Рішення № 81293373, 10.04.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1203/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.,

при секретарі В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) із резервного фонду,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай) із резервного фонду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона являлася членом колгоспу ім. Горького, в подальшому реорганізованого в Мурафське КСП. В період з 16.03.1984 року по 01.01.1985 року працювала в даному господарстві на посаді телятниці, а в період з 01.01.1985 року по 15.02.1997 року працювала на посаді посудомийки, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Позивач набула законне право на отримання земельної частки /пай/, але не була включена до списку додатку до Державного акту, а також право на отримання земельної частки /паю/ з не витребуваних паїв, так як працювала в колгоспі.

На час розпаювання земель Мурафського КСП позивач являлася членом КСП, але з невідомих причин не була включена до списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР - 18-00-000700 по КСП «Мурафське».

Як передбачено Указом Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям №720 від 08.08.1995 року, право на отримання земельної частки (паю) мають члени КСП, кооперативів, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Однак, відповідно до листа Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 03.08.2018 року №9-517/01-25, вільні земельні ділянки із не витребуваних земельних часток (паїв), які б могли надаватися громадянам, на території Мурафської сільської ради відсутні, тому, вразі неможливості надати земельної частки (пай) з земель колективної власності через відсутність необхідної кількості земель відповідно до п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» земельна частка (пай) може бути виділена із резервного фонду, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Оскільки на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області можливо надання позивачу у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду за межами населеного пункту та враховуючи той факт, що вказаними землями розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в зв’язку з чим позивач ОСОБА_1звернулася з даним позовом до суду та прохає: поновити строк для звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) із резервного фонду; визнати за нею право на земельну частку (пай) із резервного фонду та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати позивачу земельну частку (пай) розміром 4,5 умовних кадастрових гектарів із резервного фонду, створеного Мурафською сільською радою під час передачі землі у колективну власність.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з’явився, однак надав заяву про розгляд справи у відсутність представника та прохав відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1

Представник третьої особи - Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з’явився, однак надав заяву, в якій прохав слухати справу у відсутність представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року (долучено позивачем на підтвердження заявлених вимог), прийнятого по цивільній справі №627/1220/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської районного державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай), то вказаним рішенням суду позов ОСОБА_1 до Краснокутської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) та обов’язано Краснокутську районну державну адміністрацію Харківської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) в розмірі 4,5 умовних кадастрових гектарів із не витребуваних земельних часток (паїв), розташованих на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, за межами населених пунктів.

Під час розгляду вказаної справи було встановлено, що ОСОБА_1 набула законне право на отримання земельної частки /пай/, а також право на отримання земельної частки /паю/ з не витребуваних паїв КСП «Мурафське» у зв’язку з її роботою в колгоспі ім. Горького (яке в подальшому було реорганізоване у КСП Мурафське).

Як вбачається з ч.4 ст.82 ЦПК України, то обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а тому правові підстави для повторного визнання в судовому порядку права позивача на земельну частку (пай) у зв’язку з її роботою в колгоспі ім. Горького (яке в подальшому було реорганізоване у КСП Мурафське) - відсутні.

Натомість, матеріали справи містять заяву позивача ОСОБА_1 від 08.05.2015 року, адресовану голові Краснокутської районної державної адміністрації ОСОБА_3, про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для подальшого надання у власність, розташовану за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року, справа №627/1220/13-ц.

Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області було розглянуто заяву ОСОБА_1 та за результатом її розгляду було прийнято розпорядження від 20 травня 2015 року №201 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для подальшого надання у власність із земель не витребуваних паїв реформованого КСП «Мурафське» площею 4,50 у умовних кадастрових гектарах за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Позивачем на підставі розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 20 травня 2015 року №201 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та 23.02.2016 року погоджено у відділі Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області, про що свідчить висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.02.2016 №12/41-16.

Також, другим пунктом розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 20 травня 2015 року №201 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» було зобов’язано ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва подати на затвердження до районної державної адміністрації для прийняття розпорядження про надання земельної ділянки у власність.

Однак, як вбачається з відповіді Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 04.07.2018 року №01-38/2486, то гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до розпорядження від 20.05.2015 №201 «Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» до райдержадміністрації на затвердження не подавала, в зв’язку з чим вказане розпорядження залишилося не реалізоване, як наслідок, ОСОБА_1 не реалізувала своє право власності на землю, тобто позивач розпочала процедуру виділення земельної частки (паю) відповідно до розпорядження та вимог Закону України « Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», однак її не завершила.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Отже, зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель власникам земельних часток (паїв).

Матеріалами справи встановлено, що на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області на час винесення рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року були наявні не витребувані (не розподілені) земельні частки (паї), які належали КСП Мурафське, з яких Краснокутська районна державна адміністрація могла б виділити земельну ділянку в натурі, про що свідчить відповідь Відділу у Краснокутському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області (а.с.77).

Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Як вбачається з відповіді Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 03.08.2018 року №9-517/01-25, то відповідно до листа Мурафської сільської ради від 30.07.2018 року вільні земельні ділянки із не витребуваних земельних часток (паїв), які могли б надаватися громадянам, на території сільської ради відсутні.

Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-VI внесено зміни до ЗК України, які набрали чинності з 01 січня 2013 року, цим Законом змінено суб'єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагентства України, а згодом - до Держгеокадастру України.

Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України (в діючій редакції) та Положення про Головне управління передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб в межах Харківської області.

Порядок надання земельних ділянок у власність встановлений статтею 118 Земельного кодексу України.

Пунктом 8 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені статті Конституції України та Земельного кодексу України надають ОСОБА_2 управлінню Держгеокадастру у Харківській області дискреційне (самостійне) право на вирішення кола питань в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення.

Доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області з приводу виділення земельної частки (паю) розміром 4,5 умовних кадастрових гектарів та відмови ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Харківській області у задоволенні такої її заяви чи залишення її без розгляду матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29; справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Також суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було доведено сукупності вказаних обставин та не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені ним вимоги, а саме, що діями чи бездіяльністю саме відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області були порушені, невизнанні чи оспорювані права позивача на отримання земельної частки (паю) із резервного фонду, а тому виходячи із недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статті 118,122 ЗК України , п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» суд ,

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) із резервного фонду.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) із резервного фонду - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: вул. Космічна № 21, 8-9 поверх, м. Харків, Харківської області, код ЄДРПОУ: 39792822).

Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області (місцезнаходження: вул. Охтирська №1, смт. Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 23912844).

Суддя Каліберда В. А