Рішення № 81277556, 18.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1497/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65091, м. Одеса,Разумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2019 року ВП №58475432 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 березня 2019 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - ГУПФУ в Одеській області) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та cкасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та постанови від 26 лютого 2019 року ВП №58475432 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн.

Ухвалою від 19 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог.

До суду 01 квітня 2019 року (вхід. №11715/19) від ГУПФУ в Одеській області надійшов лист «Щодо усунення недоліків» разом з уточненою позовною заявою та доданих до неї документів для відповідача, в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 26 лютого 2019 року ВП №58475432 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн. та документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 08 квітня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових справ.

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Частиною 4 статті 287 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

На обгрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та постанова від 26 лютого 2019 року ВП №58475432 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначив, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суу від 03 січня 2019 року, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Одеській області було проведено 04.02.2019 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року з урахуванням розміру 74% відповідних сум грошового забезпечення, розмір пенсії з 01.01.2018 року склав 5836,01 грн., з 01.01.2019 року -7219, 26 грн., доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законої сили, тобто з 03.02.2019 року по 28.02.2019 року в сумі 323,84 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.03.2019 року.

Також, позивач зазначив, що доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 02.02.2019 року в сумі 3163, 66 грн. буде виплачена згдно з Порядком погашення заборгованоості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки виконання рішення по справі №420/5147/18 здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та відповідно до Порядку №649, виконавчий збір щодо виконання рішення суду по даній справі не підлягає стягненню.

До суду 11 квітня 2019 року від Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що державний виконавець, приймаючи постанову про стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області виконавчого збору у розмірі 16692 грн. за виконавчим провадженням №58475432 від 26.02.2019 року діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження», у межах свої повноважень, оскільки предявлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження вже означає примусове виконання та ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено стягнення виконавчого збору одразу з відкриттям виконавчого провадження.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки рішення частково виконано та в подальшому буде виконано у повному обсязі, тому виконавчий збір підлягає стягненню.

Представник позивача на відкрите судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

До суду 17 квітня 2019 року (вхід. №ЕП/2878/19) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача на відкрите судове засідання також не зявився, повідомлений належним чином та завчасно, про причини нез'явлення, суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних матеріалів в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року по справі №420/5147/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 1 січня 2018 року раніше призначеного ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основного розміру пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, а саме: з врахуванням посадового окладу в розмірі - 6340,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі - 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі - 3875,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 11-16).

У рішенні суду зазначено, що суд встановив, що згідно з заяви по суті справи, позивач погоджується зі здійсненим відповідачем перерахунком пенсії позивача, проведеним ним з 1 січня 2018 року, в частині врахування збільшених розмірів складових грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії (зокрема: посадового окладу, окладу за військове звання та процентної надбавки за вислугу років), та не погоджується зі здійсненим відповідачем перерахунком пенсії позивача, проведеним ним з 1 січня 2018 року, в частині зменшення основного розміру пенсії позивача з 74% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, спірність у позиціях сторін полягає лише та виключно у виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Суд послався на ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 686/12623/17 (адміністративне провадження № К/9901/849/17), відповідно до яких, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до перерахунку пенсії від 01.01.2018 року був здійснений перерахунок пенсії у розмірі 5836, 01 грн., від 01 березня 2019 року був здійснений перерахунок пенсії з 01.03.2019 року у розмірі 7219, 26 грн. (а.с.10).

Однак, виплата суми недоплаченої частини основного розміру песії за період з 01.01.2018 року по 02.02.2019 року в сумі 3163, 66 грн. не здійснена.

Суд встановив, що 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав виконавчий лист по справі №420/5147/18.

ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового викоанння рішень УДВС Головного теритоірального управління юстиції в Одеській обалсті із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження.

Суд встановив, що 26 лютого 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58475432 на підставі виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом №420/5147/18 від 12.02.2019 року, відповідно до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м.Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_3 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, а саме: з врахуванням посадового окладу в розмірі - 6340,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі - 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі - 3875,00 грн.

Відповідно до п. 2 цієї постанови, Боржнику надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів та пунктом 3 постанови - стягнуто з Боржника виконавчий збір у розмірі 16 692 грн.

Постанову надіслано позивачу листом від 26 лютого 2019 року за №091-934/10-7.

Також, 26 лютого 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з Боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 16 692 грн., яка надіслана позивачу із супровідним листом від 26.02.2019 року за №091-935/13-17 .

ГУПФУ в Одеській області надіслано Управлінню ДВС ГТУЮ в Одеській області лист «Про виконання рішення» від 13.03.2019 року вих.№4095/03, в якому повідомлено про часткове виконання судового рішення та доплата пенсії за період з 01.01.2018року по 02.02.2019 року в сумі 3163, 66 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1.

Тому, у цьому листі позивач просив закінчити виконавче провадження.

На підтвердження проведення перерахунку позивачем наданий відповідачу та суду перерахунок пенсії та розрахунок доплати пенсії.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки щодо відмови у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.п. 1-1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.

Згідно з п. 5,6 ст. 26 Закону № 1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 27 Закону № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Пунктами 3-4 ст. 27 цього Закону передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року по справі №420/5147/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 1 січня 2018 року раніше призначеного ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основного розміру пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 6340,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі - 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі - 3875,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Це рішення набрало законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/5147/ 18, відповідно до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_3 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, а саме: з врахуванням посадового окладу в розмірі - 6340,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі - 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі - 3875,00 грн.

Суд встановив, що на підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем винесено постанову від 26 лютого 2019 року ВП №58475432 про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн.

Суд звертає увагу, що в межах розгляду даної справи, суд перевіряє чи діяв державний виконавець при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору на підставі, у спосіб та у межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження».

Оцінюючи дії відповідача в межах заявлених позовних вимог та доводів позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, враховуючи приписи ст.ст. 26,27 Закону України «Про виконавче провадження», суд доходить висновку, що відповідач діяв у порядку, спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист містить вимоги немайнового характеру та наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачено винесення постанови про стягнення виконачого збору у день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Посилання позивача на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року по справі №420/5247/18 виконано у повному обсязі через те, що виплата залишку боргу за період з 01.01.2018 року по 02.02.2019 року в сумі 3163,66 грн. буде виплачено згідно з Порядком погашення заборгованності з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 ркоу №649 відхиляються судом, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Стягувач- ОСОБА_1 звернувся до Начальника Відділу Примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження.

Таким чином, суд вважає, що виконання рішень суду про стягнення коштів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється на підставі звернення стягувача за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Враховуючи те, що Стягувач звернувся до Відділу Примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою про примусове виконання рішення, посилання позивача на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є безпідставним.

Також є безпідставним посиланням позивача на Порядок погашення заборгованності з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою КМУ від 22.08.2018 ркоу №649, з огляду на таке.

Так, згідно з пп. 5 -11 цього Порядку, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія утворюється у складі не менше семи осіб. Персональний склад комісії, її голова, заступник голови та секретар затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України. Засідання комісії є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її складу і проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більшість присутніх на її засіданні членів. Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.

Між тим позивачем не надані докази щодо дотримання вимог цього Порядку та наявності рішень Комісії відносно стягувача.

У свою чергу, суд зазначає, що рішення суду по справі №420/5147/18 від 03 січня 2019 року набрало законної сили, а отже, відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого соамврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України, а тому має бути виконано відповідачем у спосіб, встановлений рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частинами 1,3 статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Аналізуючи приписи ст. 26 та ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», та встановлені і з'ясовані судом обставини у справі, суд доходить висновку, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору були вчинені відповідно до вимог цих статтей Закону.

Виходячи із наданих суду документів вбачається, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв відповідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, а отже, позовні вимоги не належать задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, та відсутні витрати відповідача щодо призначення експертизи та залучення свідків, жодні судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65091, м. Одеса,Разумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2019 року ВП №58475432 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн., - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя: Л.Р. Юхтенко

.