Рішення № 81308193, 22.04.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа: № 200/1898/19

№ 2/200/936/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі: головуючого - судді Томаш В.І., при секретарі - Кузьминої С.Д., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Грицай В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» «про зобов'язання вчинення дій», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом та просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29 м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) подати відносно ОСОБА_1 до органу Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок форми 1ДФ за 4 квартал 2015 року в частині віднесення суми прощеного (анульованого) боргу у розмірі 997 330,05 грн. до податкового розрахунку за ознакою доходу «127» (інші доходи) та стягнути з АТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,4 грн..

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд їх задовольнити. В останнє судове засіданні позивач не з'явився, від імені якого в судовому засіданні приймав участь представник позивача ОСОБА_2, яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Грицай В.О. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Відповідачу було запропоновано надати відзив на позов, але відзиву в строки зазначені судом в ухвалі відзив на позов не надано. В судовому засіданні, 02.04.2019 року представник Відповідача підтвердив, що відзив подаватись не буде, пояснення надаються тільки в усному порядку. Але, через канцелярію суду все ж таки подано відзив, без клопотання поновити пропущені строки та приєднання відзиву до матеріалів справи, відповідно з зазначених підстав суд приймає відзив.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином був сповіщений, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухав поясненням сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: Запорізьке шосе, 40/436 в м. Дніпро, що підтверджується довідками адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області. Відповідно враховуючи, те що спір виник між позивачем, який є споживачем послуг відповідача за кредитним договором, є всі підстави для розгляду справи за місцем проживання позивача, що за підсудністю відноситься до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позовних вимог, позивач в позовній заяві посилалася на те, що 31 січня 2007 року між, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було укладено Договір кредиту № 42.07-07/026, відповідно до якого відповідач надав у тимчасове платне користування грошові кошти (кредит) на наступних умовах:

-Валюта кредиту - долари США;

-Сума кредиту - 118 500, 00 доларів США;

-Строк погашення кредиту - 30 січня 2027 року;

-Процентна ставка за користування кредитними коштами - 13,2% річних.

06 травня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін № 4 до Договору кредиту. Умовами цього Договору про зміну сторони передбачили, окрім іншого, можливість здійснення відповідачем анулювання (прощення) боргу у сумі 66 655, 98 доларів США (тіло кредиту) та 35 476, 13 доларів США (проценти за користування кредитними коштами). При цьому, датою можливого анулювання визначено п'ятнадцятий календарний день після дати виконання позичальником певних умов за Договором про зміну - здійснення платежів, передбачених п. 3.2.1 та п. 3.5.. 10 грудня 2015 року позивачем здійснено останній платіж за Договором про зміну у сумі 5 805, 00 доларів США. Будь-яких повідомлень від Банку про належне виконання зобов'язань та здійснення у зв'язку з цим одностороннього правочину з прощення боргу, до Позивача не надходило. У відповідь на запит Позивача, 27 січня 2016 року Відповідачем надано Довідку № 101-186/96-1101 про повне погашення заборгованості за Договором кредиту 26.01.2016 року.

Договір про зміну містив умови про можливість здійснення прощення боргу Відповідачем у певній сумі, в залежності від належного виконання позивачем свої зобов'язань за цим Договором про зміну, але очевидно, що, отримавши 27 січня 2016 року Довідку від Відповідача з формулюванням «погашення боргу 26.01.2016 року», Позивач жодним чином не мав змоги трактувати дії Відповідача як односторонній правочин з прощення боргу.

Позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що відповідачем безпідставно визначено та подано до органу Державної фіскальної служби України - ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області розрахунок форми №1ДФ за 4 квартал 2015 року щодо віднесення сум прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку за ознакою доходу «126», внаслідок чого у позивача, як платника податків, виник обов'язок з обов'язкового подання в установлені строки податкової декларації та сплати податку з доходів, отриманих ним як додаткове благо.

Позивач вважає, що вище вказані дії відповідача призвели до проведення контролюючим органом в період з 12.10.2017р. по 17.10.2017р., документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 як платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих як додаткове благо, за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р..

В результаті перевірки складено Акт від 24.10.2017р., з якого вбачається, що Відповідачем надано до контролюючого органу та підтверджено інформацію про суму нарахованого та виплаченого доходу за ознакою доходу «126» у вигляді анулювання основної кредитної заборгованості у сумі 1 530 720, 05 гривень. На підставі зазначеного Акту від 24.10.2017р. контролюючим органом прийнято:

- повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року за №0017731304 відповідно до якого, на підставі Акту від 24.10.2017 року за вих. №17833/04-36-1304, встановлено порушення абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України та застосовано штрафні санкції на підставі абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2 ПК України за №2755-VI від 02.12.2010 року у зв'язку з цим згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 ПК України та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2, . «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 58.3 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 ПК України за №2755-VI від 02.12.2010 року, збільшено грошове зобов'язання за платежем податок за доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування в розмірі 305413, 21 гривня та штраф в розмірі 76353,30 гривень;

- повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року за №0017741304 відповідно до якого, на підставі Акту від 24.10.2017 року за вих. №17833/04-36-1304, встановлено порушення п.п. 1.2 п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за №2755-VI від 02.12.2010 року та застосовано штрафні санкції на підставі абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2 ПК України за №2755-VI від 02.12.2010 року у зв'язку з цим згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 ПК України та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2, п.п. 1.2 п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 58.3 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 ПК України за №2755-VI від 02.12.2010 року, збільшено грошове зобов'язання за платежем Військовий збір 11011000 в розмірі 22951,61 гривень та штраф в розмірі 5373,92 гривень;

- повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року за №0017751304 відповідно до якого нараховано штраф у розмірі 170,00 гривень.

Позивач вважає, що з правовідносин з відповідачем жодного додаткового блага в розумінні приписів Податкового кодексу України він не отримував, прощення (анулювання) боргу Відповідачем відбулося без належного повідомлення Позивача, підписання Договору про зміну до Договору кредиту з умовою про можливе здійснення Відповідачем прощення боргу не свідчить про належне повідомлення платника податків про факт прощення боргу в розумінні пп д) п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України.

В суді знайшли своє підтвердження, що відповідачем порушено наступні норми:

Відповідно до Закону України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 07.05.2015 року, внесено зміни до Податкового кодексу України в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Згідно до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності». Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 року.

Дія абзацу першого пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 року.

Станом на 01 січня 2014 року офіційний курс долару США становив 7,993 гривні за один долар США.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України, згідно із п. 164.1 ст. 164 якого загальний оподатковуваний дохід платника податку - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Також відповідно до положень Податкового кодексу України, банк як кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, під ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

З врахуванням вищевикладеного, сума тіла кредиту, яка була прощена Позивачу Банком та яка підлягає включенню до складу оподатковуваного доходу як додаткове благо (ознака доходу «126»), підлягає наступному розрахунку:

66 655,98 доларів США *7,993гривень=532 781,00 гривень, враховуючи розмір тіла кредиту на дата аналювання прощення боргу 1 530 720, 05 гривень, сума яка підлягає декларуванню становить курсову різницю в розмірі 997 939, 05 гривен.

З огляду на те, що прощення (анулювання) частини кредиту було здійснено банком відповідно до положень Податкового кодексу України за його самостійним рішенням, не було пов'язане з процедурою банкрутства, а також до закінчення строку позовної давності, Банк, як податковий агент, повинен був визначити та відобразити в податковому розрахунку суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, під ознакою доходу «127» (Інші доходи) у сумі 997 939, 05 гривень (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 11 копійок (курсова різниця).

Відповідно, Відповідачем невірно застосовано норми Податкового кодексу України, а також безпідставно визначено та подано до органу Державної фіскальної служби України розрахунок форми № 1ДФ в частині віднесення сум прощеного (анульованого) боргу за Договором про спрощення до податкового розрахунку за ознакою доходу «126».

ДФСУ у листі від 07.09.2015 р. №8481/Б/99-99-17-03-03-14 зазначила: «не вважається додатковим благом сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в інвалюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Ці норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 01.01.2014 року. Також ця норма поширюється й на операції з прощення кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 року».

Відповідно до ст.ст.11,13,14Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Суд дає критичну оцінку доводам відповідача, висловлені ним в судовому засіданні щодо невизнання позовних вимог позивача та його представника, оскільки вони є голослівними, безпідставними та недоведеними і спростовуються стабільними поясненнями позивача та його представника, наданими ними письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності. Суд вважає, що позивачем належним чином виконуються умови укладеного з відповідачем кредитного договору. Відповідач своєю поведінкою та діями в свою чергу намагається всіляко порушити права та інтереси позивача по справі.

Судом встановлено порушення відповідачем умов договору, вимог закону що та вчинив дій, якими порушено права позивача, відповідно є всі підстави зобов'язати Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» подати відносно ОСОБА_1 до органу Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок форми 1ДФ за 4 квартал 2015 року в частині віднесення суми прощеного (анульованого) боргу у розмірі 997330,05 грн. до податкового розрахунку за ознакою доходу «127» (інші доходи).

Крім цього на підставі п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача оплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 768,40 грн..

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 259 - 263, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» «про зобов'язання вчинення дій» - задовольнити.

Зобов'язати Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29 м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) подати відносно ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) до органу Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок форми 1ДФ за 4 квартал 2015 року в частині віднесення суми прощеного (анульованого) боргу у розмірі 997 330,05 грн. (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч триста тридцять гривень 05 копійок) до податкового розрахунку за ознакою доходу «127» (інші доходи).

Стягнути з АТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,4 грн..

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бабушкінського

районного суду В.І.Томаш