Вирок № 81312836, 19.04.2019, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1789/17

В И Р О К 1-кп/576/38/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.19 Глухівський міськрайсуд Сумської області

в складі головуючого судді: Сапона О.В.,

з участю секретаря: Самойленко О.В.,

прокурора: Пашкіна С.В.,

захисника: Сомок О.А.,

потерпілого: ОСОБА_2,

обвинувачуваного: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальну справу № 12017200070000391 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сосонівка Глухівського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта професіно-технічна, працюючого фізчиною особою-підприємцем, одруженого, раніше не судимого,проживаючого: АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

09 травня 2017 року близько 22 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099» реєстраційний знак транспортного засобу - НОМЕР_1, рухаючись в м. Глухові по вул. Терещенків у напрямку вул. Суворова, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який переходив проїзну частину біля будинку № 23 по вул. Терещенків. Внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої гомілки в середній третині зі зміщенням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я більше 21 дня і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині не визнав та пояснив, що 09.05.2017 р. він у м. Глухові на своєму автомобілі ВАЗ 21099 р/знак НОМЕР_1, надавав послуги перевезення пасажирів на таксі. Близько 22 год. 30 хв. він забрав біля старого банку дівчину, яка сіла на заднє сидіння автомобіля і вирушив на вул. Березовського. Проїжджаючи по вул. Терещенків у бік вул. Суворова, він побачив у світлі фар силует пішохода, який переходив дорогу звичайним кроком у бік будинку № 23. Коли він доїхав до середини цього будинку, то пішохода на дорозі він уже не бачив. Але доїхавши до дерев, де було темно, несподівано він відчув удар у лобове скло автомобіля та побачив пішохода, який відскочив уперед. Удар прийшовся у праву передню частину автомобіля. Після удару він одразу застосував гальмування. До удару він рухався зі швидкістю приблизно 40 км/год. на ближньому світлі фар. Після зупинки він підійшов до потерпілого, який скаржився на біль у нозі. Зазначає, що потерпілий був п'яний, бо від нього був чутний запах алкоголю. Одразу на місце підійшла якась жінка, яка питала у потерпілого, де він проживає, щоб покликати його родичів. Далі він викликав швидку та поліцію, залишаючись на місці пригоди. Таким чином, підсудний повністю заперечує свою вину у вчиненні ДТП, покладаючи за нього вину на самого потерпілого, який несподівано вискочив на дорогу.

Хоча підсудний ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України не визнав, однак суд вважає, що його вина в цьому злочині повністю доведена зібраними в справі доказами:

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 09.05.2017 р. протягом дня він з батьком випили 0,5 л горілки на двох, але стан його був адекватний і він перебував в стані легкого алкогольного сп'яніння. Ввечері він відвів дитину додому й планував йти в центр міста, де відбувались урочистості з нагоди Дня Перемоги. Вийшовши з будинку, він перейшов дорогу в сторону магазину. Після цього став переходити дорогу у бік будинку № 23 по вул. Терещенків. Підійшовши до краю дороги, він подивився по сторонам та побачив, що за аптечним складом горіли ліхтарі автомобіля, що рухався у його сторону. З огляду на відстань та швидкість із якою рухався автомобіль, він зрозумів, що перейти дорогу буде безпечно. Місце, де він переходив дорогу, було добре освітлене, а ширина дороги була приблизно метрів 7. Коли він почав рух по дорозі, то автомобіль знаходився від нього десь за метрів за 50-80. Однак, коли він пройшов метрів п'ять по дорозі, то відчув, що машина вже близько, але думав, що водій його бачить і встигне на нього зреагувати та об'їхати. Але потім він відчув удар і втратив свідомість. Прийшовши до тями, побачив водія, який просив не рухатись та відчув біль у нозі. Далі до нього підійшла дівчина, яка питала де живуть його батьки, щоб їх покликати, а водій викликав швидку та поліцію.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 09.05.2017 р. чергував у складі слідчої групи у Глухівському відділі поліції та виконував функції спеціаліста. Вночі він виїхав у складі групи на дорожньо-транспортну пригоду по вул. Терещенків. На місці пригоди потерпілого уже не було, а стояв автомобіль марки «ВАЗ» з пошкодженнями лобового скла з пасажирської сторони. Він проводив фотозйомку місця пригоди. На вулиці були влаштовані і працювали ліхтарі, проте їх світло до місця пригоди не діставало, у зв'язку з чим він використовував при огляді ліхтар. Свідок ОСОБА_6 у суді надала свідчення про те, що вона 09.05.2017 р. пізно ввечері поверталась додому на таксі. Сіла вона на заднє пасажирське сидіння зі сторони пасажира. Коли проїздили по вул. Терещенків, біля магазину автомобіль різко зупинився і вона почула одразу звук удару. Що трапилось, не бачила, оскільки під час руху автомобіля гралась на телефоні. Потім вона побачила, що у автомобілі було пошкоджене лобове скло з боку пасажира та побачила людину, яка лежала на дорозі.

