Рішення № 81289951, 14.03.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15816/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Приступи Д.І.,

секретарі Медвідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (місцерозташування: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: 31345, Хмельницький р-н, с. Копистин, вул. Соборна, 38, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 (місце реєстрації: 31345, Хмельницький р-н, с. Копистин, вул. Соборна, 38) про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до кредитного договору №014/2184/82/799 від 16.08.2006 року акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» було надано ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 20 000,00 доларів США строком до 15.08.2013 року із сплатою 14% річних, а позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строк, визначені договором. Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів та по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісяця на залишок заборгованості по кредиту, починаючи з дня його надання до погашення заборгованості по кредиту включно (п.3.3 кредитного договору). Відповідно до умов п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов’язався здійснювати погашення кредиту та процентів за фактичне користування кредитом до 15 числа кожного місяці, відповідно до графіку погашення кредиту та відповідно до умов кредитного договору. За порушення строків сплати кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню, в розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення відповідно до п. 9.1. кредитного договору.

20.11.2006 року було укладено додаткову угоду №014/2184/82/868 відповідно до якої пункт 1.1 розділу «Предмет договору» було викладено в наступній редакції: «Кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 35000,00 доларів США»..

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору між кредитором та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за номером 3884 від 16.08.2006 року та додатковий договір до договору іпотеки від 20.11.2006 року, згідно яких виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено нерухомим майном: цегляний житловий будинок, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів літ. «Б», цегляна літня кухня з погребом літ. «В», дерев’яна вбиральня літ. «Г», дерев’яна огорожа 1, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області, який належить іпотекодержателю на праві власності згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок; земельною ділянкою площею 0,55 га, що знаходиться на території Копистинської сільської ради, Хмельницького району Хмельницької області, надану для обслуговування житлового будинку 0.25 га, для ведення домашнього господарства – 0,30 га, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю.

В зв’язку з порушенням позичальником умов кредитного договору та утворення заборгованості банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2014 року по цивільній справі №2-2999/11 позовні вимоги банку було частково задоволено та стягнуто солідарно заборгованість по кредиту.

Однак, відповідач продовжує не виконувати вищезазначені умови. а саме не здійснюється місячна сплата кредиту, відсотків та пені, у зв’язку з чим станом на 18.10.2017 року загальна заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №014/2184/82/799 від 16.08.2006 року складає 75689,80 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 2 004 593,49 грн.), у тому числі: заборгованість за кредитом – 31277,48 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 828 363,04 грн.), в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 31 277,48 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 828 363,04 грн.); заборгованість по сплаті відсотків – 44 412,32 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 1 176 230,45 грн.), в тому числі прострочена заборгованість по сплаті відсотків у сумі 44376,33 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 1 175 277,28 грн.)

Під час проведення претензійно-позовної роботи по позичальнику ОСОБА_2 було встановлено факт смерті майнового поручителя ОСОБА_4, та отримано відповідь від Хмельницької районної державної нотаріальної контори від 31.07.2008 року, що іпотечне майно було успадковане ОСОБА_4І, ОСОБА_2

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського володіння) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Таким чином, іпотека на цегляний житловий будинок, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів, цегляна літня кухня з погребом, дерев’яна вбиральня, дерев’яна огорожа, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області, та земельну ділянкою площею 0,55 га, що знаходиться на території Копистинської сільської ради, Хмельницького району Хмельницької області, надану для обслуговування житлового будинку 0.25 га, для ведення домашнього господарства – 0,30 га, зберігає силу після прийняття спадщини спадкоємцями.

АТ «ОСОБА_1 Аваль» вирішити спір з відповідачами в добровільному порядку не вдається, позивач змушений звернутися до суду з позовом, та просить, з метою погашення заборгованості та судових витрат звернути стягнення на предмети іпотеки: цегляний житловий будинок загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів, цегляна літня кухня з погребом, дерев’яна вбиральня, дерев’яна огорожа, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області, встановивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою ніж 855 015, 00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, суду довіряє, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися. Уся кореспонденція, яка направлялась відповідачам поверталась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». В силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК вважається, що судові виклики вручені їм належним чином.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін по наявних у справі доказах та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №014/2184/82/799 від 16.08.2006 року акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» було надано ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 20 000,00 доларів США строком до 15.08.2013 року із сплатою 14% річних, а позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строк, визначені договором.

Надання кредитних коштів проводилось, згідно вимог п. 3.2 Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника. Здійснення перерахунку коштів підтверджується копією виписки по рахунку.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів та по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісяця на залишок заборгованості по кредиту, починаючи з дня його надання до погашення заборгованості по кредиту включно (п.3.3 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов’язався здійснювати погашення кредиту та процентів за фактичне користування кредитом до 15 числа кожного місяці, відповідно до графіку погашення кредиту та відповідно до умов кредитного договору. За порушення строків сплати кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню, в розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення відповідно до п. 9.1. кредитного договору.

20.11.2006 року було укладено додаткову угоду №014/2184/82/868 відповідно до якої пункт 1.1 розділу «Предмет договору» було викладено в наступній редакції: «Кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 35000,00 доларів США».

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору між кредитором та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за номером 3884 від 16.08.2006 року та додатковий договір до договору іпотеки від 20.11.2006 року, згідно яких виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено нерухомим майном: цегляний житловий будинок, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів літ. «Б», цегляна літня кухня з погребом літ. «В», дерев’яна вбиральня літ. «Г», дерев’яна огорожа 1, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області, який належить іпотекодержателю на праві власності згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок; земельною ділянкою площею 0,55 га, що знаходиться на території Копистинської сільської ради, Хмельницького району Хмельницької області, надану для обслуговування житлового будинку 0.25 га, для ведення домашнього господарства – 0,30 га, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю.

В додатковому договорі до договору іпотеки від 16.08.2006 року сторони погодили, що вартість житлового будинку становить 144911 грн., вартість земельної ділянки в сумі 133397 грн.

Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов’язання, що забезпечено іпотекою за цим договором (п. 3.1.4. Іпотечного договору).

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (далі Закону), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 1, 5 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається із відповіді Хмельницької районної державної нотаріальної контори від 31.07.2008 року за № 2186, наданою позивачем до матеріалів справи, іпотекодавець ОСОБА_4 помер 22 грудня 2006 року. Після його смерті іпотечне майно було успадковане ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону, якою передбачено, що в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З матеріалів цивільної справи слідує, що позивач 19.10.2017 року направляв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимогу про повернення боргу, який забезпечений іпотекою.

Верховний Суд України у постанові № 6-1286цс15 від 02.03.2016 висловив наступну правову позицію.

Відповідно до статті 23 Закону у разі переходу права власності на предмет іпотеки вiд iпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус iпотекодавця i має всі його права i несе всі його обов'язки за iпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи iпотекодавця, такий спадкоємець не несе вiдповiдальність перед iпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги iпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, якщо боржник та iпотекодавець одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця в разі порушення боржником своїх зобов'язань переходять обов'язки iпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки.

Отже, аналізуючи вищезазначені цивiльно-правовi норми слід дійти висновку про те, що правила статті 1281 ЦК України регулюють порядок предявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов'язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Строк, в межах якого iпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність (глава 19 ЦК України).

Також судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2014 року по цивільній справі №2-2999/11 за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту, позовні вимоги банку було частково задоволено та стягнуто солідарно заборгованість по кредиту, з ОСОБА_2 .

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

Вказане підтверджується правовою позицією ВСУ № 6-73цс13 від 04.09.2013.

З наданої ж позивачем довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № №014/2184/82/799 від 16.08.2006 року та копії рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.04.2014 року слідує, що станом на 18.10.2017 року заборгованість за вказаним кредитним договором складає 75689,80 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 2 004 593,49 грн.), у тому числі: заборгованість за кредитом – 31277,48 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 828 363,04 грн.), в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 31 277,48 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 828 363,04 грн.); заборгованість по сплаті відсотків – 44 412,32 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 1 176 230,45 грн.), в тому числі прострочена заборгованість по сплаті відсотків у сумі 44376,33 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 1 175 277,28 грн.).

Вказаний розрахунок заборгованості жодним чином не спростовувався відповідачами. При цьому, з нього вбачається, що позивач усі нарахування пені, процентів та інших виплат відповідно до умов кредитного договору здійснював по 14.09.2007 року.

Таким чином, вимога позивача з метою погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмети іпотеки є підставною.

Разом з тим, в позовній заяві позивач просив встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Згідно з правовою позицією ВСУ № 6-1205цс15 від 23.12.2015, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України "Про іпотеку" і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Однак, вказана правова позиція щодо зазначення у рішенні суду початкової ціни предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у наступному була Верховним Судом України змінена (справи № 6-1923цс16, № 6-1907цс16).

Верховний Суд України у правових позиціях № 6-1907цс16 від 02.11.2016 та №6-2284цс16 від 01.03.2017 зазначив наступне.

За вимогами частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суть іпотеки як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення своїх вимог з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Це право відповідно до Закону України "Про іпотеку" підлягає підтвердженню з боку суду.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Виходячи зі змісту поняття ціни, як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, беручи до уваги аналіз норм ст. ст. 38, 39 Закону України від 5 червня 2003 р. №898-IV "Про іпотеку", Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла правового висновку, що в розумінні норми ст. 39 Закону України від 5 червня 2003 р. №898-IV "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Посилання суду першої інстанції у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам ст.ст. 39 та 43 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV "Про іпотеку".

Отже, в даному випадку суд приходить до висновку про необхідність встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною: 855015,00 грн. за цегляний житловий будинок, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів літ. «Б», цегляна літня кухня з погребом літ. «В», дерев’яна вбиральня літ. «Г», дерев’яна огорожа 1, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області, вартість якого встановлена в звіті про оцінку вищевказаного майна від 20.06.2018 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути 2562,00 гривень судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 598, 599, 629, 1268, 1269, 1281 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 11, 12, 23, 33, 38, 39, 43 Закону України «Про іпотеку» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

З метою погашення заборгованості на користь акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДПРОУ 14305909, місцезнаходження 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9), що виникла з кредитного договору № № №014/2184/82/799 від 16.08.2006 року по кредиту у розмірі 75689,80 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 2 004 593,49 грн.), у тому числі: заборгованість за кредитом – 31277,48 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 828 363,04 грн.), в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 31 277,48 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 828 363,04 грн.); заборгованість по сплаті відсотків – 44 412,32 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 1 176 230,45 грн.), в тому числі прострочена заборгованість по сплаті відсотків у сумі 44376,33 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 1 175 277,28 грн.) - звернути стягнення на предмет іпотеки цегляний житловий будинок, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів літ. «Б», цегляна літня кухня з погребом літ. «В», дерев’яна вбиральня літ. «Г», дерев’яна огорожа 1, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною встановленою на рівні: 855015 гривень за цегляний житловий будинок, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., глиняний хлів літ. «Б», цегляна літня кухня з погребом літ. «В», дерев’яна вбиральня літ. «Г», дерев’яна огорожа 1, що знаходиться за адресою: с. Копистин, вулиця Соборна, 28, Хмельницького району, Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: 31345, Хмельницький р-н, с. Копистин, вул. Соборна, 38, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 (місце реєстрації: 31345, Хмельницький р-н, с. Копистин, вул. Соборна, 38), на користь акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» 2562,00 гривень судових витрат (по 1281 грн. з кожного).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 22.03.2019 року.

Суддя: Д.І. Приступа