про застосування наслідків спливу спеціальної позовної давності до вимог до стягнення штрафу.

На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором б/н від 15 жовтня 2007 року у розмірі 3 432,74 гри., яка складається з 1 998,00 грн. - заборгованості за наданим кредитом; 1 434,74 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом. У задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

27 серпня 2018 року у зв’язку з тим, що головуючий суддя Бурда Б.В. перебуває на лікарняному, розгляд справи відкладено на 19 листопада 2018 року о 10 год. 30 хв.

Згідно розпорядження Зарічного районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв’язку із звільненням судді Бурди Б.В. у відставку, вказана справа передана у провадження судді Сидоренко А.П

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 вересня 2018 року зазначену справу прийнято до провадження суддею Сидоренко А.П, призначено справу до розгляду на 19 листопада 2018 року о 10 год. 30 хв.

19 листопада 2019 року у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 11 лютого 2019 року о 16 год. 00 хв.

11 лютого 2019 року у зв’язку з відрядженням головуючого судді Сидоренко А.П., розгляд справи відкладено на 15 квітня 2019 року, о 10 год. 00 хв.

У зазначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з’явилася.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до заяви б/н від 15 жовтня 2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 11).

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (а.с.12-17).

Однак відповідачем умови договору не виконувались, в зв’язку з чим станом на станом на 31 грудня 2017 року згідно розрахунку позивача виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 15 408,11 грн., з яких: 1998,00 грн. заборгованість за кредитом, 12200,20 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 709,91 грн. – штраф (процентна складова)(а.с. 9-14).

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підписуючи 15 жовтня 2007 року заяву, відповідач вказала, що вона ознайомилася і погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також тарифами банку.

Також відповідач погодилася із процентною ставкою за користування кредитом, оскільки використавши кредитні кошти, відповідач їх періодично повертала, тобто вчиняла дії, що свідчать про згоду на запропоновані банком умови кредитування.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суду, що про зміну процентної ставки відповідача було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення, проте доказів як направлення відповідачу, так і отримання такого повідомлення нею суду не надано.

Таким чином залишаються не спростованими доводи відповідача щодо відсутності доказів про погодження з відповідачем у письмовій формі умов договору щодо процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3,6% на місяць (43,20% на рік).

За таких обставин суд погоджується з наведеним у відзиві на позовну заяву розрахунком розміру процентів відповідача та в зв’язку з цим з відповідача підлягає стягненню 1434 грн. 74 коп. боргу по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність встановлюється у один рік, зокрема щодо вимог про стягнення пені і штрафу (ст. 258 ЦК України).

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відтак, стягнути неустойку можна лише у межах строку позовної давності.

Умови і Правила надання банківських послуг, на які погодилася позичальник, не містять строку дії укладеного між сторонами кредитного договору, а тому відповідач мала обов’язок повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами до дня закінчення строку кредитування.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2017 року вбачається, що позичальник використовувала кредитні кошти за допомогою кредитної картки.

Використання кредитних коштів позичальником здійснювалось за допомогою платіжного засобу - кредитної картки:

1-ша кредитна картка – мала строк дії до 30 листопада 2014 року,

2-га кредитна картка – мала строк дії до 30 вересня 2015 року,

3-тя кредитна картка - мала строк дії по 30 вересня 2018 року.

В той же час відсутні відомості про отримання відповідачем кредитної картки зі строком дії до 30 вересня 2018 року, та представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що дані, які б свідчили, що відповідач користувалася зазначеною карткою, відсутні.

Оскільки останнє погашення заборгованості за кредитною карткою відповідачем здійснено 26 лютого 2015 року, перебіг спеціальної позовної давності має обчислюватися з 28 березня 2015 року з урахуванням умов 30-денного пільгового періоду, який сплив 28 березня 2016 року, проте з зазначеним позовом позивач звернувся 22 січня 218 року, тому позов в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягає у зв’язку із спливом річного строку звернення до суду з цими вимогами.

При цьому суд не може врахувати як обставину переривання перебігу строку позовної давності списання коштів в сумі 800 грн. 57 коп. 01 вересня 2015 року та 14 грн. 00 коп. 31 травня 2016 року, оскільки самостійне списання позивачем з рахунку відповідача грошових коштів з метою погашення заборгованості за кредитним договором, а також таке списання після спливу строку дії кредитного договору, не є дією відповідача, що свідчить про визнання ним свого боргу, і не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності, отже, позивачем пропущено позовну давність для захисту наведених цивільних прав та інтересів. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього або без його схвалення.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № б/н від 15 жовтня 2007 року у розмірі 3432 грн. 74 грн., яка складається з: 1998 грн. 00 коп. - заборгованості за наданим кредитом; 1434 грн. 74 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом. У задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 391 грн. 64 коп. (1762 грн. 00 коп. х 22,2%: 100 = 391, 64 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1998 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом та 1434 грн. 74 коп. боргу по відсоткам за користування кредитом, а всього 3432 грн. 74 коп., та судовий збір в сумі 391 грн. 64 коп.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне судове рішення виготовлене 22 квітня 2019 року.

Суддя А.П. Сидоренко