Рішення № 81281750, 16.04.2019, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/41/19 Справа №447/2284/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.04.2019 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Бачуна О.І, при секретарі Крочак І.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи ПАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про стягнення заподіяної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 11.10.2017року із позовом до ОСОБА_5 в якому просить стягнути із нього 57195 грн. 89 коп. відшкодування заподіяної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.03.2017 року гр. ОСОБА_5 в с. Пісочна, Миколаївського району, Львівської області керуючи транспортним засобом марки "Фольксваген Т4" д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп"яніння, виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі транспортному засобу марки "Форд Фокус" д.н.з. RР 45758 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі, в результаті чого здійснив з ним зіткнення. Вказані транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Внаслідок ДТП автомобіль марки "Форд Фокус" д.н.з. RР 45758, згідно висновку експертного дослідження можна вважати знищеним. Його вартість 57195,89грн. Тому позивач просить стягнути вказану суму з відповідача ОСОБА_7

01.11.2017р. ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області відкрито провадження по вказаній справі.

10.12.2018р. представником позивача ОСОБА_2 подано до суду письмові пояснення.

11.12.2018р. ухвалою Миколаїського районного суду Львіської області залучено в якості співвідповідача ОСОБА_6 до участі у вищевказаній справі.

08.01.2019р. ОСОБА_1 подано уточнена позовна заяву, відповідно до якої позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 — відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 57 195 грн. 89 коп., моральну шкоду в сумі 20 000 грн., витрати на залученнях на правах користування іншого автомобіля — 10 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 8 000 грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, внаслідок ДТП автомобіль марки "Форд Фокус" н.з. RР 45758, згідно висновку експертного дослідження можна вважати знищеним. Його вартість 57195,89грн. Позивач просить стягнути вказану суму з відповідачів. Крім цього позивач просить стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмір 20000 грн., оскільки внаслідок ДТП він перебував в лікарні з 05.03.2017р. по 09.03.2017р., і була завдана шкода його здоровю. У зв’язку із неможливістю подальшої експлуатації власного транспортного засобу, позивач змушений взяти в користування інший автомобіль, витрати на залучення якого оцінено в 10000 грн., а у зв’язку із укладення угоди з адвокатом з метою захисту свої прав та інтересів в суді, позивачем було затрачено кошти в сумі 8000грн. Оскільки вищевказані витрати спричиненні неправомірними діями відповідачем, тому ОСОБА_1 просить стягнути ці кошти солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6

30.01.2019р. представником відповідачів ОСОБА_4 подано відзив на уточнену позовну заяву, відповідно до якого відповідачі заперечують проти заявлених уточнених позовних вимог, вважають такі безпідставними, не доведеними та такими що не підлягають до задоволення, оскільки на момент дорожньо—транспортної пригоди, цивільно—правова відповідальність ОСОБА_6 була забезпечена полісом обов'язкового страхування №АК4734608 виданого ПрАТ «УПСК» з лімітом відшкодування — 100000 грн., Враховуючи, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки «Форд Фокус» номерний знак Республіки Польща КР 45758 становить 57 195 грн. 89 коп., то вимога про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди є безпідставною, оскільки розмір заподіяної шкоди в межах ліміту полісу №АК4734608, а відтак власник пошкодженого транспортного засобу має право отримати страхове відшкодування у ПрАТ «УПСК», тому ОСОБА_6 не є належним відповідачем у даній справі. Крім цього, ОСОБА_1 не являється власником транспортного засобу «Форд Фокус», а його власником є юридична особа в республіці Польща « SOFISTIKA –TRANSSP. Z.O.O, тому позивач не має права на будь-яке відшкодування.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримали та просили задоволити повністю. Додатково пояснили, що моральна шкода спричинена перебуванням позивача на лікуванні з 05.03.2017р. по 09.03.2017р. через що відбулася втрата працездатності; стресова ситуація; не визнання вини відповідачами та затягування судового процесу, у зв’язку з чим затрачено багато часу. Позивачем залучався інший транспортний засіб, однак документального підтвердження немає. ОСОБА_1 на законних підставах користувався автомобілем « Форд Фокус», власником якого є польська фірма, оскільки був вписаний у технічний паспорт.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог заперечив. Додатково пояснив, що він не пербував за кермом автомобіля "Фольксваген Т4" д.н.з. НОМЕР_1, а керування здійснювала його дружина ОСОБА_6, яка має право на володіння транспортним засобом.

В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечили в повному обсязі, вважають, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, необхідно звертатися в страхову компанію з приводу відшкодувань. Крім цього, вказують, що автомобіль ОСОБА_8 Фркус належить польській фірмі. Вина внаслідок ДТП не встановлена. Обставин ДТП не встановлено, як і не встановлено його механізму. ОСОБА_5 не був водієм, а сидів на пасажирському кріслі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона 04.03.2017р., о 22год.30хв. керувала автомобілем "Фольксваген Т4" д.н.з. НОМЕР_1. При виїзді з с.Надітичі в с.Пісочна. Миколаївськго району Львівської області, включила ліий поворот і при повороті на головну дорогу відчула удар. Після зіткнення, ОСОБА_5 спочатку підбіг до неї, пересвідчився що вона в порядку, тоді побіг до автомобіля ОСОБА_8, в якому перебувало троє людей. Ствердила, що відповідачі зверталися в страхову компанію. При прибутті працівників поліції ОСОБА_6 вказувала їм на те, що вона керувала автомобілем.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що він разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 їхали з с.Черниця, Миколаївського району Львівської області, а ОСОБА_5 виїхав з с.Надітичі, і вони з ним зіткнулися, після чого зїхали в кювет. Ствердив, що ОСОБА_5 перебува в автомобілі сам, через 30хв. прийшла ОСОБА_6 і сіла за кермо. Чи перебував ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння йому не відомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він перебував в автомобілі ОСОБА_1 Він не бачив, як сталося ДТП, оскільки перебував на задньому сидінні. Автомобіль ОСОБА_8 злетів у кювет. Коли вони вийшли з автомобіля, біля нього стояв ОСОБА_5 їхав сам, більше нікого не було. Поліція приїхала через 30-40 хв. Біля автомобіля Фольксваген жінок не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він разом із ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14А стояли неподалік перехрестя, і бачили що відбулося зіткнення між автомобілем «Форд Фокус» та «Фольксваген Т4». Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_8 зїхав у кювет. Вони підбігли до автомобілів. Усі пасажири були живі. За кермом автомобіля «Фольксваген Т4» перебувала ОСОБА_6, яка і вийшла з автомобіля із сторони водія. ОСОБА_6 була налякана і стояла біля автомобіля "Фольксваген Т4" .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він вночі повертався в с.Надітичі, і біля 22год. він зупинився, щоб поміняти колесо, яке було спущене. До нього підїхав автомобіль Фольксваген Т4, а саме ОСОБА_5 із дружиною, яка перебувала за кермом. ОСОБА_5 допоміг ОСОБА_15 поміняти колесо. ОСОБА_6 перебувала в автомобілі. Після цього вони роз’їхалися , за кремом автомобіля «Фольксваген Т4» була ОСОБА_6, автомобіль відповідачів рухався із с.Надітичі. Від місця, де ОСОБА_15 міняв колесо до місця ДТП приблизно 100 метрів.

В судове засідання представник третьої особи ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не зявився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу серії АП2№512366 від 22.03.2017р, відповідач ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом Фольксваген Т4, н.з. ВС3020Ср., виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі транспортному засобу, яки рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_8, н.з. RР 45758, врезультаті транспортні засоби отримали технічні пошкодження, зазначені в схемі ДТП, чим порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії АП2№512365 від 22.03.2017р, ОСОБА_5, будучи учасником ДТП, керуював транспортним засобом Фольксваген Т4, н.з. ВС3020Ср., в стані алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя. Стан алкогольного сп’яніння підтверджується висновком медичного огляду від 05.03.2017р., чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області по справі №447/834\17 від 30.06.2017р., ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та за ст.124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 130 КУпАП та за ст. 124 КУпАП закрито в зв"язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Апеляційного суду Львівської області по спарві №447/834/17 від 03.08.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 30.06.2017р. по справі №447/834/17 змінено, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини постанови твердження про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 , ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №73 від 27.03.2017 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Focus, р.н. RP45758, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, внаслідок пошкодження в ДТП 04.03.2017р. станом на день огляду становить 314961,25грн. Вартість автомобіля, що ввозився на митну територію України, Ford Focus, р.н. RP45758, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, в цінах станом на 04.03.2017р. становить 57195, 89грн.

Як вбачається з реєстру МВС, власником автомобіля Volkswagen Transporter, 2002р.в. являється ОСОБА_6.

Із технічного паспорту на автомобіль Ford Focus, р.н. RP45758, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, вбачається, що його власником є юридична особа в республіці Польща « SOFISTIKA –TRANSSP. Z.O.O, а співвласником позивач.

Оцінка суду.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається із довідки МВС, відповідачка ОСОБА_6 є власником транспортного засобу « Фольксваген Т4» д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Фольксваген Т4» на р.н. НОМЕР_1. ОСОБА_6 застрахована у ПАТ « Українська пожежно-страхова компанія», полісом обов'язкового страхування №АК4734608.

За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно правової позиції ОСОБА_16 Верховного суду по справі №755/18006/15ц від 04.07.2018року, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інститутустрахування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Враховуючи той факт, що автомобіль ОСОБА_6 був зареєстрований у Пат «УПСК», а відтак вимогу про відшкодування матеріальної шкоди слід було пред’являти, саме до страхової компанії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування також враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як вбачається з п. 1 Постанови ПВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. Відповідно до п.3, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно абз.2 п.5 вказаної Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В судовому засіданні судом встановленою, що моральна шкода, завдана позивачу, полягала у душевних стражданнях останнього внаслідок ДТП, перебування на стаціонарному лікуванні з 05.03.2017р. по 09.03.2017р. і втратою на цей час працездатності, переживання стресової ситуації.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що така підлягає частковому відшкодуванню ОСОБА_6 При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності, виваженості та справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача та беручи до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, суд оцінює завдану моральну шкоду позивачу ОСОБА_17 відповідачем ОСОБА_6 у розмірі 4000 гривень, вважаючи, що у такому розмірі компенсація моральної шкоди буде відповідати перенесеним моральним страждання позивача та буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачів витрати на залучення на правах користування іншого автомобіля в розмірі 10000 грн., однак такі до задоволення не підлягаю, оскільки стороною позивача не представлено, а судом не здобуто будь-яких документальних підтверджень, що ОСОБА_1 користувався іншим автомобілем і понів зазначені витрати.

Крім цього, позивач ОСОБА_1. просить стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, повязані з проведенням експертизи.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В якості доказів сплати за надання правової допомоги позивачем надано товарний чек №03/2019 від 30.01.2019, згідно якого адвокат ОСОБА_2 вказав суму 8000 грн., та надав акт приймання наданих послуг від 30.01.2019року.

З наданих позивачем до позовної заяви документів не можна зробити висновок про обсяг та вид наданих адвокатом ОСОБА_2 послуг.

З огляду на те, що заявлені адвокатом ОСОБА_2 витрати у сумі 8000, 00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, те, що не було подано попереднього розрахунку судових витрат, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу

З відповідача ОСОБА_6 слід стягнути в користь позивача 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 137,141,258,259, 263,268 ЦПК України, , суд,-

ухвалив :

Позов задоволити частково .

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 4000 ( чотири ) тисячі гривень моральної шкоди

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4), адреса реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: ОСОБА_6, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Третя особа: ПАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія», код ЄРДПОУ 20602681, місце реєстрації: м.Київ, вулиця Кирилівська,40.

Суддя Бачун О. І.