Рішення № 81279131, 19.04.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/643/18

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності другої групи відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу";

- зобов'язати Шепетівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця по інвалідності другої групи в розмір 60% суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до ч.7-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-12 з 30.01.2018 року з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що протоколом №416 від 05.03.2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Шепетівці та Шепетівському районі позивачу була призначена пенсія по другій групі інвалідності від загального захворювання згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 10 лютого 2014 року. Наказом №3-ос від 29 січня 2018 року позивач звільнена з посади начальника Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у зв'язку з реорганізацією управління.

30 січня 2018 року позивач звернулася до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності 2-ї групи, призначеної у відповідності до Закону України "Про державну службу". Листом від 07 лютого 2018 року № 1936/03 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, оскільки позивач не досягла пенсійного віку, визначеного законодавством (60 років).

Вважає такі дії відповідача протиправними тому звернулась в суд з вказаними позовними вимогами.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року суд відкрив загальне позовне провадження у цій справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року поновлено провадження в даній справі.

Суд, ухвалою від 01.04.2019 року задоволив клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, та замінив відповідача - Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у адміністративній справі №822/643/18 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Суд, ухвалою закрив підготовче провадження у цій справі, та призначив справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 12.03.2018 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що згідно з пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 мають, зокрема, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, позивач набуде право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" при досягненні 60 років.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0320333 від 10.02.2014 є інвалідом ІІ групи (загальне захворювання) і отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Наказом Пенсійного фонду України від 16.01.2018 року №27-0 та наказом Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №3-ос від 29.01.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у зв'язку із скороченням посади, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

30 січня 2018 року позивачка звернулася до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Хмельницької області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом України "Про державну службу" № 3723-XII.

Проте, Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду Хмельницької області листом від 07 лютого 2018 року №1936/03 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності державного службовця і повідомило, що згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 № 889-VIII "Про державну службу", який набув чинності з 1 травня 2016 року, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі Закон) мають право особи, які станом на 1 травня 2016 року, мають на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України: не менш як 20 років стажу; не менш як 10 років стажу та займають посади державної служби. Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років, з урахуванням вищезазначеного стажу державної служби, якщо до набрання чинності новим Законом України "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889 VIII ОСОБА_1 набуде при досягненні віку 60 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Судом встановлено, що трудовий стаж позивачки на державній службі становить 24 роки 4 місяці 21 день, вона є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0320333 від 10.02.2014 року.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Водночас, стосовно аргументів відповідача, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж.

Суд, вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Одночасно, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13 лютого 2019 року, а відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову Шепетівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30 січня 2018 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 12 квітня 2019 року №12666/05, з урахуванням проведених виплат.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною відмову Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30 січня 2018 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 12 квітня 2019 року №12666/05, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,30400 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена,10, м.Хмельницький, 29013 , ідентифікаційний номер - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_3