Ухвала суду № 81278612, 18.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи

18 квітня 2019 року справа № 520/3815/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи - суб'єкта владних повноважень - старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо не складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія автомобіля Toyota Prius ДНЗ 3577 (11 регіон) ОСОБА_4 за статтею 124 КупАП після дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 04 вересня 2018 року у м.Харкові по вул. Дудинська, 27;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами ч.1 ст.171 КАС України, суддя виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження позивачем є бездіяльність суб'єкта владних повноважень при виконанні покладених на нього функцій у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху при вчиненні учасником дорожнього руху адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на вище викладене суддя доходить висновку, що в даному випадку адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшого лейтенанта ОСОБА_3 про визнання протиправної бездіяльності не підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду за предметною юрисдикцією.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція містить в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі №760/9462/16-а.

Вищевикладене підтверджує, що дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у правовідносинах, що склалися з приводу вчинення адміністративного правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності слід розглядати в контексті норм КУпАП, що відповідно до до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України та ч.1 ст.286 КАС України предметно підсудно місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Окремо слід зазначити, що згідно з положеннями статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином, розгляд даної справи ОСОБА_1 окружним адміністративним судом призведе до порушення правил підсудності, а також до зволікання у вирішенні спору.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищевикладене матеріали адміністративної справи №520/3815/19 за позовом ОСОБА_2, мають бути розглянуті судом відповідно до положень ст. 20 КАС України за правилами предметної підсудності.

При цьому, відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Позивачем, у поданій до суду позовній заяві, вказано місце свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

За таких обставин справа за вказаним позовом, згідно ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України повинна вирішуватись за місцезнаходженням позивача, що територіально відноситься до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Отже, суддя доходить висновку, що справа №520/3815/19 за вказаним позовом повинна бути розглянута Жовтневим районним судом м. Харкова.

Керуючись ст.ст. 20, 26, 29, 30, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу №520/3815/19 за позовом ОСОБА_2 до Старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності - передати на розгляд за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Харкова.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається, згідно ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.В. Панченко