
Справа № 175/3057/14-ц
(2-др/199/6/19)
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
Іменем України
16 квітня 2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді: Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська питання про винесення додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Катерини Володимирівни, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зобов'язання державного реєстратора скасувати запис та реєстрацію права власності, визнання права власності осіб на нерухоме майно незаконним та його скасування,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1, звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення, зазначивши, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Катерини Володимирівни, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зобов'язання державного реєстратора скасувати запис та реєстрацію права власності, визнання права власності осіб на нерухоме майно незаконним та його скасування, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач просить ухвалити додаткове рішення за позовними вимогами щодо визнання права власності ОСОБА_2. і ОСОБА_3. на земельну ділянку і будинок, розташовані в АДРЕСА_1 незаконним та його скасування, оскільки у мотивувальній частині рішення відсутнє обґрунтування підстав щодо задоволення чи відмови у задоволенні вказаних вимог.
У судове засідання сторони згідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК Українине викликались.
Як встановлено в п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до нього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2019 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Катерини Володимирівни, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зобов'язання державного реєстратора скасувати запис та реєстрацію права власності, визнання права власності осіб на нерухоме майно незаконним та його скасування, було відмовлено в задоволенні позову.
Під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання щодо позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ј частини будинку та ј частини земельної ділянки розташованих у АДРЕСА_1, запис про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ДМНО Петренко Катериною Володимирівною за номерами 17416331; 174166265; 17413234; 17413220.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно зіст.325ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1ст. 181 ЦК України).
Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, проте, такого засобу захисту права як визнання незаконним права власності та скасування права власності, законом не передбачено.
На підставі викладеного судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання права власності ОСОБА_2. і ОСОБА_3. на земельну ділянку і будинок, розташовані в АДРЕСА_1 незаконним та його скасування.
Тому, на підставі викладеного, керуючись ст.16 ЦК України, ст.ст. 259,260,270 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
У позовних вимогах ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Катерини Володимирівни, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності осіб на нерухоме майно незаконним та його скасування, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 81308433, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 16.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/3057/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: