Рішення № 81279122, 03.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року справа № 580/237/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення №0002125013 від 08.01.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 05.10.2018 отримав рішення від 24.09.2018 щодо нарахування пені та штрафів за період з 21.06.2013 по 14.11.2013 та за період з 21.06.2013 по 19.02.2018. Позивач 16.10.2018 подав скаргу до Державної фіскальної служби України про перегляд рішення №0002681307 від 24.09.2018. ОСОБА_3 07.11.2018 збіг двадцятиденний строк розгляду вказаної скарги та відомості протягом щодо її розгляду позивачу не надійшли, вказана скарга вважається задоволеною.

11.01.2019 позивач отримав рішення №0002125013 від 08.01.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за те ж саме правопорушення, що і рішення №0002681307 від 24.09.2018.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки воно містить нарахування пені та штрафів за період з 2013 та перевищує термін позовної давності, а саме 1 рік.

Відповідач проти позову заперечив. 13.02.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Позивачу було направлено рішення за кодом бюджетної класифікації 71010000 №0002681307 від 24.09.2018 за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 20.11.2013. Вказане рішення було оскаржено позивачем до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги прийнято рішення №18009/І/99-99-11-02-02-25 від 19.11.2018, яким скаргу позивача частково задоволено, скасовано рішення №0002681307 від 24.09.2018 та зобов’язано відповідача винести нові рішення з урахуванням вимог чинного законодавства. На підставі викладеного відповідачем прийнято 08.01.2019 нове рішення №0001125013.

Щодо ненадання позивачу відповіді на скаргу протягом двадцятиденного строку зазначив, що згідно Порядку №1124 від 09.12.2015 застосуванню підлягає тридцятиденний строк, тому відповідачем не порушено строк розгляду скарги.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

22.02.2019 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що не погоджується із застосуванням відповідачем тридцятиденного строку розгляду скарги, оскільки така норма не передбачена Податковим кодексом України.

Ухвалою суду від 25.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 22.02.2019 без виклику учасників справи.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 31.01.2001 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску.

Відповідачем ОСОБА_2 управлінням ДФС у Черкаській області 24.09.2018 прийнято рішення №0002681307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» застосовано штраф за період з 21.11.2013 по 18.08.2018 у сумі 125 грн. 46 коп., за період з 21.04.2016 по 19.09.2018 у сумі 3749 грн. 64 коп. та нараховано пеню у сумі 1923 грн. 89 коп.

16.10.2018 позивач оскаржив рішення №0002681307 від 24.09.2018 до Державної фіскальної служби України.

18.10.2018 скарга позивача від 16.10.2018 отримана Державною фіскальною службою України, що підтверджується інформацією з Інтернет-порталу Укрпошти. (а.с. 17).

19.11.2018 Державною фіскальною службою України за результатами розгляду скарги позивача від 16.10.2018 прийнято рішення №18009/І/99-99-11-02-02-25, яким скасовано рішення №0002681307 від 24.09.2018 та зобов’язано відповідача винести та направити нове рішення, з урахуванням викладених в рішенні №18009/І/99-99-11-02-02-25 висновків.

Відповідачем 08.01.2019 прийнято рішення №0002125013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» застосовано штраф у сумі 125 грн. 46 коп. за період з 21.11.2013 по 18.08.2016, у сумі 4100 грн. 54 коп. за період з 21.04.2016 по 20.12.2018 та нараховано пеню у сумі 1981 грн. 16 коп.

Не погоджуючись із рішенням №0002125013 від 08.01.2019 позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 №2464-VI (далі – ОСОБА_3 №2464).

Відповідно до статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов?язкового державного соціального страхування в обов?язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

З огляду на зазначене позивач є страхувальником в розумінні Закону №2464 та платником єдиного внеску.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно частини 12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2, 3 статті 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно частини 13 статті 25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Згідно частини 16 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, стаття 16 Закону №2464 містить імперативну норму про відсутність строку давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені.

З огляду на зазначене відповідач нарахував пеню та застосував штраф за періоди з 21.06.2013 по 14.11.2013 та з 21.06.2013 по 19.02.2018 на законних підставах.

ОСОБА_3 №2464 є спеціальним нормативно-правовим актом у правовідносинах щодо збору та обліку єдиного внеску, тому доводи позивача про застосування строку давності 1 рік, передбаченого Цивільним кодексом України, є необгрунтованими.

Щодо строку розгляду скарги на оскаржуване рішення, суд зазначає наступне.

Згідно частини 14 статті 25 Закону №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №178/28308 від 03.02.2016, затверджено Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу. (далі – Порядок №1124).

Згідно пункту 1 Розділу ІV Порядку №1124 контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Скарга позивача від 16.10.2018 отримана Державною фіскальною службою України 18.10.2018. Таким чином, строк на розгляд скарги збіг 18.11.2018.

Рішення щодо розгляду скарги №18009/І/99-99-11-02-02-25 датоване 19.11.2018.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Розділу ІV Порядку №1124 у разі якщо останній день строків, зазначених у пункті 1 цього розділу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

ОСОБА_3 18.11.2018 припало на вихідний день (неділю), строк розгляду скарги від 16.10.2018 Державною фіскальною службою України не пропущений.

Таким чином, доводи позивача про пропуск відповідачем строку розгляду скарги є необгрунтованими.

Суд відхиляє посилання позивача на двадцятиденний строк розгляду скарги, оскільки вказаний строк передбачений Податковим кодексом України, а в спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми, визначені спеціальним нормативно-правовим актом – Порядком №1124.

Доводи позивача, що відповідачем повторно винесено рішення з одних і тих самих підстав є необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно пункту 4 Порядку №1124 контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: залишає вимогу або рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу - без задоволення; скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржується, не задовольняє скаргу в певній частині; скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу; направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального контролюючого органу; залишає скаргу без розгляду.

Згідно пункту 5 Порядку №1124 у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.

Рішенням Державної фіскальної служби України №18009/7/99-99-11-02-02-25 від 19.11.2018 було скасовано рішення №0002681307 від 24.09.2018, тому останнє вважається відкликаним з 19.11.2018.

Також рішенням №18009/7/99-99-11-02-02-25 від 19.11.2018 зобов’язано відповідача винести нове рішення та направити його позивачу.

Таким чином, оскаржуване рішення було прийняте на виконання рішення про результати розгляду скарги №18009/7/99-99-11-02-02-25 від 19.11.2018.

Враховуючи викладене, доводи позивача про повторність оскаржуваного рішення є необгрунтованими.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, рішення №0002125013 від 08.01.2019 прийнято на законних підставах та скасуванню не підлягає.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18006, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя А.В. Руденко