Протоколом огляду місця події від 09.05.2017 р. з додатками до нього зафіксовані обставини ДТП, що трапилась на проїжджій ділянці дороги по вул. Терещенків в м.Глухові неподалік будинку № 23. При огляді місця події були зафіксовані загальний вигляд місця ДТП, розташування автомобіля, плями крові, сліди гальмування, наявність пошкоджень на автомобілі та ін.

Із висновку експерта від 30.05.2017 р. вбачається, що на момент огляду автомобіля, що належить обвинуваченому, всі його системи, що впливають на безпеку руху, були справними. Також експерт вказав, що під час дослідження були виявлені деякі механічні зовнішні пошкодження і потертості пило брудних нашарувань, що розташовані під кутом близько 11 годин. Із протоколів проведення слідчих експериментів із схемами до них від 07.07.2017 року та від 08.11.2018 р. вбачається, що під час проведення цих слідчих дій потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачуваний ОСОБА_3 на місці указали та продемонстрували обставини ДТП, яке мало місце 09 травня 2017 року близько 22 год. 30 хв. на вул.Терещенків в м.Глухові. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 27.07.2017 р. у потерпілого було виявлено ряд тілесних ушкоджень, переважного з правого боку, що утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Тілесне ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої гомілки в середній третині зі зміщенням спричинило короткочасний розлад здоров'я більше 21 дня і відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи від 25.09.2017 р. в даній дорожній обстановці підсудний ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. Він мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода і в його діях вбачається порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху, яке є у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини суд розцінює критично, як обраний ним спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності і його твердження щодо обставин ДТП повністю спростовуються дослідженими в справі доказами - показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протоколами слідчих дій, висновками судових експертиз.

Так, показаннями потерпілого, свідків та протоколом огляду місця події підтверджується той факт, що ДТП сталася на проїжджій частині дороги. (Даний факт також не оспорюється і стороною захисту).

А протоколами слідчих експериментів були отримані дані щодо швидкості автомобіля та встановлена мінімальна відстань з якої обвинувачений міг розгледіти силует пішохода, а також інші дані щодо обставин ДТП.

При цьому, висновок проведеної по справі автотехнічної експертизи від 25.09.2017 року якими підтверджується вина підсудного ОСОБА_3 в даній ДТП, ґрунтуюється на аналізі всіх отриманих під час досудового слідства доказів - виявлених на тілі потерпілого тілесних ушкоджень, їх характеру та локалізації; виявлених слідів ДТП на автомобілі, по виявлених слідах на місці події, а також на підставі вихідних даних отриманих під час проведення слідчих експериментів як із обвинувачуваним, так і із потерпілим по справі. Тобто, цей висновок зроблений на підставі повного та комплексного аналізу сукупності всіх інформативних ознак та слідів ДТП. Цей висновок містить відповідне наукове обґрунтування, а тому у суду не виникає жодних сумнівів щодо правильності та об'єктивності проведеної по справі вищевказаної експертизи.

