Ухвала суду № 81281023, 18.04.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/61/19

Провадження № 2-з/438/4/2019

УХВАЛА

18 квітня 2019 року Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 вивчивши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та договору купівлі-продажу, визнання права власності у порядку спадкування за заповітом і за законом, -

встановив:

У провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та договору купівлі-продажу, визнання права власності у порядку спадкування за заповітом і за законом. Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 04 квітня 2019 року підготовче засідання у розгляді вказаної справи відкладено на 20 травня 2019 року.

Позивач ОСОБА_2звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у даній цивільній справі шляхом заборони Бориславській міській раді Львівської області (вул. Шевченка, буд. 42, м. Борислав, Львівська область; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26181298) вчиняти будь-які дії (приймати рішення) щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, а також - щодо передачі у власність чи надання у користування земельної ділянки площею 953 кв. м, яка є комунальною власністю і належить на праві власності територіальній громаді міста Борислава Львівської області, на якій розташований спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул.Тустановицькій, 3 у м.Бориславі Львівської області, державну реєстрацію права власності на який на підставі рішення приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.01.2019 року індексний номер 45061469 здійснено за відповідачем ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач ОСОБА_2 вказує, що предметом цивільно-правого спору, який винесено на розгляд суду, є:

- Встановлення факту прийняття ними, ОСОБА_2, ОСОБА_3, спадщини батька ОСОБА_8, який помер 29 липня 1996 року у м. Бориславі Львівської області, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном;

- Визнання недійсними видані приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_4: свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23 листопада 2018 року за реєстровим № 846 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на вул. Тустановицькій, 3 у м. Бориславі Львівської області; свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 листопада 20/8 року за реєстровим № 847 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на вул. Тустановицькій,3 у м.Бориславі Львівської області і скасувати рішення приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 листопада 2018 року індексний номер 44226150 та записи про проведену державну реєстрацію права власності №№ 29086463, 29086489;

- Визнання за ними, ОСОБА_2, ОСОБА_3, право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул. Тустановицькій,3 у м.Бориславі Львівської області, що належав батькові ОСОБА_8, який помер 29 липня 1996 року у м.Бориславі Львівської області, а саме: по 1/4 частині за кожним із нас - в порядку спадкування за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 02 лютого 1993 року за реєстровим № 276, по 1/4 частині за кожним - в порядку спадкування за законом.

- Визнання недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на вул.Тустановицькій,3 у м.Бориславі Львівської області, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 15 січня 2019 року за реєстровим № 22, і скасувати рішення приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 січня 2019 року індексний номер 45061469 та запис про проведену державну реєстрацію права власності № 29862941.

Стверджує, що рішення суду, у разі задоволення позову, матиме наслідком визнання за позивачами права спільної часткової власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул.Тустановецькій,3 у м.Бориславі Львівської області та припинення права приватної власності на це майно ОСОБА_5, який набув його на підсаві оспорюваного правочину, який позивачі вважають недійсним.

Відповідач ОСОБА_4, який в силу вимог ст.549 ЦК УРСР 1953 року вважається таким, що не прийняв спадщину батька ОСОБА_8, який помер 29 липня 1996 року, оформив усі права на спірне спадкове майно на своє ім'я, отримавши у приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом від 23 листопада 2018 року за реєстровими №№ 846, 847 на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул.Тустановицькій,3 у м.Бориславі Львівської області, тоді як саме вони позивачі є єдиними спадкоємцями ОСОБА_8 за заповітом і за законом, які своєчасно прийняли спадщину останнього, вступивши у фактичне управління і володіння нею.

Одержавши на успадковане майно 23 листопада 2018 року свідоцтва про право на спадщину за заповітом і за законом та отримавши інформацію про те, що 12 грудня 2018 року він позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_6 щодо оформлення своїх спадкових прав після смерті батька, відповідач ОСОБА_4 вже 15 січня 2019 року відчужив спірний житловий будинок № 3 на вул. Тустановицькій у м. Бориславі Львівської області ОСОБА_5 шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Продаж майна - житлового будинку №3 на вул.Тустановицькій у м.Бориславі Львівської області ОСОБА_4 здійснив, не зважаючи на те, що у ньому знаходяться чужі (ОСОБА_2Є.) речі, з 2007 року постійно мешкають родичі позивачів, а придбання ОСОБА_5 спірного майна відбулося без попереднього огляду предмета договору, ознайомлення з технічним станом житлових приміщень і господарських будівель; без фактичної передачі речі, ключів від нерухомого майна. Така поведінка продавця ОСОБА_4 і покупця ОСОБА_5 свідчить про те, що продаж житлового будинку № 3 на вул.Тустановицькій у м.Бориславі Львівської області здійснено з метою позбавити інших спадкоємців, а саме позивачів, права на спадкове майно шляхом його перепродажу, що утруднить витребування цього майна з чужого незаконного володіння.

Згідно з інформацією, яка надана Бориславською міською радою Львівської області і міститься на офіційному веб-сайті цього органу місцевого самоврядування до порядку денного чергової сесії міської ради включено питання регулювання земельних відносин та, у тому числі, проект рішення міської ради 955-шг5-2019 “Про дозвіл громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 якого пропонується дозволити громадянину ОСОБА_5 виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за рахунок земель запасу, не наданих у власність та користування (землі житлової та громадської забудови): 953 кв.м. на вул.Тустановицькій, 3 у м. Бориславі.

На вищезазначеній земельній ділянці площею 953 кв.м. на вул.Тустановицькій,3 у м. Бориславі розташований спірний житловий будинок, право власності відповідача ОСОБА_5 на який оспорюється позивачами.

Вважає, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона Бориславській міській раді Львівської області вчиняти будь-які дії (приймати рішення) щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, а також - щодо передачі у власність чи надання у користування земельної ділянки площею 953 кв. м, яка є комунальною власністю і належить на праві власності територіальній громаді міста Борислава Львівської області, на якій знаходиться спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул. Тустановицькій, 3 у м. Бориславі Львівської області, може істотно ускладнити виконання рішення суду у справі, що розглядається, та ефективний захист порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Рішення суду, у разі задоволення позову, матиме наслідком виникнення у позивачів права спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул. Тустановицькій, 3 у м. Бориславі Львівської області, а відтак - і перехід до цих осіб права власності (користування) на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у порядку, передбаченому ст. 120 Земельного кодексу України.

Прийняття ж Бориславською міською радою Львівської області рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення документації із землеустрою призведе до необхідності докладення позивачами додаткових зусиль для ефективного захисту їх порушених прав щодо спірного житлового будинку, а саме - оспорювання у судовому порядку прийнятих міською радою рішень стосовно земельної ділянки, на якій розташований вищевказаний житловий будинок.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 та п.5 роз»яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (діє на час розгляду даної заяви), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову, суд не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, встановлення факту прийняття позивачами спадщини їхнього батька ОСОБА_8, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном; визнання права спільної часткової власності позивачів на нерухоме майно, а саме: житловий будинок на вул.Тустановицькій, 3 у м.Бориславіу порядку спадкування за законом та заповітом, після смерті батька ОСОБА_8; визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом, виданих на ім»я відповідача ОСОБА_4; визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, укладеного між відповідачами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що заявлений позивачем вид забезпечення позову є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття даного виду забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися, оскільки предметом позову є встановлення факту прийняття позивачами спадщини їхнього батька ОСОБА_8, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном; визнання права спільної часткової власності позивачів на нерухоме майно, а саме: житловий будинок на вул.Тустановицькій, 3 у м.Бориславіу порядку спадкування за законом та заповітом, після смерті батька ОСОБА_8; визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом, виданих на ім»я відповідача ОСОБА_4; визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, укладеного між відповідачами.

Із листа міського голови Бориславської міської ради Львівської області ОСОБА_10 від 17.04.2019 за №3-21/845 вбачається, що ОСОБА_5 17.01.2019 звернувся із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул.Тустановицькій, 3 у м. Бориславі.

Враховуючи обсяг позовних вимог, наявність обґрунтованого позову, вважаю, що для захисту спадкових прав позивачів застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії щодо надання дозволу відповідачу на виготовлення документації із землеустрою, а також - щодо передачі у власність чи надання у користування земельної ділянки площею 953 кв. м, яка є комунальною власністю і належить на праві власності територіальній громаді міста Борислава Львівської області, на якій знаходиться спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул. Тустановицькій, 3 у м. Бориславі Львівської області в даному випадку є цілком виправданим і доцільним зважаючи на те, що на вищезазначеній земельній ділянці на вул.Тустановицькій,3 у м.Бориславі розташований спірний житловий будинок, право власності відповідача ОСОБА_5 на який оспорюється позивачами.

Тому, заява підлягає до задоволення, оскільки такі заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач ОСОБА_2 є співмірним із заявленими позивачами позовними вимогами, і невжиття даних заходів забезпечення позову може істотноускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підстав для застосування судом заходів зустрічного забезпечення суд не вбачає, оскільки відсутні будь-які можливі збитки для відповідачів, які могли б бути спричинені забезпеченням позову у даній цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Бориславській міській раді Львівської області (вул. Шевченка, буд. 42, м. Борислав, Львівська область; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26181298) вчиняти будь-які дії (приймати рішення) щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, а також - щодо передачі у власність чи надання у користування земельної ділянки площею 953 кв. м, яка є комунальною власністю і належить на праві власності територіальній громаді міста Борислава Львівської області, на якій розташований спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на вул.Тустановицькій, 3 у м.Бориславі Львівської області, державну реєстрацію права власності на який на підставі рішення приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.01.2019 року індексний номер 45061469 здійснено за відповідачем ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Ухвала про забезпечення підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Виконання ухвали доручити Бориславському міському управлінню юстиції ГТУЮ у Львівській області.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали направити заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського Апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.Т. Слиш