Рішення № 81278511, 18.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. № 640/24369/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Анатолійлвича (АДРЕСА_1, 61168) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи ,5, Держпром, 2-й під., 3-й пов., м Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 Анатолійлвич, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні пенсію за підвищеним коефіцієнтом як шахтарю відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»;

2. Зобов’язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати пенсію ОСОБА_1, 27.04.1970 року починаючи з 06.03.2017 року, на пільгових умовах, згідно ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 3.Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2017 за справою №640/10591/17 зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а отже проводити розрахунок пенсійного забезпечення як шахтарю ОСОБА_1 за рішенням суду за нормами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", підстави відсутні.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 працював понад 25 років шахтарем на шахтах Донецької області

Відповідно до довідки від 13 лютого 2017 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення йому пільгової пенсії 06.03.2017 року, проте відповідач рішенням від 15.03.2017р. відмовив позивачу в призначення пенсії у зв'язку з тим, що зарахувати період роботи до пільгового стажу відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі того, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов'язкового державного соціального страхування даними можливо зарахувати до пільгового стажу лише періоди роботи (спец, стаж) 10.01.2005 по 07.02.2005р., з 01.01.2009 р. по 31.10.2014р. - пільговий стаж ці періоди становить 6 років 9 місяців 12 днів. Проте пільговий стаж ОСОБА_1 підтверджується записами у трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Тому позивач був вимушений звернутися до суду.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об»єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дії неправомірною та зобов»язання вчинити певні дії було задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 06.03.2017 року відповідно до пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

03.09.2018 року позивач звернувся до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з завою, в якій просив відповідача перерахувати пенсію за підвищеним коефіцієнтом як шахтарю відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Листом відповідача № 152/ч-7-27 від 12.09.2018 року позивачу було повідомлено, що "оскільки рішення суду щодо обчислення пільгового стажу роботи або призначення Вам пенсії за нормами ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому на підземних і відритих гірничих роботах та в металургії, до управління не надходило, проводити розрахунок Вашого пенсійного забезпечення як шахтарю законні підстави відсутні"

Позивач вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. із змінами та доповненнями (далі за текстом - Закон), встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 26 Закону (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-Vl від 08.07.2011 р.) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 1 5 років.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону встановлено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону України "213-VIIІ від 02.03.2015р.), який діяв в частині призначення та перерахунків пенсій з 01.01.1992 по 31.12.2003 року передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період з 1 квітня 2016р. по 31 березня 2017р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи у чоловіків не менше 21 року. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005р. №383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/1 1731 (дала за текстом -Порядок застосування Списків), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт, професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону (60 років для чоловіків), знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» (01.01.1992р.) на роботах із шкідливим і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом України «Про пенсійне забезпечення», призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством: б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік. необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Частиною першою статті 24 Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення'" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 10 Порядку застосування Списків для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах,уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. (далі за текстом - Порядок підтвердження стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження стажу встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, с трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження стажу встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5 до Порядку підтвердження стажу). У довідці мас бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином вирішення питання підтвердження чи спростовування факту роботи на пільгових умовах покладено безпосередньо на підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступників. Органи Пенсійного фонду районного рівня на підставі уточнюючих документів, виданих у відповідності із діючими нормативними актами! призначають пенсію згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №1028 від 09.12.2015р. буди внесені зміни до Порядку підтвердження стажу, у тому числі пункт 20 після абзацу шостого було доповнено новим абзацом такого змісту: «У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Суд зазначає, що 06.03.2017р. позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додали трудову книжку, копію якої залучено до матеріалів пенсійної справи.

Оскільки на момент звернення до управління із заявою про призначення пенсії позивач не досяг віку, встановленого пунктом а) частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (50 років для чоловіків), у управління були відсутні підстави визначати наявність права на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, тому заяву про призначення пенсії від 06.03.2017р. було розглянуто з урахуванням положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При розгляді документів, доданих до заяви про призначення пенсії, відповідачем було встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.02.2017р. №00001127269. Будь-яких додаткових документів, що підтверджують пільговий характер роботи (у тому числі довідки про наявність або відсутність простоїв), позивач до управління не надав.

Як вбачається з трудової книжки позивача, його загальний трудовий стаж ставити 25 років 4 місяці та 23 дні в період з 21.02.1991 року по 05.09.1991 року повний робочий день працював на посаді учень електрослюсар підземний, з 05.09.1991 року по 01.06.1992 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний, з 09.08.1993 року по 02.02.1996 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний 5 розряд, з 02.02.1996 року по 06.05.1997 року повний робочий день працював на посаді заступник механіка підземний, з 06.05.1997 року по 15.10 .1997 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний 5 розряд, з 15.10.1997 року по 24.03.1998 року повний робочий день працював на посаді заступник механіка підземний, з 24.03.1998 року по 01.03.2000 року повний робочий день працював на посаді електрослюсар підземний 5 розряд, з 24.03.1998 року по 28.02.2001 року повний робочий день працював на посаді механік підземний , з 05.03.2001 року по 27.12.2004 року працював повний робочій день на посаді механіка підземного, з 10.01.2005 року по 07.02.2005 року повний робочий день працював на посаді механік ділянки підземного та з 14.02.2005 року по 15.08.2016 року повний робочий день працював на посаді механіка підземного.

При цьому суд зазначає, що за наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов'язкового державного соціального страхування даними можливо зарахувати до пільгового стажу лише періоди роботи (спец, стаж) 10.01.2005 по 07.02.2005р., з 01.01.2009 р. по 31.10.2014р. - пільговий стаж ці періоди становить 6 років 9 місяців 12 днів.

Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що на момент звернення за призначенням пенсії у позивача був відсутній необхідний пільговий стаж роботи, підтверджений документами, управлінням було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На виконання постанови Київського районного суду від 05.09.2017р. по справі №640/10591/17, яким було зобов'язано управління призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 06.03.2017р. відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017р. по справі №640/10591/17, якою апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова залишено без задоволення, постанову Київського районного суду м.Харкова від 05.09.2017р. по справі №640/10591/17 залишено без змін.

Позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком №1) з 06.03.2017р.

Також суд зазначає, що при призначенні позивачу пенсії відповідно до постанови суду від 05.09.2017р. до пільгового стажу роботи за списком №1 відповідачем були зараховані періоди, визначені у мотивувальній частині цієї постанови.

Крім того, до пільгового стажу роботи за списком №1 було зараховано також період роботи з 09.06.1992р. по 21.08.1992р. (на підставі записів №№9-10 трудової книжки з урахуванням положень пункту 3 Порядку застосування Списків).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Анатолійлвича (АДРЕСА_1, 61168) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи ,5, Держпром, 2-й під., 3-й пов., м Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.