Ухвала суду № 81279239, 19.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/434/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірними дії та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про:

- визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 29.03.2019 року ВП №57096510;

- скасування постанови про накладення штрафу від 29.03.2019 року ВП №57096510.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених статтями 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Із аналізу вказаної норми видно, що законодавцем надано позивачу право на звернення до суду із вимогами, зокрема, як визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень, так і скасувати індивідуальний акт (у даному випадку постанову).

Крім того, згідно положень вказаної вще норми дані вимоги є різними.

Судом встановлено, що зміст та характер заявлених позивачем вимог як немайновий, так і майновий.

Так, вимогою немайнового характеру даного позову є визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 29.03.2019 року ВП №57096510.

Вимогою ж майнового характеру є скасування постанови про накладення штрафу від 29.03.2019 року ВП №57096510.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну окремо.

Тому, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1921,00 грн (1921,00*1).

Стосовно ж розміру судового збору за позовну вимогу майнового характеру суд зазначає, що 1,5 відсотка ціни позову даного спору становить 153,00 грн ((10200,00)*1,5/100), що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то розмір судового збору за подачу позову до суду становитиме 1921,00 грн (1921,00*1).

Відтак, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру та 1921,00 грн за позовну вимогу майнового характеру, а всього 3842,00 грн.

Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №550 від 18.04.2019 року.

Отже, недоплата розміру судового збору складає 1921,00 грн (3842,00 -1921,00 грн).

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірними дії та скасування постанову залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов