Рішення № 81307905, 15.04.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/6046/18

Провадження № 2/314/413/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №314/6046/18 за позовом ОСОБА_1 товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в позові посилається на те, що між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду № FW1602.525 від 19.02.2014, відповідно до якої позивач здійснив кредитування ОСОБА_2 на підставі таких договорів. Між позивачем та ОСОБА_2 Т, укладено договір про надання траншу № 1602.44091/FW1602.525 від 06.03.2014, відповідно до якого йому було надано кредит на суму 150000 грн., з процентною ставкою 25.00% річних, строком на 84 місяці.

У ОСОБА_2 утворився та існує перед позивачем борг за зазначеним кредитним договором, загальною сумою 183587, 88 грн., яка складається з: 100788, 71 – капітал; 14993, 86 грн. – проценти; 5667, 38 грн. – проценти за неправомірне користування кредитом; 62137, 93 – пеня.

У забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 1602.44091/FW1602.525 від 06.03.2014 ОСОБА_3 із АТ «ПроКредит Банк» було укладено договір поруки № 318353-ДП 1 від 19.02.2014.

ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилася кредитна заборгованість. У зв’язку з виникненням заборгованості ОСОБА_2, позивач звернувся до поручителя ОСОБА_3 з вимогою про виконання зобов’язань ОСОБА_2 відповідно до умов договорів поруки. Зокрема, ОСОБА_3 як поручителю була направлена вимога, яка не була виконана і погашення на підставі договорів поруки не відбулося.

У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позов визнає у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає повному задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

ОСОБА_4 з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання є правовідношення, в яких одна сторона (відповідач) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду № FW1602.525 від 19.02.2014, відповідно до якої позивач здійснив кредитування ОСОБА_2 на підставі таких договорів. Між позивачем та ОСОБА_2 Т, укладено договір про надання траншу № 1602.44091/FW1602.525 від 06.03.2014, відповідно до якого йому було надано кредит на суму 150000 грн., з процентною ставкою 25.00% річних, строком на 84 місяці.

У ОСОБА_2 утворився та існує перед позивачем борг за зазначеним кредитним договором, загальною сумою 183587, 88 грн., яка складається з: 100788, 71 грн. – капітал; 14993, 86 грн. – проценти; 5667, 38 грн. – проценти за неправомірне користування кредитом; 62137, 93 – пеня.

У забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 1602.44091/FW1602.525 від 06.03.2014 ОСОБА_3 із АТ «ПроКредит Банк» було укладено договір поруки № 318353-ДП 1 від 19.02.2014.

ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилася кредитна заборгованість. У зв’язку з виникненням заборгованості ОСОБА_2, позивач звернувся до поручителя ОСОБА_3 з вимогою про виконання зобов’язань ОСОБА_2 відповідно до умов договорів поруки. Зокрема, ОСОБА_3 як поручителю була направлена вимога, яка не була виконана і погашення на підставі договорів поруки не відбулося.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_4 до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України вбачається, що захисту підлягають порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси.

Правовідносини що склалися між сторонами, є договірними і врегульовані статтями 526, 527, 530, 610-611, 625, 1049, 1054 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_4 до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_4 до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Умовами п. 8.2.1 кредитного договору передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов’язань за цим договором, тривалістю більше ніж три банківські дні. ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням). То в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Пунктами 8.6 та 8.7 зазначеного кредитного договору передбачено, що при простроченні погашення грошових зобов’язань за цим договором тривалістю більш ніж тридцять календарних днів, позичальник зобов’яаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення, незалежно від того, чи кредитор пред’явив вимогу, якщо інше не погодженого з кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Пунктом 8.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит протягом п’яти банківських днів з дня відправлення вимоги. Така вимога була направлена ОСОБА_2 23.05.2018 за № 1-2/18/2263/1, яка відповідно до поштового повідомлення, була отримана ним 30.05.2018.

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ОСОБА_4 до п. 4.2 Рамкової угоди «проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту».

Згідно з п. 4.4 Рамкової угоди «у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентами за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення».

Пунктом 2.2 кредитного договору та пунктом 4.1 Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти.

Пунктом п.10.2 передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов’язань, позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0, 5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п’ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

ОСОБА_4 до п. 2.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов’язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов’язань ОСОБА_2, не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже ОСОБА_2 і поручитель відповідають перед АТ «ПроКредит Банк» як солідарний із позичальником боржник.

Таким чином, у зв’язку з невиконанням зобов’язання за кредитним договором, який забезпечений договором поруки, виникла заборгованість, загальна сума якої 183587,88 грн., яка складається з: 100788,71 грн. – капітал; 14993,86 грн. – проценти; 5667,38 грн. – проценти за неправомірне користування кредитом; 62137,93 – пеня.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтованим, право позивача підлягає захисту, а позов до задоволення у повному обсязі.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню солідарно з відповідачів.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 надав до суду заяву про визнання позову, а також те, що судовий збір підлягає стягнення з двох відповідачів, з урахуванням вимог ст. 141, 142 ЦПК України, то 50% судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, інші 50%, тобто 1376,91 грн. підлягає стягненню з двох відповідачів окремо (1376,91:2) - по 688,50 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142 89, 263, 264, 280-288 ЦПК України, ст. ст. 16, 526, 530, 625, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) солідарно на користь ОСОБА_1 товариства «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний код ЄДР №21677333, МФО № 320984, рах. № 3739600010600; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107 «а»):

- заборгованість за договором про надання траншу №1602.44091/FW1602.525 від 06.03.2014, який є невід’ємною частиною Рамкової угоди № FW1602.525 від 19.02.2014, загальною сумою 183587(сто вісімдесят три тисячі п’ятсот вісімдесят сім) грн. 88 коп., яка складається з: 100788,71 грн. – капітал; 14993,86 грн. – проценти; 5667,38 грн. – проценти за неправомірне користування кредитом; 62137,93 – пеня.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 товариства «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний код ЄДР №21677333, МФО № 320984, рах. № 3739600010600; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107 «а») судові витрати у сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн.50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 товариства «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний код ЄДР №21677333, МФО № 320984, рах. № 3739600010600; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107 «а») судові витрати у сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн.50 коп.

Повернути позивачу ОСОБА_1 товариству «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний код ЄДР №21677333, МФО № 320984, рах. № 3739600010600; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107 «а») з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн.91 коп.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

15.04.2019