Ухвала суду № 81293702, 19.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.04.2019

Справа № 642/2560/19

Провадження №2-о/642/131/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., ознайомившись із заявою Харківської міської ради, зацікавлені особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 (представник ОСОБА_1Є.) про визнання спадщини відумерлою та передача нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади м.Харкова,

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м.Харкова звернувся представник Харківської міської ради із заявою, в якій просить визнати спадщину відумерлою та передати у комунальну власність територіальної громади м.Харкова, а саме: об’єкт нерухомості – квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_3, померлій 20.07.2012, внаслідок спадкування за законом після смерті бабусі – ОСОБА_4 Єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 є її донька – ОСОБА_1, яка з 22.01.2013 по теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ №3» з приводу тяжкого психіатричного розладу, є дієздатною та в присутності завідуючого відділенням №6 написала заяву про відмову від спадщини у вигляді вищевказаної квартири. Зважаючи, що спадкоємців, які прийняли спадщину немає, донька померлої написала відмову від прийняття спадщини, представник просить визнати квартиру АДРЕСА_1 відумерлою та передати територіальній громаді м.Харкова.

Заява про визнання спадщини відумерлою має відповідати загальним вимогам ст.175 ЦПК України і особливостям, визначеним ст.335 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Всупереч п.4 ст. 177 ЦПК України, заявником не надано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, згідно Закону України «Про судовий збір» за розгляд справи із вимогами про визнання спадщини відумерлою, не сплачується судовий збір у справах окремого провадження. При цьому, заявивши вимогу майнового характеру про передачу у власність квартири, заявник має сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, звертаю увагу заявника, що ціна позову повинна дорівнювати вартості майна, від якої і розраховується 1,5 відсотка судового збору.

У відповідності до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Заявником надано до суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.01.2017, проте не надано такого витягу станом на день подачі заяви до суду.

Відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, заявником не надано інформацію зі Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та чи видавалась свідоцтво про право власності.

Таким чином, вказані недоліки унеможливлюють відкриття провадження у справі та потребують усунення.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред’явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п’яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз’яснити, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Заяву Харківської міської ради, зацікавлені особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 (представник ОСОБА_1Є.) про визнання спадщини відумерлою та передача нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади м.Харкова - залишити без руху, надати заявнику строк протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз’яснити заявнику, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя