Ухвала суду № 81309008, 12.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

12 квітня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А., за участю:

секретаря судового засідання Шишляннікова О.В.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника - адвоката Косяченка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120150406660001664, внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120150406660001664, внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що на підставі договору дарування від 07.07.2018 року їй на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2018 року було накладено арешт на вказану квартиру. Вона, заявник, вважає, що арешт накладено необґрунтовано та у подальшому застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки слідчим не було вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, а саме при обґрунтуванні свого клопотання про накладення арешту на зазначену квартиру слідчий лише послався на той факт, що в минулому право власності на вказану квартиру було також зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фігурують у розслідуванні заволодіння шляхом шахрайства квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, клопотання про арешт належного їй, заявнику, як добросовісному набувачу, слідчим заявлено передчасно, без встановлення хоча б первинних відомостей про обставини справи, що позбавило слідчого суддю при розгляді клопотання можливості об'єктивно оцінити необхідність застосування арешту майна у даному кримінальному провадженні. Крім того, ще восени 2018 року нею було органу досудового розслідування всі необхідні свідчення щодо обставин набуття у власність арештованого майна. Подальше застосування арешту належної їй квартири суттєво обмежує її у здійсненні права власності та не дозволяє зареєструвати своє місце проживання у вказаній квартирі.

Тому заявник просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2018 року у кримінальному провадженні № 120150406660001664 від 01.10.2015 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Заявник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Косяченко К.В., в судовому засіданні клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши заявника та її представника, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження № 120150406660001664 від 01.10.2015 року, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 120150406660001664 від 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2018 року накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 07.07.2018 року.

За статтею 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, котрий застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за котрих жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки заявником було доведено, що арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, накладено необґрунтовано, зазначений захід забезпечення кримінального провадження суттєво порушує права заявника як добросовісного набувача та на теперішній час відпала потреба в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, а тому арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 171, 174, 369-372, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2018 року у кримінальному провадженні № 120150406660001664 від 01.10.2015 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, право власності на котру зареєстровано за ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.