Рішення № 81279212, 19.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року справа № 580/808/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 19.02.2019 №29/П-21, у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності – другої, в розмірі та порядку, передбаченому статтями 97, 99, 100 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 8 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 19.09.2017 № 251о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». 10.01.2018 Кіровоградською МСЕК № 2 позивачу за результатами первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 823/1553/18 позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 440500 грн. У подальшому, відповідно до довідки Кіровоградської МСЕК № 2 при повторному огляді 18.01.2019 позивачу встановлено вже другу групу інвалідності, у зв'язку з чим останній звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, з урахуванням раніше виплаченої суми. Однак відповідач листом від 19.02.2019 № 29/П-21 відмовив позивачу в призначенні та виплаті такої допомоги, оскільки з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту встановлення йому ІІ групи інвалідності минуло більше шести місяців. Позивач вважає таку відмову безпідставною і протиправною, оскільки він у вказаному випадку звернувся до відповідача з приводу виплати йому одноразової допомоги у більшому розмірі внаслідок встановлення вищої групи інвалідності (строк становить 2 роки після встановлення первинної групи інвалідності), а не з приводу призначення такої допомоги вперше (строк становить шість місяців з моменту звільнення), тому вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

Відповідач позов не визнав, проти заявленого позову заперечив, надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що Законом України «Про Національну поліцію» визначено обов’язкові умови, за яких призначається одноразова грошова допомога, зокрема, у разі настання інвалідності, що пов’язана з проходженням служби в поліції не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції, тому, на думку відповідача, позивач через пропуск вказаного строку не має права на виплату одноразової грошової допомоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок таких доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 з 30.09.1999 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України (міліції), а з 07.11.2015 по 19.09.2017 – в Національній поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 19.09.2017 № 251 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №618579 від 10.01.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, терміном до 01.02.2019. Довідкою серії 12 ААА № 007582 від 10.01.2018 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках визначено ступінь втрати ОСОБА_1 працездатності у відсотках – 40 (сорок).

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 823/1553/18 ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 440500 грн. у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності.

У подальшому, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 172407 від 18.01.2019, ОСОБА_1 встановлено вищу – ІІ групу інвалідності через травму, пов'язану із виконанням службових обов'язків, тому він звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою та відповідними документами про призначення одноразової грошової допомогу у зв'язку із встановленням вищої – ІІ групи інвалідності.

Проте, Головне управління Національної поліції в Черкаській області листом від 19.02.2019 № 29/П-21 відмовило позивачу у виплаті вказаної одноразової допомоги, оскільки, на думку відповідача, з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту встановлення йому при повторному огляді ІІ групи інвалідності минуло більше шести місяців.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі – одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до вказаної норми закону право на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності виникає за наявності сукупності наступних умов:

1) звільнення особи з поліції внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після звільнення його з поліції.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).

Підпунктом 4 пункту 4 розділу І Порядку №4 передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у випадку, пов'язаному з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Відповідно до пп. 2 п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Як встановлено судом із матеріалів справи, ОСОБА_1, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №618579, набув первинне право на отримання одноразової грошової допомоги 10.01.2018 та на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 823/1553/18 позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 440500 грн. у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності.

Суд зазначає, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 172407 від 18.01.2019 ОСОБА_1 встановлено вищу – ІІ групу інвалідності через травму, пов'язану із виконанням службових обов'язків.

Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку № 4 визначено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Статтею 101 Закону № 580-VIII визначений вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому вищої – ІІ групи інвалідності, відповідач зазначив, що з моменту звільнення позивача зі служби в поліції і до моменту встановлення йому ІІ групи інвалідності пройшло більше шести місяців.

Однак, суд наголошує, що в силу вимог п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії та у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

З аналізу зазначених положень випливає, що виникнення в особи права на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності, тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи з втратою працездатності у розмірі 40 відсотків, є вказана у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №618579 дата встановлення інвалідності, а саме - 05.01.2018.

Крім того, положення п. 8 Порядку № 4 передбачає право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку з встановленням йому вищої – ІІ групи інвалідності, яка йому встановлена при повторному огляді в межах дворічного строку після первинного встановлення ІІІ групи інвалідності. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію», однак таких обставин по відношенню до позивача не встановлено, а відповідач, відмовляючи йому у виплаті такої одноразової грошової допомоги, помилково послався на підстави, які не передбачені чинним законодавством при вирішені зазначеного питання.

Аналогічні правові висновки викладені також і Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 по справі № 808/1866/16.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в сумі 4500 грн. позивачем надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 07.03.2019; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 580/808/19; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 07.03.2019 у справі № 580/808/19 на суму 4500 грн.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладену у листі від 19.02.2019 № 29/П-21, у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням вищої – ІІ групи інвалідності, в розмірі та порядку, передбаченому ст. ст. 97, 99, 100 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 8 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.А. Гайдаш