Представлений же стороною захисту свідок ОСОБА_7 суді лише показала, що 09.05.2017 р. вона десь о 22 год. проходячи повз будинок № 23 по вул. Терещенків, вона побачила, що якийсь автомобіль обганяв іншу машину і у світлі його фар вона побачила лисого хлопця, який стояв біля пам'ятнику на стороні будинку по вул. Терещенків. Далі вона почула звук розбитого скла і звук гальмування коліс. Озирнувшись одразу як тільки почула звук, вона побачила, як людина впала боком на автомобіль. Однак, ці свідчення жодним чином не спростовують фактичні обставини справи встановлені судом.

При цьому, в судовому засіданні навіть сам обвинувачуваний не заперечував того факту, що рухаючись по вул.Терещенків він побачив у світлі фар силует пішохода, який переходив дорогу звичайним кроком. Тобто, сам обвинувачуваний підтвердив, що керуючи автомобілем він об'єктивно виявив небезпеку для руху, а відтак мав діяти відповідно до вимог п.12.3 ПРД України.

При призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який є необережним злочином невеликої тяжкості, дані про особу обвинувачуваного, який має постійну роботу, характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має похилий вік. Враховуючи викладене, а також приймаючи позитивні дані про особу обвинуваченого, суд не вбачає з боку ОСОБА_3 високих ризиків вчинення повторних злочинів чи такого високого рівня небезпеки для суспільства, щоб тримати його в умовах ізоляції чи обмеження волі, а тому вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових злочинів є покарання у виді штрафу без позбавлення обвинувачуваного права керування транспортними засобами.

Вирішуючи заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової та моральної шкоди суд виходить з того, що за змістом ст.ст. 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. А згідно ч.5 ст.1887 ЦК України у випадку спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки, така шкода відшкодовується незалежно від наявості вини. Тому заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3 18368 грн. майнової шкоди спричиненої злочином шкоди повністю підтверджується представленими чеками про придбання ліків, а необхідність їх придбання для лікування саме від травм отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди підтверджується як виписками з медичних карток, так і листками непрацездатності.

Також суд вважає, що потерпілий зазнав і моральних збитків, безпосередньо пов'язаних з завданням йому фізичного болю та тілесних ушкоджень обвинуваченим. Потерпілий переніс серйозне лікування, яке продовжувалось на протязі тривалого часу. У зв'язку з чим, потерпілий зазнав сильних душевних страждань.

Однак враховуючи характер скоєного правопорушення, що ОСОБА_3 вчинив злочин з необережності, а також зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань потерпілого і виходячи із засад розумності та справедливості, суд оцінює розмір заподіяної потерпілому моральної шкоди в сумі 15000 грн., які необхідно стягнути з обвинувачуваного на користь потерпілого ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.1167 ЦК України.

Також суд визнає обґрунтованим і заявлений прокурором позов про стягнення з підсудного 3080 грн 28 коп. коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2. Так, відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а розмір цих витрат підтверджується відповідною довідкою-розрахунком. Відповідно до ст. 124 КПК України із підсудного ОСОБА_3 на користь держави необхідно стягнути 1484 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.

Речовим доказом по справі: автомобілем «ВАЗ 21099» реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_1, необхідно дозволити власнику ОСОБА_3 використовувати його за призначенням.

Обирати у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу суд підстав не вбачає. .

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_3 не обирати. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 18368 грн. майнової шкоди та 15000 грн. моральної шкоди. Всього 33368 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Глухівської міської ради 3080 грн. 28 коп. витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Стягнути з ОСОБА_3 1484 грн. судових витрат. Речовим доказом по справі: автомобілем «ВАЗ 21099» реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_1, - дозволити ОСОБА_3 використовувати його за призначенням, а накледений на цей автомобіль арешт - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція в Сумський апеляційний суд через Глухівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