Рішення № 81278202, 09.04.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

№ 317/1427/18

№/п 2/317/59/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Ачкасова О.М.

при секретарі – Малієнко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Запоріжжя у загальному позовному провадженні справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, посилаючись на те, що 05.09.2013 року між Національною академією внутрішніх справ (далі – НАВС) комплектуючим підрозділом - Департаментом оперативної служби МВС України та відповідачем укладено договір №466 про підготовку фахівця у НАВС. Наказом ректора НАВС від 08.08.2013 року №004 о/с відповідача було зараховано на перший курс денної форми навчання. З метою забезпечення особистої безпеки та збереження державної таємниці відповідачу на період навчання присвоєно легендоване прізвище – ОСОБА_2 Наказом НАВС від 03.03.2017 №39 о/с у зв’язку із закінченням терміну навчання, відповідача було відраховано з числа курсантів та відряджено для подальшого проходження служби з 04.03.2017 в розпорядження Головного управління Національної Поліції у Запорізькій області. З 28.08.2013 по 03.03.2017 року відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

15.06.2017 року відповідач подав рапорт з проханням звільнити його зі служби за власним бажанням. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 30.06.2017 року №339 відповідача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням згідно п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». За цієї умови, відповідно до п. 2.3.6. Договору, відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі.

Таким чином, вартість витрат, пов’язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить 54278,93 грн., тому позивач був вимушений звернутися до суду із позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, до суду від представника позивача надходили письмові пояснення та заява про розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з’явився, від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Представником позивача був наданий відзив на позовну заяву.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника ВКЗ НАВС від 08.08.2013 року №004 о/с відповідача зараховано з 28.08.2013 року курсантом 1-го курсу (денної форми навчання за державним замовленням).

Між позивачем, відповідачем та ГУМВС України в Запорізькій області укладено договір №466 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ (Національній академії внутрішніх справ) від 05.09.2013 року.

Пунктом 2.3.6. вищезазначеного Договору зазначено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за власним бажанням (п. 3.1. Договору) особа зобов’язана відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до витягу з наказу т.в.о. начальника ВКЗ НАВС від 03.03.2017 року №39 о/с, відповідача, у зв’язку із закінченням терміну навчання, згідно з рішенням Комісії з персонального розподілу випускників НАВС, відраховано з числа курсантів та відряджено для подальшого проходження служби з 04.03.2017 року в розпорядження ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до витягу з наказу №339 о/с від 30.06.2017 року відповідача звільнено зі служби в поліції з 01 липня 2017 року за власним бажанням (п. 7 ч. 1 ст. 77), на підставі рапорту ОСОБА_1 від 15.06.2017 р.

Згідно довідки про розрахунок фактичних витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Національній академії внутрішніх справ, виданої завідувачем відділення ОНСФ та економістом І категорії, за період навчання з 28.08.2013 року по 03.03.2017 року, сума витрат складає 54278,93 грн., які складаються з: грошового забезпечення, продовольчого та речового забезпечення, оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунки підтверджуються довідками про доходи та відрахування за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки; довідками про фактичне перебування на харчовому забезпеченні факультету підготовки фахівців спеціальних підрозділів НАВС в період з 01.09.2014 р. по 31.08.2015 р., 01.09.2015 р. по 27.11.2015 р., 28.11.2015 р. по 30.08.2016 р., 01.09.2016 р. по 03.03.2017 р.; довідками про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв від 01.09.2014 р., 01.09.2015 р., 30.11.2015 р., 07.03.2017 р., 01.09.2016 р.; довідками – коригування про забезпечення речовим майном перемінного особового складу академії за період навчання з 01.09.2013 р. по 31.08.2014 р., з 01.09.2014 р. по 31.08.2015 р., з 01.09.2015 р. по 31.08.2016 р.; довідкою про забезпечення одностроєм поліцейських перемінного особового складу академії за період навчання з 01.09.2016 р. по 03.03.2017 р.

Наявність на довідках відбитків печаток/штампів із назвою Національної академії внутрішніх справ не дають підстав ставити під сумнів інформацію, яку містять ці документи.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві, спростовуються належними в матеріалах справи доказами, крім того, на спростування доводів представника відповідача представником позивача були надані довідки на курсанта 12 СП навчального взводу ОСОБА_3 рядового міліції ОСОБА_2 в період з 01.09.2013 р. по 31.08.2014 року, з 01.09.2014 року по 31.08.2015 року, з 01.09.2015 року по 27.11.2015 року, довідка на курсанта 301 навчальної групи Факультету №1 ННІ №1 рядового поліції ОСОБА_1 в період навчання з 28.11.2015 по 30.08.2016 р., з 01.09.2016 р. по 03.03.2017 року.

Крім того, представником позивача наданий витяг з наказу від 06.03.2017 року №99о/с по особовому складу, в якому зазначено, що прибувших після закінчення Національної академії внутрішніх справ, з 04.03.2017 року – лейтенанта поліції ОСОБА_1, було прийнято на посаду слідчого - слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, з посадовим окладом 2400 грн., закріпивши за ним спеціальний жетон – 0091497, за ініціативою поліцейського. Підставою був зазначений рапорт ОСОБА_1 від 06.03.2017 року, що спростовує доводи представника відповідача про небажання відповідача займати вищезазначену посаду.

Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 4 статті 53 Конституції України встановлено, що громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Як роз'яснив Конституційний Суд України в рішенні від 4 березня 2004 року №5-рп/2004 безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (частина четвертастатті 53 Конституції України) в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державного замовлення).

Разом з тим, надання державою особі безоплатної освіти передбачає виникнення права держави на результати трудової діяльності особи, яка здобула вищу освіту за державним замовленням.

Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов'язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов'язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менше ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).

Вступаючи на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності відпрацювання певного строку після закінчення навчання, а тому, у випадку неприйнятності місця майбутньої роботи, має законну можливість відмовитися від укладення даної угоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію», який діяв на момент укладення договору на підготовку №466 від 05.09.2013 року, курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ч.4, 5 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію", який діяв на час звільнення відповідача з Національної академії внутрішніх справ, особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року за №261, зазначено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до п.п. 2,3,4,6 вказаного Порядку, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

Разом з тим, пунктами 8, 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положеннь Закону N580-VIII«Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Таким чином, суд вважає, що звільнення відповідача зі служби за власним бажанням є відмовою від подальшого проходження ним служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути вартість витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі, а доводи, викладені у відзиві на позов, спростовуються висновками суду та сукупністю доказів, що були досліджені судом.

Також, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 44, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 18 Закону України «Про міліцію», ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 526, 610,611,627 ЦК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, код 08751177, МФО 820172, банк ДКСУ м. Київ) вартість витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 54278 (п’ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, код 08751177, МФО 820172, банк ДКСУ м. Київ) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений – 09.04.2019 року.

Суддя: О.М. Ачкасов