Рішення № 81287295, 16.04.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/154/19

381/4501/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.

з участю секретаря Момот Л.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області справу за позовом Національної академії сухоппутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування курсантом витрат, пов”язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування курсантом витрат, пов”язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі посилаючись на те, що відпоідно до наказу Національної академії №52-КС від 26.07.2016 року ОСОБА_3, який є відповідачем по справі, зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2. В подальшому 02.03.2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_3 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, згідно якого відповідач зобов”язався сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов”язані з його утриманням у вищому військовому закладі в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Курсантом ОСОБА_3 було подано рапорт 15.02.2017 року про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв”язку з небажанням продовжувати навчання та зобов”язання ним провести відшкодування витрат на утримання у закладі вищої освіти. За Наказом начальника академії від 28.02.2017 року було розірвано Контракт із солдатом ОСОБА_3 про проходження військової служби (навчання) у ЗС України через небажання продовжувати навчання відраховано з числа курсантів та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 для подальшого проходження строкової військової служби.

До часу звернення до суду з даним позовом відповідачем не були відшкодовані витрати пов”язані з його утриманням у Національній академії. Розмір вказаних витрат складає 44180,15 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду від 29 грудня 2018 року відкрито провадження по справі та прийнято розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Через канцелярію суду 05.02.2019 року від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечував проти позовних вимог позивача та зазначив, що позивачу неодноразово було направлено копії документів, які підтверджують неможливість продовження навчання курсантом та продовження військової служби з незалежних від нього причин, а саме у зв”язку з погіршенням стану здоров”я у вигляді втрати 25% працездатності, що пов”язано з участю у 2016 році у антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях, що унеможливило навчання у зв”язку з лікуванням та стало причиною зняття з військового обліку. На неодноразові звернення до позивача з метою вреголювання спірного питання шляхом укладення додаткової угоди на підставі висновку військової лікарської комісії позивач, не надав жодної інформації.

В підготовче судове засідання представник позивача надав клопотання про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволені відмовити.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Через канцелярію суду від позивача надійшла Відповідь на відзив де зазначено, що вимоги та доводи на які посилається відповідач є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, грунтуються на хибному розумінні чинного законодавства. Так, відповідач посилається на висновок ВЛК на стан його здоров”я однак, на час подачі рапорту про відрахування з числа курсантів у зв”язку з небажанням продовжувати навчання не було ще висновку ВЛК.

В судове засідання представник позивача надав клопотання про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та у задоволені просив відмовити при цьому просив врахувати обставини зазначені у Відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи встановлено, що позивач — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 (далі Національна академія) затвердженого Статуту згідно Наказу МО України від 26.04.2016 року №40, являється навчальним закладом.

Відповідно до Наказу начальника Національної академії №52-КС від 26.07.2016 року ОСОБА_3 — відповідача по справі, було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2.

За Наказом начальника Національної академії від 05.08.2016 року №183 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з обіду 05.08.2016 року.

02.03.2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_3 укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.

Згідно Умов Контракту курсант ОСОБА_3, взяв на себе зобов”язання в тому числі відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов”язані з утриманням у закладі в якому проходить військову службу (навчання), для проходження вйськової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 15 лютого 2017 року подав рапорт про відрахування його, курсанта першого курсу 2016 року набору з числа курсантів Національної академії в зв”язку з небажанням продовжувати навчання, а також в рапорті зазначив, що ознайомлений з Порядком відшкодування курсантами витрат пов”язаних з їх утриманням у ВНЗ, зобов”язався відшкодувати вказані витрати.

Згідно Наказу начальника Національної академії від 28.02.2017 року №8-КС розірвано Контракт з відповідачем через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру Національної академії для подальшого проходження строкової військової служби.

Наказом начальника Національної академії від 02.03.2017 року № 56 відповідача виключено зі списків особового складу академії та знято з усіх видів забезпечення, а також, зобовязано відшкодувати витрати, пов”язані з його утриманням в Національній академії.

Згідно Довідки розрахунку від 28.02.2017 року № 892 витрати на солдата ОСОБА_3 становлять всього: 47969,19 грн.

