Ухвала суду № 81288169, 19.04.2019, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1145/18

Провадження № 1-кс/392/164/19

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Мала Виска

Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Березій Ю.А., при секретарі Кальній М.О., з участю прокурора Швеця К.К., слідчого Федічкіна Б.С., захисника адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання тимчасово виконуючого обов’язки слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні

№ 12018120190000541, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

15 серпня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4

в м. Кропивницький, немаючого судимостей,

про застосування запобіжного заходу тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, посилаючись на те, що 14 серпня 2018 року в с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Центральній, 119 працівниками поліції був зупинений транспортний засіб автомобіль марки «Мегсеdes Benz Е220», реєстраційний номер FU 3906, яким керував громадянин ОСОБА_2

Під час проведення обшуку вказаного автомобіля було виявлено та вилучено між передніми сидіннями в "бардачку" – металеву коробку, в якій зберігались чотири полімерних пакети із зіп-застібками з порошкоподібною речовиною; на задньому сидінні в рюкзаку – три полімерних пакети із зіп-застібками з порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта № 832 від 4 жовтня 2018 року містять психотропну речовину - метамфетамін, маса якого в пакетах становить відповідно 0,0535 г, 0,0523 г, 0,0484 г, 0,0542 г, 0,2675 г, 0,0465 г, 0,1199 г, а також фрагмент полімерної трубки та електронні ваги, на яких згідно висновку експерта міститься нашарування психотропної речовини - метамфетаміну, маса якого становить відповідно 0,0005 та 0,0014 грама.

Всього, загальна маса вилученого в автомобілі метамфетаміну становить 0,6442 г.

На думку слідчого, громадянин ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту речовину, обіг якої обмежено.

Слідчий зазначив, що 10 квітня 2019 року громадянину ОСОБА_2 повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Слідчий вважає, що метою і підставами застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання,

посилаючись на вищевикладені обставини.

Прокурор висловив думку про необхідність задоволення заявленого клопотання.

Захисник висловив заперечення з приводу заявленого клопотання, посилаючись на те, що слідчим не доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти кримінальні правопорушення.

Підозрюваний підтримав думку захисника, пояснивши, що речі, які були виявлені і вилучені під час обшуку, йому не належать.

Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно частин 1 і 2 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Так, на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим надані копії таких документів: витягу з ЄРДР, внесеного 15.08.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України; рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 14.08.2018 року; повідомлення про початок досудового розслідування від 15 серпня 2018 року; протоколу обшуку від 14.08.2018 року; клопотання про проведення обшуку від 15.08.2018 року; ухвали слідчого судді від 15.08.2018 року; постанови про визнання та долучення до справи речових доказів від 15.08.2018 року; письмових розписок особи про отримання від працівників поліції автомобіля та мобільного телефону від 15.08.2018 року; супровідних листів; висновку експерта від 4.10.2018 року № 832; протоколу огляду предметів від 11.02.2019 року; постанови про визнання предметів як речових доказів та здачу їх на зберігання від 11.02.2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 12.02.2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 5.02.2019 року; рапорту оперуповноваженого від 1.03.2019 року; документів про участь у справі захисника з 16.08.2018 року; повідомлення про підозру від 10.04.2019 року; обвинувального акта від 22.06.2016 року; обвинувального акта від 26.09.2017 року; обвинувального акта від 30.05.2018 року; витягу з ЄРДР від 15.03.2019 року; довідки про судимості; повісток про виклик на 21.03.2019 року, 22.03.2019 року, 25.03.2019 року, 26.03.2019 року без відмітки про вручення; поштового повідомлення без вручення адресату; копії паспорта громадянина ОСОБА_2; роздруківки ухвали слідчого судді від 27.03.2019 року.

Між тим, фактичні дані, які викладені в протоколах проведення слідчих (розшукових) дій, а саме протоколі обшуку від 14.08.2018 року, протоколах допиту свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є недостатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину,

передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України полягає: у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Підозрюваний ОСОБА_2 не визнає своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, посилаючись на те, що речі, які вилучені під час обшуку, йому не належать.

Докази збуту ОСОБА_2 психотропних речовин в справі відсутні.

До протоколу обшуку від 14.08.2018 року не долучено докази фіксування проведення обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису, що є обов’язковим відповідно до приписів частини 10 статті 236 КПК України.

Дані про те, що слідчим проводились дослідження вилучених речових доказів на предмет наявності слідів, що можуть ідентифікувати особу, яка ними володіла і користувалась, в справі відсутні.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України).

Інші документи, а саме витяг з ЄРДР, рапорт про виявлення кримінального правопорушення, повідомлення про початок досудового розслідування, клопотання про проведення обшуку, постанови про визнання та долучення до справи речових доказів, письмові розписки, протокол огляду предметів, рапорт оперуповноваженого, документи про участь у справі захисника, повідомлення про підозру, обвинувальні акти, витяг з ЄРДР від 15.03.2019 року, довідка про судимості, повістки про виклик, поштове повідомлення, копія паспорта та роздруківка ухвали слідчого судді – не містять фактичні дані, які вказують на скоєння підозрюваним злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Тому, оцінивши в сукупності зібрані докази слідчий суддя дійшов висновку про те, що слідчим не доведено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні громадянином ОСОБА_2 злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Докази, надані сторонами кримінального провадження, не підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 має міцні соціальні зв’язки, а саме родину та постійне місце проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але попередня судимість погашена.

За обвинувальними актами від 22.06.2016 року, 26.09.2017 року та 30.05.2018 року вироки не ухвалено.

Громадянину ОСОБА_6 повідомлено про підозру 10 квітня 2019 року, а 11 квітня 2019 року слідчий звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що вказує на відсутність належних і допустимих доказів невиконання підозрюваним процесуальних обов’язків.

Повістки про виклик слідчим направлялись громадянину ОСОБА_2 до повідомлення про підозру, без визначення процесуального статусу особи.

Відповідно до приписів частини 2 статті 194 КПК України, слідчому слід відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи що повідомлення про підозру не є доказом

у кримінальному провадженні в розумінні положень статті 84 КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Слідчому Федічкіну Богдану Сергійовичу відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя