
Справа № 353/1176/18
Провадження № 1-кп/352/102/19
У Х В А Л А
18 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд в складі:
головуючого-судді Гургули В.Б.,
суддів Струтинського Р.Р.,
ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання Кожуховської О.І.,
прокурора Орищенка І.В.
захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_2
обвинувачених ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12013100230000683 від 03.04.2013 року про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, колегія суддів-
в с т а н о в и л а:
До Тисменицького районного суду Івано-Франківської області на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року з Генеральної прокуратури України передано кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України.
19 листопада 2018 року протоколом автоматичного розподілу судових справ між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гургула В.Б., судді Хоминець М.М., Струтинський Р.Р.
20 листопада 2018 року ухвалою колегії суддів Тисменицького районного суду Івано-Франківської області дану справу призначено до підготовчого судового засідання.
11 квітня 2019 року головуючим суддею Гургулою В.Б., який входить до складу суду відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2018 року, заявлено самовідвід, який зареєстровано в канцелярії Тисменицького районного суду Івано-Франківської області 11.04.2019 року за № 3521/19 Вх.
Зі змісту заяви вбачається, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у учасників судового провадження щодо компетентності, незалежності і неупередженості головуючого судді Гургули В.Б. при розгляді зазначеного кримінального провадження, оскільки йому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 березня 2019 року №34/зп-19 відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів «Дослідження досьє та проведення співбесіди», як такому, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.
Вивчивши матеріали заяви про самовідвід та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, дійшла наступного висновку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України - суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України - за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об 'єктивності та неупередженості судді.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та ОСОБА_7 ООП від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_8 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. ОСОБА_9 прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "ОСОБА_10 проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
Проаналізувавши матеріали заяви, перевіривши в межах доводів заяви про самовідвід матеріали кримінального провадження, виходячи з положень кримінального судочинства, завданням якого є охорона прав та законних інтересів сторін, які беруть участь у кримінальному провадженні, з метою втіленння довіри до суду громадськості у демократичному суспільстві, забезпечення безумовної впевненості громадян у неупередженості та об'єктивності суду, дотримання принципів законності та справедливості, колегія суддів вважає за доцільне задоволити заяву судді Гургули В.Б. про самовідвід у даній кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, з підстав зазначених у рішенні ВККС України від 18 березня 2019 року №34/зп-19 так, як вказана обставина може викликати сумніви щодо компетентності, незалежності і неупередженості головуючого судді у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Задоволити заяву про самовідвід судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гургули В.Б. у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12013100230000683 від 03.04.2013 року про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гургула В.Б.
Судді Хоминець М.М.
ОСОБА_11
Судове рішення № 81284318, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 18.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 353/1176/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: