Вирок № 81298922, 18.04.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

18.04.2019

Справа №359/886/19

Провадження №1-кп/359/255/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Петровій Я.А. та Пугач Д.О.,

за участю прокурорів Дячок О.Б. та Мойсієнко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду об'єднане судове провадження за кримінальним провадженням №12018110100002165, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2018 року, та №12019110100000031, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2019 року, що надійшли до суду з обвинувальними актами, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно тимчасово не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз за вироком Яготинського районного суду Київської області від 04.06.2013 року за ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК україни, до чотирьох років шести місяців позбавлення волі,

у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вироком Яготинського районного суду Київської області 04.06.2013 року за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив умисний злочин за наступних обставин.

Так, 16.10.2018 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1, зайшов до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташований за адресою: ринок «Центральний», ряд НОМЕР_1, по вул. Верхній Вал, 3, м. Бориспіль, Київська область, який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 У цей час в приміщенні зазначеного магазину не було ні ОСОБА_2, ні відвідувачів, тоді ОСОБА_1 скориставшись відсутністю людей в магазині вирішив вчинити крадіжку чужого майна з приміщення магазину.

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, відшукав в приміщенні магазину картонну коробку в якій знаходились грошові кошти в сумі 4218 грн., які, повторно, з корисливих мотивів, викрав.

Після цього ОСОБА_1, тримаючи при собі вказані вище грошові кошти, попрямував до виходу з магазину, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки зрозумів, що його злочинні дії викриті ОСОБА_3, яка у цей час зайшла до приміщення магазину. ОСОБА_1, усвідомлюючи що його злочинні дії викриті сторонньою особою, викрадені грошові кошти поклав до пакету який знаходився в приміщені магазину на підлозі.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 намагався завдати матеріальної шкоди, потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 4218 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, маючи не погашену у встановлений законом порядку судимість, знаючи, що притягається до кримінальної відповідальності за попереднім епізодом, за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 04.01.2019 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 спільно зі знайомим ОСОБА_4, перебували за адресою: Київська область, Бориспільський район, на одній із вулиць с. Кийлів, точного місця не встановлено, де проводив свій вільний час.

У цей час, ОСОБА_4 відлучився від ОСОБА_1, повідомивши, що йде у власних справах у невстановлене місце, з метою вживання алкоголю. Водночас, достовірно розуміючи відсутність за місцем проживання ОСОБА_4, у ОСОБА_1 виник умисел на скоєння крадіжки з будинку останнього, що розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 04.01.2019 року, приблизно о 21 год. 00 хв., діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, перебуваючи по АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4, де усвідомлюючи, що його дії носять незаконний, протиправний характер, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно зайшов через хвіртку, таким чином проник на вказану територію домоволодіння.

На подвір'ї ОСОБА_1 відшукав під килимом біля вхідних дверей до будинку ключі від замку вхідних дверей, відчинив їх та проник в середину будинку.

Перебуваючи з будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, знайшов належне ОСОБА_4 майно, а саме: портфель сірого кольору марки «CROPP» вартістю 449,67 грн., портативний зарядний пристрій марки «Trust Primo Power Bank 8800mAh (21227)» вартістю 228,00 грн., гаманець коричневого кольору марки «Devis High Leather» вартістю 176,88 грн., туалетну воду марки «Mercedes-Benz Infinite Spicy» червоного кольору об'ємом 100 мл. вартістю 965,86 грн., туалетну воду марки «Burberry Brit Rhythm for Ніm» об'ємом 100 мл. вартістю 24,76 грн., туалетну воду марки «Yves Saint Laurent Y» об'ємом 100 мл вартістю 1798,80 грн., сонцезахисні окуляри чорного кольору вартістю 75,00 грн., які помістив до пакету, після чого вийшов з території вказаного домоволодіння.

Після вчиненого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, тим самим довів свій злочинний умисел до кінця та отримав можливість розпоряджатися майном, отриманим злочинним шляхом.

В результаті крадіжки потерпілому ОСОБА_4, заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3718 грн. 18 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто скоїв злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаних кримінальних правопорушень, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думок прокурорів, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, часу та місця їх, способу скоєння та мотивів, завданого матеріального збитку потерпілим, тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначених злочинів визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що викрадене майно повернуто власникам в повному обсязі, зараз працює неофіційно та має постійний дохід, а самі викрадення вчинив за скрутного матеріального становища, та відсутності роботи.

Показав, що він дійсно в жовтні 2018 року та в січні 2019 року вчинив викрадення чужого майна, а саме в першому випадку грошових коштів з магазину на ринку «Зоряний», однак довести свій намір до кінця він не зміг, оскільки був виявлений громадянами, та особисті речі наглядно знайомого ОСОБА_4 з його власного будинку, куди він дійсно проник.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, про наявність речових доказів, процесуальних витрат, тощо.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочини, передбачені ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкціями указаних кримінальних законів.

Злочини вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, їх повторність, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання йому покарання, визначеного санкціями відповідних частин ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Так, санкцією ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання до п'яти та до шести років позбавлення волі, а тому вчинені обвинуваченим злочини є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, відповідно.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом'якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, відшкодування завданих збитків (викрадені речі були повернуті) та активне сприяння розкриттю злочину. Доказів тому, що злочини вчинено у зв'язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано, а тому суд не визнає зазначену обставиною такою, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1

Обвинувачений за місцем свого проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, офіційно не працевлаштований, однак підробляє тимчасовим заробітком, має непогашену та не зняту судимість.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів проти власності, про що свідчать відомості про його судимості, а також вирок Яготинського районного суду Київської області від 04.06.2013 року, згідно якого обвинуваченого засуджено за ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді певного строку позбавлення волі, визначеного санкціями відповідної статті кримінального закону. Зважаючи на скоєння ОСОБА_1 двох злочинів, остаточно покарання слід призначити відповідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особи.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне також застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 та ст. 76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком терміном в два роки, зважаючи на наявність попередніх погашених судимостей за злочини проти власності, з визначенням відповідних обов'язків судом.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Також слід стягнути з обвинуваченого на користь держави України процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму 290 грн. 00 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 судом не встановлено, з цього приводу відповідного клопотання не заявлено і державним обвинуваченням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 15 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1), на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004) процесуальні витрати в розмірі 290 (двісті дев'яносто) грн. 00 коп.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: грошові кошти в розмірі 4218 грн., передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити в користуванні останньої; портфель сірого кольору марки «CROPP», портативний зарядний пристрій марки «Trust Primo Power Bank 8800mAh (21227)», гаманець коричневого кольору марки «Devis High Leather», туалетну воду марки «Mercedes-Benz Infinite Spicy» червоного кольору об'ємом 100 мл., туалетну воду марки «Burberry Brit Rhythm for Ніm» об'ємом 100 мл., туалетну воду марки «Yves Saint Laurent Y» об'ємом 100 мл., сонцезахисні окуляри чорного кольору, - передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, - залишити в користуванні останнього.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк