Ухвала суду № 81303217, 22.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/10/18-27/55/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2019 Справа № 908/220/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова Світлана Сергіївна, Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області (69057 м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (69105, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (69014 м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44)

про стягнення 19627939 грн. 50 коп.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Мошков Д.І., посвідчення № 035883 від 05.10.2015 р., Токмаков О.І., посвідчення № 029070 від 19.09.2014 р.;

від позивача: Зубар О.А, довіреність № 01/03-20/00317 від 01.02.2019 р., Сосновська А.Ю., довіреність № 01/03-20/00320 від 01.02.2019 р.

від відповідача: Штабовенко Д.В., ордер ЗП № 020312 від 25.01.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 09.02.2018р. надійшла позовна заява заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про стягнення доходів від безпідставно набутого майна в сумі 19627939,50 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2018 р. (суддя Федорова О.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" на користь Запорізької міської ради 19627939 грн. 50 коп.

Постановою донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 р. рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2018 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2019 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2018 р. у справі № 908/220/18 скасовано, справу № 908/220/18 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 р., справу № 908/220/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.03.2019 р. справу № 908/220/18 прийнято до розгляду та відкрито провадження суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 28/10/18-27/55/19, розгляд справи призначено на 22.04.2019 р.

Справа № 908/220/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Перед початково підготовчого засідання 22.04.2019 р. від Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" надійшла заява про відвід судді Дроздовій С.С. (вх. № 08-08/8228/19 від 22.04.2019 р.).

Обґрунтовуючи підстави відводу, заявник посилається на ті обставини, що справа щодо стягнення плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 23101000000:07:036:0104 площею 499316 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44 без оформлення правовстановлюючого документу розглядається господарським судом Запорізької області не в перше. Так, ще у 2014 році прокурор міста Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення збитків, завданих Запорізькій міській раді в наслідок користування цією ділянкою нашим товариством. Протягом 2014 - 2016 років справа № 908/33 13/14 слухалась у першій, апеляційній та касаційній інстанції. За результатами розгляду справи у суді першої інстанції було відмовлено в позові прокурора. З цим рішенням суду першої інстанції в подальшому погодився суд апеляційної інстанції. В 2016 році ВГСУ переглянув зазначену справу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, яка надійшла в господарський суд Запорізької області в серпні 2016 року. 29.08.2016 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2016 року, справу передано на розгляд судді господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С. 02.03.2017р. рішенням господарського суду Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. було в повному обсязі задоволено позовну заяву прокуратури запорізької області в інтересах Запорізької міської ради. Оскільки справи № 908/3313/14 та № 908/220/18 мають однакові сторони, стосуються однієї і тієї ж самої земельної ділянки та одних й тих самих правовідносин, вважаємо, що подальший розгляд справи у поточному складі суду буде формальним та не об'єктивним, оскільки суддею Дроздовою С.С. вже сформовано правову позицію відносно питання що розглядається. Більш того, навіть з психологічної точки зору одному й тому ж самому судді було б складно відмовити в задоволенні позову у справі майже аналогічній тій, в якій декілька років тому він позов задовольнив. Натомість перерозподіл та визначення нового судді буде сприяти меті господарського судочинства, а також допоможе встановити істину у цій справі.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про відвід судді Дроздовій С.С., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Підстави для відводу судді визначені в статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Порядок подачі та вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтями 38 та 39 цього Кодексу.

Відповідно до змісту частини 2 та 3 статті 38 ГПК України з учасниками справи може бути заявлено відвід судді з підстав, зазначених у статтях 35, 36 цього Кодексу. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року, яке є джерелом права, презюмується особиста безсторонність суду, поки не надано доказів протилежного.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Суддя Дроздова С.С., оцінивши фактичні обставини справи та доводи відповідача, викладені в заяві про відвід, дійшла висновку, що останнім не надано доказів, які б свідчили про підтвердження обставин, які викликають сумнів у об'єктивності судді.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Статтею 7 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право подавати заяву про відвід судді (самовідвід) є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. Згідно ч. 4 ст. 20 ГПК України, відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. № 8 "Про незалежність судової влади", суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11.03.2011р. № 2-рп/2011 "У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідальності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.

Отже, зазначені заявником в заяві обставини не відносяться до тих, які чітко визначені ч. 1 ст. 20 ГПК України, та є підставою для відводу судді.

Суд вважає за необхідне зазначити, що суть спору у справі № 908/3313/14 є непов'язаним зі справою № 908/220/18 та не впливає на її розгляд.

Дослідивши подану заяву про відвід, суд дійшов висновку, що заява про відвід ґрунтується на підставах передбачених ч. 1 п. 5 ст. 35 ГПК України, тобто у заявника є інші обставини, які на його думку викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд наголошує, що ч. 4 ст. 35 ГПК України чітко встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України у разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що провадження у справі слід зупинити та передати заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про відвід на автоматичний розподіл справи між суддями з метою вирішення питання про відвід в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 228 ч. п. 5, 234, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про відвід судді Дроздовій Світлані Сергіївни залишити без задоволення.

Зупинити провадження у справі № 908/220/18 до вирішення питання про відвід іншим складом суду.

Передати заяву про відвід на автоматичний розподіл справи між суддями з метою вирішення питання про відвід в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя С.С. Дроздова