З даною Довідкою відпвідач погодився і зобов”язався сплатити до 02.04.2017 року про що свідчить підпис ОСОБА_3 від 02.03.2017 року.

З Довідки № 955/фс від 26 листопада 2018 року станом на 01 листопада 2018 року за курсантом ОСОБА_3, визначено відшкодувати витрати, пов”язані з його утриманням у навчальному закладі у сумі 47969,19 грн.

03.03.2017 року ОСОБА_3, добровільно відшкодовано шляхом внесення в касу Національної академії коштів в розмірі 3789,04 грн.

Станом на 01.11.2018 року за ним рахується заборгованність в сумі 44180,15 грн.

Згідно ч.10 ст.25 ЗУ “Про військовий обов”язок і військову службу” курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п’ятої статті 26 цього Закону,, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається з Довідки-розрахунку №892 від 28.02.2017 року відповідач погодився з сумою витрат в розмірі 47969,19 грн., про що свідчить його підпис та в подальшому ним було частково відшкодовані вказані кошти (Довідка №955/фс від 26.11.2018 року). Дані факти не заперечувалися в ході розгляду справи.

Разом з тим, представником відповідача у Відзиві на позовну заяву, а також, в ході її розгляду позовні вимоги не визнавалися та просили в їх задоволені відмовити.

Підставою незгоди з позовними вимогами зазначають те, що відповідач під час подачі рапорту про його звільнення з Національної академії перебував на обстежені та лікуванні у ВМКЦ ЗР в зв”язку з погіршенням стану здоров”я, що пов”язано з участю його у 2016 році у антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях.

Перевіряючи доводи відповідача судом встановлено, що дійсно ОСОБА_3, в період з 27 січня 2016 року по 03 квітня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в проведення антитерористичної операції на території Донецької Луганської областей (Довідка №5252 від 04.08.2016 року видана ВЧ 3231).

В липні 2016 року відповідача було зараховано до Національної академії на перший курс навчання, а 05 серпня 2016 року між поззивачем та відповідачем укладено Контракт на проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу.

ОСОБА_3, 15.02.2017 року подав рапорт на відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв”язку з небажанням продовжувати навчання. Даний факт не заперечується представником відповідача але зазначається що “у вказаному навчальному закладі існувала практика, доки відповідачем небуде підписано рапорт він не міг бути переведений з госпиталю на подальше проходження комісії щодо втрати працездатності”.

Згідно пп. “б” п.1 ч.5 ст. 26 Закону України “ Про військовий обов”язок і військову службу” звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється за станом здоров”я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Згідно Свідоцтва про хворобу №975/2 від 04 липня 2017 року ОСОБА_3, непридатний до військової служби в мирний час. Обмежено придатний у воєнний час.

Таким чином, на час подання відповідачем рапорту про відрахування його з числа курсантів Національної академії, висновок (постанова) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби був відсутній, а тому відповідачу не було відомо про непридатність його до військової служби.

Щодо зобов”язання відповідача у написанні ним рапорту про відрахування його з числа курсантів для переведення його з госпиталю, де він проходив лікування, на подальше проходження комісії щодо визначення втрати працездатності, представником відповідача будь-яких належних доказів на підтвердження вказаних фактів надано суду не було.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань. За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, які не були спростовані сторонами, з урахуванням встановлених судами обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4,12,81,89,141,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі Закону України, Про військовий обов”язок і військову службу”, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Національної академії сухоппутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування курсантом витрат, пов”язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Національної академії сухоппутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 місцезнаходження: м.Львів, вул.Героїв Майдану, 32 (Код в ЄДРПОУ 08410370, МФО 820172, Держказначейська служба України м.Київ р/р 31254278102931) витрати, пов”язані з його утриманням у навчальному закладі у розмірі 44180,15 грн

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Національної академії сухоппутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 місцезнаходження: м.Львів, вул.Героїв Майдану, 32 (Код в ЄДРПОУ 08410370, МФО 820172, Держказначейська служба України м.Київ р/р 31254278102931) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через Фастівський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей