Ухвала суду № 81311260, 19.04.2019, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1254/18

Провадження № 1-кс/324/415/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

за участю прокурора Худзій Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_2, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081350000139 29 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

18 квітня 2019 року до Пологівського районного суду Запорізької області надійшло зазначене клопотання, погоджене прокурором Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області юристом 1 класу ОСОБА_2, про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності, а саме: на жилий будинок в розмірі 1/1 частки власності, розташований за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Каховська,19 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 32708323101), шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_3, будучи директором ТОВ ВО «Променергосервіс» (код за ЄДРПОУ 39183950), посада якого пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являючись службовою особою, переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме бюджетними коштами, маючи корисливі мотив та мету, діючи за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами, достовірно знаючи, що частина будівельних робіт по об’єкту будівництва «Реконструкція КУ Пологівський районний будинок культури Пологівської районної ради Запорізької області за адресою: м.Пологи, вул.Героя України ОСОБА_4, буд.7» на суму 74783,88 грн. не виконана, після зарахування на розрахунковий рахунок ТОВ ВО «Променергосервіс» зазначених бюджетних коштів, заволодів ними та в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши майнову шкоду відділу культури і туризму Пологівської РДА на зазначену суму. ОСОБА_5 кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами за наступних обставин.

Так, за результатами проведення процедури публічної закупівлі 14 червня 2017 року між відділом культури і туризму Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (замовник) та ТОВ ВО «Променергосервіс» (підрядник) укладено Договір підряду на капітальне будівництво №5, згідно з яким замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельних робіт по об’єкту «Реконструкція КУ Пологівський районний будинок культури Пологівської районної ради Запорізької області за адресою: м.Пологи, вул.Героя України ОСОБА_4, буд.7». Початок виконання будівельних робіт – 03 липня 2017 року, закінчення будівельних робіт – до 31 грудня 2017 року. Загальна вартість робіт за даним договором з врахуванням Додаткової угоди становить 2063978,38 грн.

Після виконання будівельних робіт складені ОСОБА_5 приймання виконаних робіт форми КБ-2в, а також Довідки вартості виконаних робіт та затрат форми КБ-3, які стали підставою для проведення оплати виконання робіт, зокрема, ОСОБА_5 №3-1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18 грудня 2017 року за грудень 2017 року на об’єкті: «Реконструкція КУ Пологівський районний будинок культури Пологівської районної ради Запорізької області за адресою: м.Пологи, вул.Героя України ОСОБА_4, буд.7», де вказано перелік виконаних будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів на загальну суму 287326,09 грн., та ОСОБА_5 №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29 серпня 2017 року за серпень 2017 року на об’єкті: «Реконструкція КУ Пологівський районний будинок культури Пологівської районної ради Запорізької області за адресою: м.Пологи, вул.Героя України ОСОБА_4, буд.7», де вказано перелік виконаних будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів на загальну суму 375331,23 грн.

ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в підписано замовником в особі ОСОБА_6, підрядником в особі ОСОБА_3 шляхом проставляння факсимільного відтворення підпису за допомогою засобу механічного копіювання та інженером технічного нагляду ОСОБА_7

В подальшому відповідальними службовими особами відділу культури і туризму Пологівської РДА на підставі завідомо неправдивих офіційних документів - актів форми КБ-2в - №2 від 29 серпня 2017 року, №3 від 18 грудня 2017 року засвідчених інженером з технічного нагляду ОСОБА_7, а також Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та затрат форми КБ-3 за серпень 2017 року від 29 серпня 2017 року та №3 за грудень 2017 року від 18 грудня 2018 року, підписані ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які мали всі необхідні реквізити і підтверджували факти, що мають юридичне значення, та за формою оформлені правильно, були складені платіжні доручення №246 від 29 серпня 2017 року на суму 375331,23 грн та №513 від 18 грудня 2017 року на суму 287326,09 грн, згідно з якими перераховано на розрахунковий рахунок TOB ВО «Променергосервіс» №26007055712297, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» бюджетні кошти в загальній сумі 579621,64 грн.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №554-18 від 14 грудня 2018 року, вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором підряду на капітальне будівництво №5 від 14 червня 2017 року на об’єкті будівництва: «Реконструкція КУ Пологівський районний будинок культури Пологівської районної ради Запорізької області за адресою: м.Пологи, вул.Героя України ОСОБА_4, буд.7», відповідно до ОСОБА_5 №3-1 приймання виконаних будівельних робіт від 18 грудня 2017 року за грудень 2017 року, складає – 195373,61 грн. (прямі затрати). Різниця в вартості між ОСОБА_5 №3-1 приймання виконаних будівельних робіт від 18 грудня 2017 року за грудень 2017 року з вартістю фактично виконаних будівельних робіт, (за прямими витратами) складає – 64161,49 грн.

Вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором підряду на капітальне будівництво №5 від 14 червня 2017 року на об’єкті будівництва: «Реконструкція КУ Пологівський районний будинок культури Пологівської районної ради Запорізької області за адресою: м.Пологи, вул.Героя України ОСОБА_4, буд.7», відповідно до ОСОБА_5 №2 приймання виконаних будівельних робіт від 29 серпня 2017 року за серпень 2017 року, складає – 309464,15 грн. (прямі затрати). Різниця в вартості між ОСОБА_5 №2 приймання виконаних будівельних робіт від 29 серпня 2017 року за серпень 2017 року з вартістю фактично виконаних будівельних робіт, (за прямими витратами) складає – 10622,39 грн.

Загальна різниця в вартості між ОСОБА_5 №3-1 приймання виконаних будівельних робіт від 18 грудня 2017 року за грудень 2017 року та ОСОБА_5 №2 приймання виконаних будівельних робіт від 29 серпня 2017 року за серпень 2017 року з вартістю фактично виконаних будівельних робіт, (за прямими витратами) складає – 74783,88 грн. (нестача).

В подальшому вказаними грошовими коштами в сумі 74783,88 грн. ОСОБА_3 заволодів та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду відділу культури і туризму Пологівської РДА на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи директором ТОВ ВО «Променергосервіс» (код за ЄДРПОУ 39183950), посада якого пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являючись службовою особою, переслідуючи злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотив та мету, діючи за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами, достовірно знаючи, що за ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт №3-1 від 18 грудня 2017 року за грудень 2017 року, фактично не виконані роботи та не витрачені будівельні матеріали 64161,49 грн., знаходячись у не встановленому слідством місці вніс в офіційний документ – ОСОБА_5 №3-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 18 грудня 2017 року форми КБ-2в, яка передбачена ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», завідомо неправдиві відомості про виконання вищевказаних робіт та витрачених будівельних матеріалах у повному обсязі на загальну суму 64161,49 грн. Після чого, зазначений документ ОСОБА_3, знаходячись у не встановленому слідством місці, підписав шляхом факсимільного відтворення власного підпису за допомогою механічного засобу копіювання. На підставі вказаного ОСОБА_5 ОСОБА_3, знаходячись у не встановленому слідством місці, за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами, склав Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат №3 за грудень 2017 року від 18 грудня 2017 року форми КБ-3, яка передбачена ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», де зазначив загальну суму вартості виконаних будівельних робіт 287326,09 грн., в тому числі і вартість фактично не виконаних робіт в сумі 64161,49 грн., яку також підписав шляхом факсимільного відтворення власного підпису за допомогою механічного засобу копіювання.

В подальшому вказаний ОСОБА_5 №3-1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 18 грудня 2017 року форми КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат №3 за грудень 2017 року від 18 грудня 2017 року форми КБ-3 надано до відділу культури і туризму Пологівської РДА для проведення оплати згідно з платіжним дорученням №513 від 18 грудня 2017 року.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи директором ТОВ ВО «Променергосервіс» (код за ЄДРПОУ 39183950), посада якого пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являючись службовою особою, переслідуючи злочинний умисел, направлений на службове підроблення, маючи корисливі мотив та мету, діючи за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами, достовірно знаючи, що за ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт №2 від 29 серпня 2017 року за серпень 2017 року, фактично не виконані роботи та не використані будівельні матеріали на суму 10622,39 грн., знаходячись у не встановленому слідством місці вніс в офіційний документ – ОСОБА_5 №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року від 29 серпня 2017 року форми КБ-2в, яка передбачена ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», завідомо неправдиві відомості про виконання вищевказаних робіт у повному обсязі на загальну суму 10622,39 грн. Після чого зазначений документ ОСОБА_3, знаходячись у не встановленому слідством місці, підписав шляхом факсимільного відтворення власного підпису за допомогою механічного засобу копіювання. На підставі вказаного ОСОБА_5 ОСОБА_3, знаходячись у не встановленому слідством місці, за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами, склав Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за серпень 2017 року від 29 серпня 2017 року форми КБ-3, яка передбачена ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», де зазначив загальну суму вартості виконаних будівельних робіт 375331,23 грн., в тому числі і вартість фактично не виконаних робіт в сумі 10622,39 грн., яку також підписав шляхом факсимільного відтворення власного підпису за допомогою механічного засобу копіювання.

В подальшому вказаний ОСОБА_5 №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року від 29 серпня 2017 року форми КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за серпень 2017 року від 29 серпня 2017 року форми КБ-3 надано до відділу культури і туризму Пологівської РДА для проведення оплати згідно з платіжним дорученням №246 від 29 серпня 2017 року.

Інформація про зазначені кримінальні правопорушення 29 травня 2018 року і 13 березня 2019 року була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081350000139 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, та було розпочато досудове розслідування.

Старший слідчий також зазначив у клопотанні, що 13 березня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Станом на 17 квітня 2019 року завдана майнова шкода ОСОБА_3 не відшкодована.

17 квітня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_3 потерпілою юридичною особою відділом культури і туризму Пологівської РДА заявлено цивільний позов про стягнення заподіяної майнової шкоди в розмірі 74783,88 грн.

Згідно Інформаційної довідки №164013267 від 18 квітня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за ОСОБА_3 на праві приватної власності зареєстровано жилий будинок в розмірі 1/1 частки власності, розташований за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Каховська,19.

Старший слідчий обґрунтовує клопотання про арешт майна пунктом 4 ч.2 ст.170 КПК України, яким передбачено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення; ч.6 ст.170 КПК України, якою передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Старший слідчий у клопотанні наголошує, що по даному кримінальному провадженню нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_3, тимчасово не вилучалося, однак є ризик того, що вказане майно з метою його приховання може бути ним реалізовано іншим особам. У зв’язку з цим просив проводити розгляд даного клопотання без повідомлення підозрюваного ОСОБА_3 та/або його захисника на підставі ч.2 ст.172 КПК України та з посиланням на ст.ст.40, 131,132, 170,171 КПК України накласти арешт на зазначене майно.

Прокурор Худзій Є.А. в судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна і просив задовольнити його з зазначених у ньому підстав. Пояснив суду, що підозра, пред’явлена ОСОБА_3 за ст.191 ч.3 Кк України, обґрунтована висновками експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, якими визначений розмір нестачі 74783,88 грн., поясненнями представника потерпілої особи і свідків, пред’явленим цивільним позовом. При цьому прокурор зазначив, що наразі у даному кримінальному провадженні проводиться судово-економічна експертиза на підтвердження розміру шкоди, спричиненої злочином.

На задоволення клопотання слідчого, яке підтримано прокурором, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, дане клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного, який є власником зазначеного у клопотанні майна, та без його захисника.

Вислухав у судовому засіданні прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим не дотримані.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у його задоволенні.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, про що наголошується у Рішенні Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції». Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов'язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Однак, з клопотання старшого слідчого вбачається, що він не дотримався вищезазначених вимог Закону.

Так, при розгляді клопотання встановлено, що в провадженні Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081350000139 29 травня 2018 року і 13 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Згідно п.3 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Отже, оскільки старший слідчий обґрунтовує арешт майна п.4 ч.2 ст.170 КК України, він повинен довести наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 за ст.ст.191 ч.3, 366 ч.2 КК України.

Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, а саме привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Жодній особі, окрім ОСОБА_3, не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Зважаючи на викладене, твердження старшого слідчого «діючи за попередньою змовою з не встановленими в ході досудового розслідування особами» не знайшло свого об’єктивного підтвердження в ході розгляду клопотання про арешт майна, тому розцінюється судом не інакше як припущення.

В клопотанні також зазначено, що 13 березня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, однак в якості доказів долучено копію повідомлення про підозру від 13 березня 2019 року, вручену ОСОБА_3 відповідно до підпису 19 квітня 2019 року о 19.26 годині (а.с.18), що, зважаючи на надходження вказаного клопотання з додатками до суду 18 квітня 2019 року, виключає можливість такого вручення і не дає змоги суду встановити дійсні обставини клопотання в цій частині.

Згідно п.4 і п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 17 квітня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_3 потерпілою юридичною особою – відділом культури і туризму Пологівської РДА – заявлено цивільний позов про стягнення заподіяної майнової шкоди в розмірі 74783,88 грн.

Згідно Інформаційної довідки №164013267 від 18 квітня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за ОСОБА_3 на праві приватної власності зареєстровано жилий будинок в розмірі 1/1 частки власності, розташований за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Каховська,19 (а.с.17).

Проте, додані до клопотання старшого слідчого матеріали не містять даних про дійсну вартість майна, на яке має бути накладений арешт. Прокурор в судовому засіданні також не надав суду таких відомостей.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Дослідивши письмові докази, додані до клопотання, а саме: витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження №42018081350000139 від 29 травня 2018 року; копію повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 13 березня 2019 року; копію висновку експерта №554-18 від 14 грудня 2018 року; копію позовної заяви про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення від 17 квітня 2019 року; копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1; копію Інформаційної довідки №164013267 від 18 квітня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, враховуючи, що у клопотанні старшого слідчого про накладення арешту на майно не доведено обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3, не вказано вартість майна, на яке має бути накладено арешт, що позбавляє суд можливості оцінити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, тому суд дійшов висновку, що у клопотанні старшого слідчого про арешт майна слід відмовити відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, оскільки особа, що подала клопотання, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.132, 170-173, 309, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складений 19 квітня 2019 року.

Слідчий суддя: Кацаренко І.О.